3.10. Система управління персоналом, її призначення та характеристика

Під системою управління персоналом розуміють систему, в якій реалізуються функції кадрового менеджменту на основі застосування системи методів управління та використання існуючого ресурсного забезпечення.

Підсистемою системи управління персоналом є функціонально завершений, елементарний або ж комплексний напрямок кадрової роботи, який виступає складовою частиною цілісної управлінської системи в організації.

До основних підсистем системи управління персоналом в організації можна віднести наступні:

– підсистема відбору персоналу;

– підсистема закріплення працівників в організації;

– підсистема навчання та підвищення кваліфікації;

– підсистема оцінки результатів роботи персоналу;

– підсистема інформаційного забезпечення кадрових процесів;

– підсистема періодичного контролю за задоволеністю працею;

– підсистема соціального захисту працівників;

– підсистема посадового та професійного росту;

– підсистема стимулювання праці;

– підсистема організаційної культури та формування трудового колективу.

Важливим є не стільки ефективне функціонування окремої підсистеми системи управління персоналом, скільки забезпечення продуктивної взаємодії сукупності ефективно працюючих підсистем [12, с. 90].

Отже, створення та постійне удосконалення системи управління персоналом є визначальним завданням менеджера по кадрам. Ця робота є складною та комплексною, а тому важливою є деталізація її окремими спеціалістами в сфері сучасних персонал-технологій.

3.11. Принципи побудови системи управління персоналом

З метою забезпечення реалізації викладених орієнтирів проектування системи управління персоналом важливим є дотримання таких принципів:

– обумовленість функцій управління персоналом цілями організації (функції управління персоналом формуються та змінюються не довільно, а у відповідності до потреб і цілей);

– первинність функцій управління персоналом (склад підсистем системи управління персоналом, організаційна структура, вимоги до працівників та їх чисельність залежать від змісту, числа і трудомісткості функцій управління персоналом);

– економічність (припускає найбільш ефективну організацію системи управління персоналом. Так, якщо після заходів по вдосконаленню системи управління персоналом витрати на управ­ління збільшилися, то вони повинні перекриватися ефектом, спричиненим у підконтрольній сфері);

– прогресивність (відповідність системи управління персоналом передовим закордонним і вітчизняним аналогам);

– комплексність (при формуванні системи управління необхідно враховувати весь комплекс внутрішніх та зовнішніх факторів впливу на процес управління);

– перспективність (при формуванні системи управління персоналом необхідно враховувати перспективи та пріоритеги розвитку організації);

– оптимальність (детальне пророблення пропозицій по формуванню системи управління персоналом та вибір найбільш раціонального для конкретних умов господарювання варіанта);

– простота (чим простіше система управління персоналом, тим краще вона працює);

– науковість (розробка заходів щодо формування системи управління персоналом повинна грунтуватися на досягненнях науки управління);

– ієрархічність (у будь-яких вертикальних розрізах системи управління персоналом повинна забезпечуватися взаємодія між ланками управління);

– автономність (у будь-яких горизонтальних і вертикальних розрізах системи управління персоналом повинна забезпечуватися раціональна автономність структурних підрозділів або окремих керівників);

– узгодженість (взаємодія між ієрархічними ланками управління по вертикалі, а також взаємодія між відносно автономними ланками системи управління персоналом по горизонталі повинна бути узгоджена з основними цілями підприємства та синхронізованою у часі);

– прозорість (система управління персоналом повинна містити єдину та зрозумілу термінологію, базуватись на застосуванні етичних методів управління);

– комфортність (система управління персоналом повинна забезпечувати максимум зручностей для творчих процесів);

– концентрація зусиль (розглядається з двох точок зору: концентрація зусиль працівників окремого підрозділу або всієї системи управління персоналом на розв’язанні основних завдань, а з іншого боку – концентрація однорідних функцій в межах одного підрозділу системи управління персоналом, що усуває дублювання) [13, с. 91–93].

Отже, принципи побудови системи управління персоналом – правила, основні теоретичні положення і норми, якими повинні керуватися керівники і спеціалісти підрозділів управління персоналом при формуванні системи управління персоналом організації.