Лекція № 2

Соціальна структура суспільства

План.

1. Поняття суспільства.

2. Теорії походження суспільства.

3. Соціальна революція і соціальний прогрес.

4. Руйнування суспільства. Аномія.

5. Типологія суспільств.

Контрольні питання та завдання до попередньої теми

1. Назвіть передумови і причини виникнення соціології.

2. Дайте визначення об'єкта і предмета соціології.

3. Чим. відрізняється соціологічна проблема від соціальної проблеми?

4. Поясніть чим соціологія відрізняється від інших су­спільних наук.

5. У чому полягає специфіка соціологічного підходу до ви­вчення соціальних явищ?

6. Охарактеризуйте основні функції соціології та наведіть приклади їх реалізації.

7. Що таке "метод" і "методологія дослідження"?

8. Охарактеризуйте теоретичні методи соціології. Наве­діть приклади.

9. Що таке "вибірка" в соціологічному опитуванні?

10. У чому особливість включеного та невключеного спо­стереження?

11. Наведіть приклад контент аналізу документів.

12. Розкажіть про природні та штучні соціальні експери­менти. Наведіть їх приклади.

1. Поняття суспільства

Людина — це соціальне явище.

У тому сенсі, що поведінка людини визначається не біологічно (інстинктом), а під впли­вом інших людей, визначається певним типом культури. Люди пов'язані між собою численними ниточками соціальних взаємо­дій і стосунків, деякі з них є стійкими, а інші — виникають спонтанно.

Суспільство — це сукупність усіх видів взаємодії та форм об'єднання людей, що склалися історично, в якій знаходить вияв їх взаємозалежність один від одного.

Людей у суспільство об'єднують головним чином три ознаки — спільна культура, спільна територія та спільна ідентичність:

• спільна культура, що передається з покоління в поколін­ня, дає їм спільні цінності, норми, "зразки життя";

• спільна територія, яку вони вважають своєю, дає їм спільний простір, місце, де вони можуть на практиці реалізо­вувати свої культурні взірці;

• спільна ідентичність, тобто усвідомлення своєї приналеж­ності до певної спільноти, виникає внаслідок відчуття люди­ною своєї причетності до носіїв певної культури, що реалізо­вується на певній території.

Суспільство є системою.

Соціальна система — цілісне утворення, головним елемен­том якого є люди, їх зв'язки, взаємини та взаємодії, а також соціальні інститути та організації, соціальні групи, спільноти, норми і цінності.

Суспільство є системою, яка самовідтворюється.

Відтворюючи себе, суспільство зберігає свою ці­лісність і змінюється.

Виникають нові структурні елемен­ти, норми і цінності.

У філософській та соціологічній думках виділяють три різно­види системних уявлень про суспільство: системно-механічне; системно-органічне; синтетичне (поєднує риси перших двох.

1.)Системно-механічне уявлення.

Під впливом механіки (і фі­зики взагалі) представники цього напрямку намагалися звести закономірності функціонування і розвитку суспільства до ме­ханістичних закономірностей.

Вони в основному концентрували свою увагу на вивченні причинно-наслідкових явищ: одна подія зумовлена іншою, інша — ще іншою і так далі.

Суспільство вони вважали чимось подібним до механічного агрегату.

Відомим представником механіцизму вважають італійсько­го вченого Вілфредо Парето (1848—1923).

Він вважав, що су­спільство є своєрідним механізмом, який збудований з атомів — людей. Вони становлять систему, що складається з окремих елементів, які взаємопов'язані і впливають один на одного. Ці елементи неоднорідні. Кращі складають еліту, яка керує су­спільством. Рівновага в системі забезпечується циркуляцією еліти: кращі з представників низів можуть підніматися догори і входити в еліту, а ті члени еліти, які деградують — опуска­ються донизу.