5. Енгельс «Діалектика природи»

Енгельс (1820 – 1895 рр.) – один із творців марксизму. Коли в рамках конкретної філософської концепції виникла можливість застосувати діалектику при аналізі не лише свідомості, а й природи, економічних, соціальних, політичних та інших процесів, що

відбуваються в суспільстві, процесу пізнання, безпосередніми

результатами такого застосування діалектики стала праця Ф.Енгельса

“Діалектика природи”.

В своїй праці Ф. Енгельс порушує проблему законів діалектики.

Критикуючи Л.Фейєрбаха за його негативне ставлення до діалектики

Г.Гегеля, Ф.Енгельс критично переосмислює її, повертає обличчям до

реальної матеріальної дійсності. Таким чином, матеріалізм стає

діалектичним, а діалектика – матеріалістичною.

Таке поєднання дало свої позитивні результати.

Поєднання матеріалізму і діалектики знайшло відображення в терміні, який серед інших використовується як назва цієї філософської теорії – діалектичний матеріалізм.

«Ділектика природи» -філософський твір Ф. Енгельса, присвячений теоретичному узагальненню досягнень природознавства й науковому обгрунтуванню основних принципів діалектичного матеріалізму. "Д. п." - твір незакінчений.

Через твір послідовно проводиться ідея матеріальної єдності світу й діалектичного взаємозв'язку всіх форм існування матеріальної дійсності. Ф. Енгельс доводив, що різні форми руху матерії можуть прямо або опосередковано перетворюватися одна на одну, що в процесі гігантського круговороту матерії у Всесвіті відбувається істор. перехід від менш складних до складніших форм руху. Аналізуючи закон збереження та перетворення енергії, Ф. Енгельс дійшов висновку, що матерія і рух незнищувані ні в кількісному, ні в якісному відношеннях. У "Д. п." Ф. Енгельс розробив осн. принципи об'єктивної класифікації наук, а також дав заг. визначення діалектики як науки, довів, що закони її - це об'єктивні закони матеріального світу і процесу пізнання його людиною.

Разом з тим Ф. Енгельс розкрив методологічне значення законів діалектики, показав, що знання їх дає змогу розв'язувати найскладніші проблеми природознавства. Він висунув ряд ідей, що визначили наперед дальший розвиток багатьох галузей науки. В "Д. п." Ф. Енгельс розкрив роль матеріальної діяльності, праці й виготовлення знарядь праці у формуванні людини як сусп. істоти, довів, що сусп. діяльність людей, виникнення мови як матеріальної оболонки думки - вирішальні фактори прогресу людства та його влади над природою.

Енгельс фомулює три закони діалектики:

• Закон переходу кількості в якість і навпаки

• Закон взаємного проникнення протилежностей

• Закон заперечення заперечення.

6. Тоффлер «Футурошок»

" Футурошок " - книга американського футуролога Елвіна Тоффлера . Людство може загинути не через екологічної катастрофи , ядерної реакції або виснаження ресурсів . Шок , який відчувають люди , призводить до психологічного оніміння , до самої реальної небезпеки , яка підстерігає людство. Це головна загроза . Треба усвідомити її і по можливості усунути. Автор сподівається , що запропоновані ним заходи зможуть допомогти людині вижити в новій реальності і запобігти шок майбутнього. Головна думка Елвіна Тоффлера полягає в тому , що сучасна людина відчуває шок від швидких змін , страх перед майбутнім. Боязнь майбутнього є не просто можливою віддаленій небезпекою , а реальної хворобою , від якої страждає все більша коли кість людей. У першій частині книги Тоффлер розглядає розвиток людства з 800 - м відрізком, в якому відображає розвиток людства від самого початку до сучасного світу та технологій, які в ньому присутні . Також у цьому творі Тоффлер вперше вводить концепції, які змінюють один одного як хвилі типів суспільства . Перша хвиля - це результат аграрної революції , яка змінила культуру мисливців і збирачів . Друга хвиля - результат індустріальної революції , яка характеризується нуклеарним типом сім'ї , конвеєрною системою освіти і корпоративізмом . Третя хвиля - результат інтелектуальної революції , тобто постіндустріальне суспільство , в якому спостерігається величезна різноманітність субкультур і стилів життя .

Інформація може замінити величезну кількість матеріальних ресурсів і стає основним матеріалом для робочих , які вільно об'єднані в асоціації. Третю хвилю інакше можна назвати терміном , який зараз використовується досить часто вже в повсякденній мові - « інформаційне суспільство». Ми стали залежні від інформації як від чогось необхідного нам щодня. Необхідністю стали газети , журнали і звичайно ж інтернет , який став другою реальністю , замінюючи багатьом їх реальне життя. Наше суспільство стало заручником тієї інформації , яку воно отримує. Людині не важливо, яку він отримує інформацію , а важливо , щоб він її отримував без перерв , будь то звістка про особисте життя якого-небудь діяча , або новина про початок військових дій в який-небудь віддаленій африканській країні. Зміни, що відбуваються в нашому суспільстві , є його невід'ємною частиною і закономірним процесом . Тоффлер говорить про неминучість футурошока.