
- •Онтологічні та світоглядні передумови виникнення філософії.
- •Предмет, структура та функції філософії.
- •Світогляд як спосіб духовно практичного буття людини.
- •Сутність, структура та історичні типи світогляду.
- •Основне питання філософії та дві його сторони.
- •Філософія і наука. Сцієнтизм та антисцієнтизм.
- •Космоценризм античної філософії, основні проблеми, характерні риси.
- •Натурфілософія давньогрецьких досократиків(Мілетскьа школа, Елейська школа).
- •Від космосу до людини: етичний раціоналізм Сократа.
- •Давньогрецька атомістика: Демокрит, Епікур.
- •Об’єктивний ідеалізм Платона.
- •Теорія держави Платона.
- •Аристотель: вчення про причини та початки буття та пізнання.
- •Етика Аристотеля.
- •Проблема людини у філософії епохи еллінізму(скептицизм, стоїнізм, епікуреїзм, неоплатонізм).
- •Теоценризм філософії середньовіччя.
- •Гріх, спокута і спасіння людини як предмет філософських роздумів і вірувань.
- •Патристика Августина: сумнів і віра, істина і знання, світ і людина.
- •Схоластика, як обгрунтування, захист і систематизація теології.
- •Реалізм, номіналізм та концептуалізм у філософії Середньовіччя.
- •Головні риси філософії доби Відродження, основні етапи ії розвитку.
- •Реформація як зміна духовно-моральної мотивації людини до праці(м.Лютер, ж.Кальвін).
- •Емпіризм ф.Бекона і проблема наукового пізнання.
- •Р.Декарт. Раціоналістична методологія. Правила мислення.
- •Матеріалістична сутність монізму та пантеїзму б.Спінози, його вчення про єдину субстанцію, її атрибути та модуси.
- •Теорії суспільного договору (т. Гоббе, Дж. Локк, ж.Ж. Руссо).
- •Новий соціальний ідеал у філософії Просвітництва
- •Характерні риси, основні проблеми та принципи класичної німецької філософії.
- •Теорія пізнання і.Канта. Трансцедентальний суб’єкт.
- •Етика Канта: свобода волі та категоричний імператив.
- •Система об’єктивного ідеалізму г.В.Ф.Гегеля.
- •Діалектика г.В.Ф.Гегеля.
- •Антропологічний матеріалізм л.Феєрбаха.
- •Маркс про відчуження та шляхи його подолання.
- •Проблема свободи та цілісного розвитку людини у філософії к.Маркса.
- •Сутність матеріалістичного розуміння історії у філософії Маркса.
- •Розробка Леніним проблем гносеології на основі узагальнення соціальної практики та нових досягнень природознавства.
- •Основні напрямки розвитку філософії у хх сторіччі.
- •Філософія ф.Ніцше як метафізика волі. Переоцінка цінностей.
- •Психологічна антропологія. З.Фрейд. Проблеми несвідомого.
- •Екзестенціальна філософія, її основні напрямки. Проблеми буття людини
- •Позитивізм і його історичні форми.
- •Філософська думка доби Київської Русі.
- •Києво-Могилянська академія – колиска філософської думки в Україні.
- •Проблема людини у філософських роздумах г.Сковороди.
- •Філософські мотиви у творчості т.Г.Шевченка.
- •Ідеї суспільного прогресу у творчості і.Франка, л.Українки, м.Драгоманова.
- •Філософські аспекти історичної концепції м.Грушевського.
- •Націоналізм д.Донцова і в.Липинського.
- •Проблеми буття у філософії. Основні форми буття.
- •Історичне формування науково-філософського поняття матерії. Матерія і рух. Методологічний сенс класифікації основних форм руху матерії.
- •Простір і час як іманентні форми саморуху об’єктивної реальності, людської практики, свідомості.
- •Відображення як властивість матерії. Еволюція форм відображення.
- •Проблема свідомості у філософії та науці.
- •Свідомість як діалектична єдність знаня і пізнання.
- •Соціальна сутність свідомості та самосвідомості.
- •Сутність і структура суспільної свідомості. Форми суспільної свідомості.
- •Предмет теорії пізнання.
- •Чуттєве та раціональне в пізнанні.
- •Істина у філософії. Багатомірність характеристик істини. Критерії істини.
- •Наукове пізнання: основні принципи і форми наукового пізнання
- •Логіка і методологія наукового пізнання. Основні методи наукового пізнання.
- •Понятя закону. Закони діалектики.(Загальна характеристика).
- •Поняття закону. Закони діалектики
- •Закон взаємопроникнення протилежностей
- •Закон взаємного переходу якісних і кількісних змін
- •Закон заперечення заперечення
- •Лінійні та циклічні моделі історії
- •Матеріально-економічна сфера життєдіяльності суспільства. Спосіб матеріального виробництва його структура і сутність
- •Політико-правова сфера життєдіяльності суспільства. Ціннісні засади лібералізму і демократизму
- •Духовна сфера життєдіяльності суспільства
- •Соціальна сфера життєдіяльності суспільства
- •Природа та суспільство. Поняття природи, географічного середовища. Вчення Вернадського про біосферу та ноосферу
- •Цінності і норми як соціально значущі орієнтири індивідуального і суспільного буття
- •Проблеми соціального та духовного розвитку у сучасній Україні
Понятя закону. Закони діалектики.(Загальна характеристика).
З-н єдності і боротьби протилежностей.
Цей з-н наз. ядром діалектики: він пояснює джерело розвитку, рушійні сили розвитку. В основі всякого саморозвитку лежить єдність і боротьба протилежностей. Цей з-н розкривається через слід. категорії:
- Тотожності
- Різниця
- Протилежність
- Протиріччя
- Єдність і боротьба
Тотожність - це рівність явища самому собі, момент стійкості явищ. Відмінність - це момент мінливості явищ. Тотожність і відмінність діалектичні хар-ки будь-якого змінюється предмета. Діалектичні протилежності - такі сторони, тенденції цілісного
мінливого предмета, процесу, кіт. одночасно виключає і взаємно припускають один одного. Діалектичне протиріччя - складне взаємовідношення м / у протилежностями. Діалектичні протиріччя не лежать на поверхні явищ, а пов'язані з глибинною суттю
предмета. Ступеня розвитку і вирішення суперечності:
1) Тотожність
2) Неістотне відмінність
3) Істотна відмінність.
4) Конфлікт.
5) Неминуче дозвіл протиріч і виникнення нових протилежностей. Протиріччя не сущ. як пара замкнутих протилежностей, а розглядається в контексті різних взаємозв'язків. Вони властиві всім предметам і явищам і визначають їх буття від виникнення до знищення. Єдність протилежностей умовно, тимчасово, щодо минуще, боротьба абсолютна. Нове виникає в результаті боротьби. Протиріччя бувають внутрішні і зовнішні, основні і не основні, в суспільстві антагоністичні і неантагоністичні. Антагоністичні протиріччя - протиріччя м / у соц. групами з непримиренними інтересами.
Цей з-н наз. ядром діалектики: він пояснює джерело розвитку, рушійні сили розвитку. В основі всякого саморозвитку лежить єдність і боротьба протилежностей. Цей з-н розкривається через слід. категорії:
- Тотожності
- Різниця
- Протилежність
- Протиріччя
- Єдність і боротьба
Тотожність - це рівність явища самому собі, момент стійкості явищ. Відмінність – це момент мінливості явищ. Тотожність і відмінність діалектичні хар-ки будь-якого змінюєся предмета. Діалектичні протилежності - такі сторони, тенденції цілісного мінливого предмета, процесу, кіт. одночасно виключає і взаємно
припускають один одного. Діалектичне протиріччя - складне взаємовідношення м / ум протилежностями. Діалектичні протиріччя не лежать на поверхні явищ, а пов'язані з глибинною суттю предмета. Ступеня розвитку і вирішення суперечності:
1) Тотожність
2) Неістотне відмінність
3) Істотна відмінність.
4) Конфлікт.
5) Неминуче дозвіл протиріч і виникнення нових протилежностей. Протиріччя не сущ. як пара замкнутих протилежностей, а розглядається в Контексті різних взаємозв'язків. Вони властиві всім предметам і явищам і визначають їх буття від виникнення до знищення. Єдність протилежностей умовно, тимчасово, щодо минуще, боротьба абсолютна. Нове виникає в результаті боротьби. Протиріччя бувають внутрішні і зовнішні, основні і не основні, в суспільстві антагоністичні інеантагоністічеські. Антагоністичні протиріччя - протиріччя м / у соц. групами з
непримиренними
інтересами.