36. Сутність матеріалістичного розуміння історії у філософії Маркса.

См36

37. Розробка Леніним проблем гносеології на основі узагальнення соціальної практики та нових досягнень природознавства.

Основа – соціально-економічний розвиток капіталізму, в тому числі в Росії кінця 19-поч. 20 ст., і духовно-політичні процеси, що мали місце; у науці – відкриття радіоактивності і електрону (подільність атому). Використовував філософію марксизму для створення теорії боротьби робітничого класу. Діалектика – у двох аспектах: 

• філософський метод, що адекватно відповідає матеріалістичній філософії

• метод, що може бути використаний в політичній діяльності.

Питання теорії пізнання - “Матеріалізм і емпіріокритицизм”. Відображення – суттєва характеристика матерії на рівні неживої, живої природи і на рівні свідомості суспільства. Пізнання – теж процес відображення; з іншого боку – складним, суперечливий процес, що функціонує за законами діалектики.

Проблема матерії. Визначальні характеристики : об’єктивність і здатність відображатися. Надзвичайна увага – питанням функціонування суспільства і практики революційних перетворень; підкреслюється роль трудових мас в історії. Теорія соціалістичної революції.

Нове трактування держави : гол. функція - управління суспільством в інтересах панівного класу. У майбутньому повинна відмерти.

Марксистська філософія несе ідеологічне навантаження.

38. Основні напрямки розвитку філософії у хх сторіччі.

філософське знання цього століття виконало значну еволюцію, яку можна охарактеризувати низкою відмінних ознак.

відхід філософії від вузького, переважно раціоналістичного філософствування, орієнтованого на певні-політичні погляди і релігійні (атеїстичні) переконання до філософствування все більш плюралістичного і толерантного, заснованого на принципах зустрічі або діалогу

Філософія XX століття дозволивши важливі питання як співвідношення між знанням і розумінням, між знанням і оцінкою, між знанням та істиною. Це просунуло філософію вперед не тільки в традиційній області, але й допомогло знайти нові дослідницькі поля

Особливістю філософії XX століття є те, що вона довго і болісно звільнялася від ідеологічного пресингу, від господствовавшего протягом десятиліть тези про запеклій боротьбі матеріалізму та ідеалізму, нерозривному зв'язку передового класу і передової філософської теорії. Особливо в країнах соціалістичного табору. Протягом десятків років дослідники не мали. Можливостей займатися тими питаннями філософії, які їх особливо цікавили і пояснювати ті чи інші явища без безлічі посилань на праці "основоположників марксизму" і партійні документи.

Особливістю філософського знання XX століття є його чітка детермінація науковим апаратом сучасного природознавства (ЕОМ, комп'ютер, методи математичного наук, системний підхід, принципи синергетики). Для філософського знання XX століття характерна еволюція до дослідження проблем сутності та існування людини

У XX столітті філософія все далі відходить від вульгарного і грубого матеріалізму, від догматизувалися і примітивного марксизму, вона все більше прагне до того, щоб досліджувати світ комплексно

Філософія XX століття відкриває і розробляє нові області філософствування, такі як філософія культури, філософія техніки, філософія життя та ін.

Філософія XX століття висунула як найбільш значущі та пріоритетні проблеми сучасності цілий цикл глобальних проблем, які можна об'єднати в одну - це проблема виживання людства, нерозривно пов'язана з новим рішенням вічного питання філософії - у чому сенс життя і призначення людини.

Філософія XX століття - разом з усією духовною культурою сучасного світу, прагне допомогти людині в його розвідках істини, у набутті справжнього, а не фальшивого сенсу життя, в пошуку свого Я і реалізації свого творчого потенціалу. Сучасна філософія не нав'язує однієї-єдиної точки зору на світ, видаючи її за істину в останній інстанції. Філософія кінця XX століття надала людині свободу у виборі свого світогляду. Сучасна людина вільна у своєму виборе.Даже короткий огляд розвитку філософського знання в році, що минає від нас двадцятому столітті показує, наскільки разюче еволюціонувала філософська думка за минуле століття.

Філософія XX століття являє собою багатоаспектний і плідно розвивається філософствування людства про корінних проблемах буття Природи, Космосу, Людства і Людини

2 варіант

в гіпертрофована духовне начало в людині, зводячи в одних випадках його сутність до раціонального початку, а в інших до ірраціонального.

Вивели відмітна ознака людини: ^ Праця - не просто відмітний, а сущьностний ознака людини. (Тепер я зрозумів, чому мені так хреново)

У праці людина постійно змінює умови свого існування, перетворюючи їх у відповідності зі своїми постійно розвиваються потребами, створює світ матеріальної і духовної культури, яка твориться людиною в тій же мірі, в якій сама людина формується культурою.

Праця неможливий у одиничному прояві і з самого початку виступає як колективний, соціальний. У соціальному відношенні праця спричинив за собою формування мови, мислення, спілкування, переконання, ціннісні орієнтації, світогляду. В психологічному відношенні він мав своїм наслідком перетворення інстинктів: в плані їх придушення іподчіненія розуму і в плані перетворення їх у нову якість - інтуїцію.

Фіхте вважав, що поняття людини відноситися не до одиничного людині бо такого не можна помислити, а тільки до роду: неможливо аналізувати властивості окремо взятої людини, взятого самого по собі, поза відносини з іншими людьми, тобто поза суспільством.

Маркс (їй бо згорнув у Фіхте): «... сутність людини не є абстракт притаманний, окремі індивіди У своїй дійсності вона є сукупність усіх суспільних відносин ».