4. Сутність, структура та історичні типи світогляду.

Історично першою формою світогл. знання явл. міфологія

Міфологія - являє собою осмислення і представл. світу і людини в фантаст. образах і сюжетах. Основні форми м-гии: казки, легенди, вигадки, чутки і т.д. В основі первісної і Антич. міфології лежить уособлюючи. природи, тобто уподібнення її людині, людському способу існування.

Пояснений. природи і товариств. явив. як результат дії сверхестеств. сил.

Міфотворство має місце там де відсутн. реальн. дослідно підтверджений. знання, які замінюються вигадками і припущеннями. Міфотворство може носити і штучний характер навмисно осущ. з тим, щоб замість реалн. имеющ. достов. інформ. пропонувати не соотв. действит. думки і оцінки.

У надрах міфології сформувалася релігія.

Релігія - форма світогл. пояснює світ людини, через зв'язок з надприродніми істотами, в цьому подібність міфології та релігії.

Відмінність полягає в тому, що міфологія просто пропонує свою картину світу, а релігія наказує вірити їй  основна ознака релігії - віра в надприроднє.

Існують різні організації та установи для формування та підтримки такої віри, нібито забезп. контакт зі надприроднім. (Культова практика) покликана забезпечити релігійне виховання, контроль над розумом людей.

Ф-я виникла як альтернатива міфології та релігії. Перші філософи прагнули відмову. від визнання надприродних сил, і поясню. світ виходячи з нього сомого, але в умовах а. отсутств. можл. досвідченим або експеременту. шляхом перевірити ті чи інші припущення, пануючим методом -ня їх переконливості були логіка і здоровий глузд.

Для поясню. світу філ. прийменник. причини і йдуть., які не противореч. досвіду, оскільки були обмежені можливості досвідченого пізнання явищ, то пануванні. предметом і одновр. інструментом пізнання та аналізу були поняття в яких фіксувалася і називалася соответств. річ. Тому ф. була головною формою понятійного теоретичного мислення.

За характером формування та способом функціонування розрізняють два рівні: життєво практичний або рівень повсякденної свідомості.

теоретичний.

+ 1-й базується на здоровому глузді і великому повсякденному досвіді і складається стихійно, цей рівень назив. життєвою філософією. 1-й ур. вкрай не однорідний, тому не однорідні його носії. На формуван. цього рівня оказ. вплив нац. і релігійні традиції, рівні образів., інтелект. і духовної культури, характер проф. діяльності. і друг. Цей ур. включає в себе навички, звичаї і традиції перед. з поколіть. в поколіть. і пізнаний досвід кожного конкретного індивіда.

 не відрізниш. глибокий. продум., систематично, обгрунтуйте. ці недоліки подолавши. на 2-му рівні теор.

2: До цього рівня относ. і ф-я. Ф-я претендує на теоретичне обгрунтування як змісту, так і способу досягнення узагальнено. знань, а так само норм, цінностей та ідеалів определ. цілі, засоби і характер діяльності людей. Ф = я бачить своє завдання в тому щоб зробити міровозрен. предметом теоретичного аналізу.

Співвідношення цих рівнів можна збудувати в історич. послідовності, і в цьому випадку

Першого рівню відповідає міфологія і релігія

Другий - філософія.