
- •Онтологічні та світоглядні передумови виникнення філософії.
- •Предмет, структура та функції філософії.
- •Світогляд як спосіб духовно практичного буття людини.
- •Сутність, структура та історичні типи світогляду.
- •Основне питання філософії та дві його сторони.
- •Філософія і наука. Сцієнтизм та антисцієнтизм.
- •Космоценризм античної філософії, основні проблеми, характерні риси.
- •Натурфілософія давньогрецьких досократиків(Мілетскьа школа, Елейська школа).
- •Від космосу до людини: етичний раціоналізм Сократа.
- •Давньогрецька атомістика: Демокрит, Епікур.
- •Об’єктивний ідеалізм Платона.
- •Теорія держави Платона.
- •Аристотель: вчення про причини та початки буття та пізнання.
- •Етика Аристотеля.
- •Проблема людини у філософії епохи еллінізму(скептицизм, стоїнізм, епікуреїзм, неоплатонізм).
- •Теоценризм філософії середньовіччя.
- •Гріх, спокута і спасіння людини як предмет філософських роздумів і вірувань.
- •Патристика Августина: сумнів і віра, істина і знання, світ і людина.
- •Схоластика, як обгрунтування, захист і систематизація теології.
- •Реалізм, номіналізм та концептуалізм у філософії Середньовіччя.
- •Головні риси філософії доби Відродження, основні етапи ії розвитку.
- •Реформація як зміна духовно-моральної мотивації людини до праці(м.Лютер, ж.Кальвін).
- •Емпіризм ф.Бекона і проблема наукового пізнання.
- •Р.Декарт. Раціоналістична методологія. Правила мислення.
- •Матеріалістична сутність монізму та пантеїзму б.Спінози, його вчення про єдину субстанцію, її атрибути та модуси.
- •Теорії суспільного договору (т. Гоббе, Дж. Локк, ж.Ж. Руссо).
- •Новий соціальний ідеал у філософії Просвітництва
- •Характерні риси, основні проблеми та принципи класичної німецької філософії.
- •Теорія пізнання і.Канта. Трансцедентальний суб’єкт.
- •Етика Канта: свобода волі та категоричний імператив.
- •Система об’єктивного ідеалізму г.В.Ф.Гегеля.
- •Діалектика г.В.Ф.Гегеля.
- •Антропологічний матеріалізм л.Феєрбаха.
- •Маркс про відчуження та шляхи його подолання.
- •Проблема свободи та цілісного розвитку людини у філософії к.Маркса.
- •Сутність матеріалістичного розуміння історії у філософії Маркса.
- •Розробка Леніним проблем гносеології на основі узагальнення соціальної практики та нових досягнень природознавства.
- •Основні напрямки розвитку філософії у хх сторіччі.
- •Філософія ф.Ніцше як метафізика волі. Переоцінка цінностей.
- •Психологічна антропологія. З.Фрейд. Проблеми несвідомого.
- •Екзестенціальна філософія, її основні напрямки. Проблеми буття людини
- •Позитивізм і його історичні форми.
- •Філософська думка доби Київської Русі.
- •Києво-Могилянська академія – колиска філософської думки в Україні.
- •Проблема людини у філософських роздумах г.Сковороди.
- •Філософські мотиви у творчості т.Г.Шевченка.
- •Ідеї суспільного прогресу у творчості і.Франка, л.Українки, м.Драгоманова.
- •Філософські аспекти історичної концепції м.Грушевського.
- •Націоналізм д.Донцова і в.Липинського.
- •Проблеми буття у філософії. Основні форми буття.
- •Історичне формування науково-філософського поняття матерії. Матерія і рух. Методологічний сенс класифікації основних форм руху матерії.
- •Простір і час як іманентні форми саморуху об’єктивної реальності, людської практики, свідомості.
- •Відображення як властивість матерії. Еволюція форм відображення.
- •Проблема свідомості у філософії та науці.
- •Свідомість як діалектична єдність знаня і пізнання.
- •Соціальна сутність свідомості та самосвідомості.
- •Сутність і структура суспільної свідомості. Форми суспільної свідомості.
- •Предмет теорії пізнання.
- •Чуттєве та раціональне в пізнанні.
- •Істина у філософії. Багатомірність характеристик істини. Критерії істини.
- •Наукове пізнання: основні принципи і форми наукового пізнання
- •Логіка і методологія наукового пізнання. Основні методи наукового пізнання.
- •Понятя закону. Закони діалектики.(Загальна характеристика).
- •Поняття закону. Закони діалектики
- •Закон взаємопроникнення протилежностей
- •Закон взаємного переходу якісних і кількісних змін
- •Закон заперечення заперечення
- •Лінійні та циклічні моделі історії
- •Матеріально-економічна сфера життєдіяльності суспільства. Спосіб матеріального виробництва його структура і сутність
- •Політико-правова сфера життєдіяльності суспільства. Ціннісні засади лібералізму і демократизму
- •Духовна сфера життєдіяльності суспільства
- •Соціальна сфера життєдіяльності суспільства
- •Природа та суспільство. Поняття природи, географічного середовища. Вчення Вернадського про біосферу та ноосферу
- •Цінності і норми як соціально значущі орієнтири індивідуального і суспільного буття
- •Проблеми соціального та духовного розвитку у сучасній Україні
Відображення як властивість матерії. Еволюція форм відображення.
Всі явища, об'єкти, процеси об'єк. сущ-го мат. світу безупинно взаємодій. між собою і в ході цієї взаємодії зазнають зм-я. Кожн. З взаємодії. об'єктів, процесів і т. д., впливаючи на інші і викликаючи в них изм-я, залишу. слід у тому об'єкті, явище, процес, на кіт. він впливає, і тим самим знімає себе в рез-ті цього впливу. Т.ч. в процесах взаимод-я мат. об'єкти, явища, процеси фіксують у своїх змінах властивості впливають на них об'єктів, явищ, процесів. Відображення - загальні св-во матерії відтворювати у своїх св-вах особливості інших об'єктів, з кіт. відбулося взаємодія. Осн. св-ва о.: Нежива прир.: а) в результаті відображення св-ва відбиваного об'єкта передаються відбиває у вигляді сліду, копії або відбитка; б) вплив одного об'єкта на інший не стимулир. активності цих об'єктів. Жива природа: а) отр-е активно; б) завжди цілеспрямовано; в) воно може носити випереджаючий хар-р, р) несе функціональний хар-р. Загальні св-ва о.: А) відтворює властивості відбиваного об'єкта лише частково; б) упорядкованість відбиваного об'єкта відтворюється з більшими чи меншими спотвореннями. Ці особ-сті притаманні кожному отр-ю, але хар-р отр-я змінюється з виникненням життя. Хар-я отр-е як св-во, що лежить у фундаменті самої матерії і пов'язане з ефектами будь-яких матеріальних взаємодій, діалектико-матеріалістичних. ф. формулюються вихідні. передумови для розуміння генезису, відчуттів, психіки, чол. свідомості. Найважливішою з цих передумов є положення про те, що будь-які форми і види отр-я, відчуття, психіки, свідомості виник. і сущ. в рамках взаємодії матер. утворень і систем, що знаходяться на різних рівнях разв-я. В рез-ті тривалим. відбору здатність організмів реагувати на зовн. впливу все більш удосконалювалася. Нарешті стався якостей. стрибок і виникла нервова система. В ході біологічної еволюції нервова система ускладнюється. У процесі розвитку виду в мозку виникають нов. структури, в процесі розвитку особини виробляються нов. програми діяльності, які зберігаються в пам'яті. В результаті цього поведінка тварини все більше визначається внутрішніми програмами. З ускладненням тілесної організації зростає питома вага форм поведінки, що виробляються в індивідуальній життя особи, зростає значення гол. мозку. У ч-ка відбувається якісний стрибок і виникає свідомість.
Відображення - загальна властивість матерії відтворювати у своїх особливостях особливості взаємодіючих тіл.
Особливості відображення:
Залежність відбиття від відображуваного об'єкта.
Відображення вдруге по відношенню до отображаемому об'єкту.
Момент подібності чи схожості відображення з наведених об'єктом.
Географічне середовище накладає відбиток на процес відображення.
Для відображення необхідна взаємодія, але не будь-яка взаємодія призводить до відбиття, а лише таке, результатами якого є внутрішні зміни. Відображення, властиве неживій природі, носить зовнішній механічний характер. З виникненням життя з'являються більш складні форми відображення.
Розрізняють декілька рівнів відображення дійсності:
Механічний.
Фізичний.
Хімічний
Біологічний
Соціальний.
Біологічний - рослинний і тваринний світ.
У тваринного світу форми відображення дійсності носять психічний характер, тому що тварини на відміну від рослин володіють нервовою системою.
^ Подразливість, відчуття (чутливість), сприйняття і уявлення.
Подразливість - відповідна реакція організму на вплив зовнішнього середовища. Пов'язана з обміном речовин. Це дозволяє судити про внутрішній механізм людини.
З появою життя формується вибіркове відношення до деяких речовин, і у організмів відбувається формування органів чуття.
Для рослинного світу характерна подразливість. Для соціального рівня характерні: подразливість, відчуття, уявлення, свідомість, сприйняття.
3.Человек відрізняє від тварини:
Наявність абстрактного мислення в поняттях.
Наявність самосвідомості, яке є невід'ємною частиною свідомості.
Для тварин характерна наявність безумовних і умовних рефлексів, які становить першу сигнальну систему, а людині властива і друга сигнальна система.
Перша сигнальна система пов'язана з наявністю органів чуття, сигналами для тварин є вплив зовнішнього світу на органи чуття.
Друга сигнальна система властива тільки людині, оскільки сигналами цієї системи є слова, видимі, чутні, проголошувані.
Слово замінює безпосередній сигнал, і ті самим замінює певні дійсності, системи. Тому слово є сигналом сигналів.
Слово може бути матеріальною оболонкою чиєїсь думки.