Етапи статистичних досліджень

Будь-яке статистичне дослідження складається з шести етапів.

Етап 1. Статистичне дослідження починається з формування первинної статистичної інформаційної бази по обраному комплексу показників. Проведення статистичних спостережень. Використання офіційних державних і корпоративних (фірмових) джерел. Використання наукових статистичних досліджень в журналах, газетах, монографіях і т.д. Використання електронних засобів інформації (Internet, CD, дискет, та ін.)

Етап 2. Первинне узагальнення і групування статистичних даних. Зведення, угруповання, гістограми, полігони, кумуляти (огіва), графіки розподілу частот (частостей). Формування рядів динаміки та їх первинний аналіз. Графічний прогноз (з концепцією "оптиміст", "песиміст", "реаліст"). Розрахунок моментів К-го порядку (середніх, дисперсій, заходів скошеності, вимірювання ексцесу) з метою визначення показників центру розширення показників варіації, показників скошеності (асиметрії), показників ексцесу (островершінності). Формування та первинні розрахунки складних статистичних показників (відносних, зведених багаторівневих). Формування та первинні розрахунки індексних показників.

Етап 3. Наступний етап статистичного дослідження включає економічну інтерпретацію первинного узагальнення. Економічна та фінансова оцінка об'єкта аналізу. Формування тривоги (задоволення) економічних і фінансових ситуацій. Попередження про наближення до пороговим статистичним значенням в прикладних, як правило, макроекономічних завданнях. Диверсифікація первинного статистичного узагальнення отриманих прикладних результатів по ієрархії влади, партнерства, бізнесу.

Етап 4. Комп'ютерний аналіз первинних і узагальнених розширених (об'ємних) статистичних даних. Аналіз варіації розширених статистичних даних. Аналіз динаміки розширених статистичних даних. Аналіз зв'язків розширених статистичних даних. Багатовимірні зведення та угруповання.

Етап 5. Комп'ютерне прогнозування за обраними найбільш важливих напрямків. Метод найменших квадратів (МНК). Ковзні середні. Технічний аналіз. Уявлення зведеного аналізу та варіантів прогнозу з рекомендаціями про внесення корективів в управління та інвестиції.

Етап 6. Узагальнений аналіз отриманих результатів та перевірка їх на достовірність за статистичними критеріями.

Етап 7. Завершальним етапом статистичного дослідження є прийняття управлінського рішення.

14. Проблема інформаційного забезпечення є першочерговою не лише для статистичного дослідження, а й для будь-якої сфери діяльності. Відомий вислів С. Лема : “Інформація – це влада” наголошує на тому, що наявність якісної інформації дає змогу правильно й рішуче керувати економічними та соціальними процесами. Проте нові ринкові умови, зокрема створення недержавних структур, порушили цілісність інформаційного простору. З огляду на це постала потреба розробляти й удосконалювати методи збирання різнобічних статистичних даних. Збирання таких даних пов’язане з ретельним науковим обґрунтуванням мети та способу отримання інформації, її подальшого використання. Тому процес формування якісної інформаційної бази потребує чіткої спланованості на першому етапі статистичного дослідження, яким є статистичне спостереження. Статистичне спостереження – це спланована, науково організована реєстрація масових даних про будь-які соціально-економічні явища та процеси. Від інших методів збирання даних статистичне спостереження відрізняється характером і масовістю даних та способами їх отримання.

Статистичні спостереження охоплюють дані різного ступеня реєстрації, тому вони можуть бути первинними або вторинними. Первинне спостереження – це реєстрація вихідних даних, що надходять від об’єкта, який їх продукує. Прикладом може бути поточний облік кількості зареєстрованих шлюбів і розлучень у відповідній установі; опитування населення щодо ставлення до процесу приватизації майна. Вторинне спостереженя – це збирання раніше зареєстрованих та оброблених даних, наприклад матеріалів банківських звітів, результатів аудиторської перевірки, підсумків біржових торгів.

Статистичні дані – це масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ та процесів. Саме масовість відрізняє статистичні дані від інших, оскільки завдяки переходу від окремих фактів до масових можна визначити загальну закономірність, позбавлена впливу випадкових причин. Статистичні дані обов’язково мають кількісну визначеність, завдяки чому підлягають нагромадженню, зведенню та узагальненню (воно можливе лише за умов системності даних). Статистичні дані – це факти, що узгоджуються, порівнюються і в сукупності відбивають певний бік явища чи процесу.

15. Зрозуміло, що від якості даних статистичного спостереження залежать результати подальшого дослідження. Тому вони мають відповідати певним вимогам :

1) вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану. Наприклад, матеріали переписів населення на території України в період Першої та Другої світових війн. Вони не врахували значних втрат населення внаслідок репресій, розкуркулювання та голодомору.

2) повнота даних як за їх обсягом, так і по суті. Наприклад, при дослідженні ринку покупців певного товару слід брати до уваги не лише ті верстви населення, на який він розрахований, а й на категорії споживачів, які можуть придбати товар для своїх дітей, родичів, друзів. Щодо мети суті, то вона забезпечується системним добором кількох взаємозалежних ознак явища.

3) своєчасність даних, інформація має дійти до користувача, перш ніж застаріє, інаше вона втрачає корисність. Наприклад, дані біржових торгів мають надходити до користувача в міру їх виникнення та реєстрації.

4) порівнянність даних у часі або у просторі. Дані можуть бути не порівнянні за складом сукупності. Наприклад, нестійкою є структура елементів на новоствореному фондовому ринку України. Гострою є проблема порівнянності за одиницями вимірювання, особливо це стосується вартісних показників в умовах зберігання високої інфляції або внаслідок грошової реформи.

5) доступність даних, з переходом до ринкових умов питання доступності даних особливо загострюється. Ці дані важко не лише зібрати, а й отримати готову статистичну інформацію.

 Отже, одержання якісних статистичних даних значною мірою залежить від того, на якому рівні збирається відповідна інформація.

16. Мета – це пізнавальне завдання спостереження. Метою статистичного спостереження є необхідність збирання високоякісного статистичного матеріалу на базі обґрунтованого визначення ознак досліджуваного явища, щоб внаслідок проведеного аналізу можна було одержати реальну характеристику досліджуваних явищ і процесів.

У загальному вигляді мета спостереження завжди формулюється в документах, на підставі яких організується проведення статистичного спостереження. (У правовій статистиці це можуть бути постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази міністерств і відомств тощо.).

Як правило, це характеризується зміну облікових даних.

Завдання статистичного спостереження зумовлюється зав­даннями, які ставляться перед дослідженням певних процесів і явищ і випливають з потреб управління ними. Суть їх полягає в одержанні у найкоротший строк повної і вірогідної інформації про досліджувані факти. Тобто найважливішим завданням ста­тистичного спостереження є вірогідне, об’єктивне відображення спостережуваних (досліджуваних) явищ і процесів суспільного життя. Завдання статистичного спостереження (як і мету) слід чітко формулювати відповідно до результатів дослідження та з урахуванням об’єкта спостереження.