52. Краєзнавча діяльність

Краєзнавча діяльність бібліотек – один із провідних напрямів бібліотечної роботи. Вона передбачає виявлення, збирання й організацію загальнодоступного користування інформацією

про край, зафіксованою у документах (книги, брошури, статті, у т. ч. електронні ресурси). Краєзнавча діяльність бібліотек сприяє соціальному, економічному, культурному розвиткові

краю; охороні й раціональному використанню природних багатств і культурної спадщини; всебічному вивченню і науковому дослідженню регіону; формуванню національної свідомос-

ті, вихованню поваги до історії і культури краю і всієї країни; розвиткові творчих здібностей особистості на основі місцевих традицій, народного та професійного мистецтва.

Бібліотека виконує такі краєзнавчі функції

•виявляє краєзнавчі документи та місцеві видання і формує краєзнавчий фонд;

•відображає відомості про краєзнавчі документи і місцеві видання у зведеному краєзнавчому каталозі і каталозі місцевих видань;

•створює фактографічні краєзнавчі банки даних;

•здійснює бібліографічне інформування про краєзнавчі документи і місцеві видання;

•забезпечує формування системи краєзнавчих бібліографічних посібників;

•обслуговує краєзнавчими документами і місцевими виданнями користувачів своєї та інших бібліотек;

•популяризує краєзнавчі документи засобами бібліотечної роботи;

•надає методичну допомогу в краєзнавчій роботі іншим бібліотекам регіонів, узагальнює і поширює кращий досвід, здійснює науково-дослідну роботу з питань краєзнавчої діяльності бібліотек.

53. Навчально-виховна та науково дослідницька діяльність внз в галузі історичного краєзнавства.

Історичне краєзнавство є важливою складовою у процесі підготовки майбутнього фахівця-історика. З огляду на це у вищих навчальних закладах значну увагу приділяють вивченню

історичного краєзнавства, перетворенню його із методичного прийому в загальнопедагогічний принцип. Вивчення історії рідного краю створює підґрунтя для формування глибоких фахових знань, історичного мислення. у деяких університетах запроваджено нормативні курси з історичного краєзнавства, які складаються з теоретичної частини – лекційних і семінарських занять історико-краєзнавчої практики. Окрім загальнофакультетського курсу, студенти слухають спецкурси з історії краю.

Однією з важливих форм краєзнавчої роботи студентів є підготовка курсових та дипломних робіт з краєзнавчої тематики. Важливе значення у процесі викладання історичного краєзнавства у вищих навчальних закладах посідає практика. У кожного навчального закладу вона має специфічні риси і напрями. Це може бути робота у краєзнавчих відділах бібліотек, краєзнавчих музеях, співробітництво з громадськими організаціями, що проводять історичну пошукову діяльність. Непересічне значення для підготовки краєзнавців має залучення студентів-істориків до діяльності обласних відділів Товариства охорони пам’яток історії і культури України.

Попри різноманітність форм краєзнавчої практики, головним завданням для усіх них є закріплення студентами набутих теоретичних знань, прищеплення умінь та навичок самостійного ведення краєзнавчої роботи, ознайомлення з історичними місцями краю, його відомими особистостями, пам’ятками історії та культури.

У вищих навчальних закладах педагогічного спрямування приділяють підготовці вчителів. Важливим складником професіоналізму вчителя є краєзнавча підготовка. До певної міри вона функціонує як суттєва передумова виховного впливу на особистість й утвердження гуманістичних тенденцій, як оберіг духовних цінностей певного етносу, трансформуючи,

водночас, кращі надбання культури народу з минулого в майбутнє, забезпечуючи неперервність життєдіяльності поколінь. У зв’язку з цим у вищих навчальних закладах педагогічного профілю запроваджують спецкурси, що стосуються методики краєзнавчої роботи в школах.