
- •Краєзнавство як комплексна наукова дисципліна, її особливості.
- •І 5. Історико-географічний край як об'єкт краєзнавства та природно-історично-соціально-територіальний комплекс I система.
- •Історико-географічні області України.
- •6.Основні складові (профільні напрямки) краєзнавства.
- •7. Організаційні форми краєзнавства.
- •8. Об’єктно-предметна сфера історичного краєзнавства
- •9. Історичне краєзнавство, як наукова та навчальна дисципліна, його завдання.
- •11. Особливості краєзнавчих досліджень
- •12.Об'єкт та основні напрямки iсторико-краєзнавчих досліджень.
- •Методологічного основи та функції історичного краєзнавства.
- •Зв’язок краєзнавства з іншими науками та сід.
- •22. Краєзнавчі дослідження в 60-80-х рр.. 18 ст.
- •23. Топографічні описи намісництв
- •24. Зародження та розвиток історичної науки на Закарпатті (к. Хvііі – поч. Хх ст.).
- •25. Зародження та розвиток історико-краєзнавчих досліджень в Галичині 19 – поч. 20 ст.
- •26. Харківська історико-краєзнавча школа та її роль у розвитку історичного краєзнавства 19 – поч.. 20 ст.
- •27. Київська історична школа та її внесок у розвиток краєзнавства (київські центри регіональних досліджень) сер. 19 – поч.. 20 ст.
- •28. Краєзнавчі дослідження Волині 19 – поч.. 20 ст.
- •29. Краєзнавчі дослідження Поділля 19 – поч.. 20 ст.
- •30. Історико-краєзнавчі дослідження Лівобережної України (Чернігівщині та Полтавщині) 19 – поч.. 20 ст.
- •31. Краєзнавчі дослідження Придніпров’я (19 – поч.. 20 ст.)
- •32. Історико-краєзнавчі дослідження Південної України у 19 – поч.. 20 ст.
- •33. Краєзнавче дослідження Криму 19 – поч.. 20 ст.
- •34. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства як центр українознавства
- •35. Піднесення краєзнавчого руху в 20-ті роки. Форми краєзнавчих організацій.
- •37. Краєзнавчі періодичні видання.
- •39. Краєзнавсьво у 30-ті роки.
- •40. Проблеми відродження кр-ва в кінці 40-х на початку 50-х рр. Хх ст.
- •41. Історичне кр-во у 60-ті – 70-ті рр. Хх ст.
- •45. Пам’яткознавча та пам’яткоохоронна діяльність в 20-30-ті рр. Хх ст.
- •46. Стан пам’яткоохоронної роботи та заповідної справи у 40-50-ті рр. Хх ст.
- •48. Створення історико-культурних заповідників в історичних містах. Типологія міських заповідників.
- •49. Сучасний стан пам'яткознавчої та пам'яткоохоронної роботи. Позитивні зміни в історико-заповідний справі (90-ті рр. Хх ст. - поч. Ххі ст.)
- •52. Краєзнавча діяльність
- •53. Навчально-виховна та науково дослідницька діяльність внз в галузі історичного краєзнавства.
- •54. Шкільне кр-во як галузь загального кр-ва, його роль у навчально-виховному процесі.
- •56 І 57. Форми позакласної та позашкільної роботи з краєзнавства:
- •58. Польові роботи з історичного краєзнавства.
- •62. Закарпаття
- •63. Галичина
- •64. Покуття
- •65. Холмщинаі Підляшшя
- •66. Волинь
- •70. Київська область
- •71. Історія Чернігівщини
- •72. Історія Полтавщини
- •75. Донеччина: історія освоєння регіону.
- •77. Одещина та Південна Бесарабія
- •78. Історія Криму
- •Питання про заповідники
- •79. 3Агальна характеристика історико-культурних заповідників України.
- •80. Пам*ятки Києва
- •83. Київська область
- •84. Чернігівська область
- •85. Сумська область
- •87. Галичина
- •90. Волинь
- •91. Полтавщина
- •97. Слобожанщина
- •98. Кіровоградщина та Херсонщина
- •99. Крим
- •100. Національний заповідник „Херсонес Таврійський" (Севастополь).
52. Краєзнавча діяльність
Краєзнавча діяльність бібліотек – один із провідних напрямів бібліотечної роботи. Вона передбачає виявлення, збирання й організацію загальнодоступного користування інформацією
про край, зафіксованою у документах (книги, брошури, статті, у т. ч. електронні ресурси). Краєзнавча діяльність бібліотек сприяє соціальному, економічному, культурному розвиткові
краю; охороні й раціональному використанню природних багатств і культурної спадщини; всебічному вивченню і науковому дослідженню регіону; формуванню національної свідомос-
ті, вихованню поваги до історії і культури краю і всієї країни; розвиткові творчих здібностей особистості на основі місцевих традицій, народного та професійного мистецтва.
Бібліотека виконує такі краєзнавчі функції
•виявляє краєзнавчі документи та місцеві видання і формує краєзнавчий фонд;
•відображає відомості про краєзнавчі документи і місцеві видання у зведеному краєзнавчому каталозі і каталозі місцевих видань;
•створює фактографічні краєзнавчі банки даних;
•здійснює бібліографічне інформування про краєзнавчі документи і місцеві видання;
•забезпечує формування системи краєзнавчих бібліографічних посібників;
•обслуговує краєзнавчими документами і місцевими виданнями користувачів своєї та інших бібліотек;
•популяризує краєзнавчі документи засобами бібліотечної роботи;
•надає методичну допомогу в краєзнавчій роботі іншим бібліотекам регіонів, узагальнює і поширює кращий досвід, здійснює науково-дослідну роботу з питань краєзнавчої діяльності бібліотек.
53. Навчально-виховна та науково дослідницька діяльність внз в галузі історичного краєзнавства.
Історичне краєзнавство є важливою складовою у процесі підготовки майбутнього фахівця-історика. З огляду на це у вищих навчальних закладах значну увагу приділяють вивченню
історичного краєзнавства, перетворенню його із методичного прийому в загальнопедагогічний принцип. Вивчення історії рідного краю створює підґрунтя для формування глибоких фахових знань, історичного мислення. у деяких університетах запроваджено нормативні курси з історичного краєзнавства, які складаються з теоретичної частини – лекційних і семінарських занять історико-краєзнавчої практики. Окрім загальнофакультетського курсу, студенти слухають спецкурси з історії краю.
Однією з важливих форм краєзнавчої роботи студентів є підготовка курсових та дипломних робіт з краєзнавчої тематики. Важливе значення у процесі викладання історичного краєзнавства у вищих навчальних закладах посідає практика. У кожного навчального закладу вона має специфічні риси і напрями. Це може бути робота у краєзнавчих відділах бібліотек, краєзнавчих музеях, співробітництво з громадськими організаціями, що проводять історичну пошукову діяльність. Непересічне значення для підготовки краєзнавців має залучення студентів-істориків до діяльності обласних відділів Товариства охорони пам’яток історії і культури України.
Попри різноманітність форм краєзнавчої практики, головним завданням для усіх них є закріплення студентами набутих теоретичних знань, прищеплення умінь та навичок самостійного ведення краєзнавчої роботи, ознайомлення з історичними місцями краю, його відомими особистостями, пам’ятками історії та культури.
У вищих навчальних закладах педагогічного спрямування приділяють підготовці вчителів. Важливим складником професіоналізму вчителя є краєзнавча підготовка. До певної міри вона функціонує як суттєва передумова виховного впливу на особистість й утвердження гуманістичних тенденцій, як оберіг духовних цінностей певного етносу, трансформуючи,
водночас, кращі надбання культури народу з минулого в майбутнє, забезпечуючи неперервність життєдіяльності поколінь. У зв’язку з цим у вищих навчальних закладах педагогічного профілю запроваджують спецкурси, що стосуються методики краєзнавчої роботи в школах.