- •1. Сучасний етап становлення правопису української мови (чим відрізняється від інших?);
- •2. Офіційно-діловий стиль мовлення (сфера використання, мовні особливості, підстилі, жанри).
- •1. Специфіка сучасної української мовної ситуації в Україні;
- •2. Науковий стиль мовлення (сфера використання, мовні особливості, підстилі, жанри).
- •1. Культурологічно-естетична функція мови (сугестія в художньому тексті);
- •2. Публіцистичний стиль мовлення (сфера використання, мовні особливості, підстилі, жанри).
- •1. Основні ознаки українськомовного релігійного дискурсу;
- •2. Порівняльний аналіз чинних правописних традицій.
- •1. Українська лексикологія – основні види словників;
- •Одномовні:
- •2. Художній стиль мовлення (сфера використання, мовні особливості, підстилі, жанри).
- •1. Усний виступ: основні етапи підготовки, прийоми вербального впливу, невербальне мовлення, оцінка комунікативної ефективності;
- •2. Інформаційна функція мови та сучасні форми її втілення.
- •1. Класифікація документів;
- •2. Комунікативна функція мови з урахуванням усвідомлюваних та неусвідомлюваних аспектів комунікації.
- •1. Волюнтативна функція мови;
- •2. Закон про регіональні мови; специфіка сучасного мовного положення України.
- •1. Знакова природа імені; історія походження власного імені та прізвища;
- •2. Основні засоби вербального впливу в українськомовному політичному дискурсі.
- •1. Основні моделі утворення українських прізвищ;
- •2. Номінативна функція мови. Правила вживання великої літери.
- •1. Лексичний склад української мови щодо походження; формальні ознаки іншомовних запозичень, «правило дев’ятки», закінчення -и, -і;
- •2. Фатична функція мови, парадигма форм кличного відмінку, виділення звертань на письмі, впливовий потенціал апелятивів.
- •1. Активна і пасивна лексика сучасної української мови, український словотвір;
- •2. Механізми мелозвучності української мови (усі чергування і групи спрощення).
- •1. Специфіка поєднання числівників з іменниками у мовленні, впливовий потенціал магії чисел;
- •2. Історія появи українського алфавіту, явище звукосемантики та сучасної звукосемантичної експертизи.
- •1. Технологія впливу в українськомовному рекламному дискурсі;
- •2. Конфесійний стиль української мови (сфера використання, мовні особливості, підстилі, жанри).
- •1. Поняття про документ; класифікація та вимоги до мови документів;
- •2. Ідентифікаційна функція мови, розкрити термінологічні поняття: національна, сакральна, конфесійна мова, діалект, соціалект, сленг.
- •1. Активна і пасивна лексика сучасної української мови; неологізми, терміни, професіоналізми, жаргонізми, мовні табу;
- •2. Філософські підходи до перекладу тексту; українськомовні переклади сакрального тексту.
- •1. Основні джерела формування української філософської термінології; функції розділових знаків;
- •2. Синтаксичні засоби вербального впливу.
- •1. Основні граматичні принципи сучасного українського правопису;
- •2. Поняття мовної норми, типи мовних норм, типи мовних компетенцій.
- •1. Основні різновиди публічних виступів; специфіка мови змі;
- •2. Експресивна та імпресивна функції мов; прийоми вербалізації емоцій; пунктуаційне виділення засобів утілення емоційного ставлення до інформації (вставні слова, словосполучення).
- •1. Поняття: мова, мовлення, національна і державна мова, рідна мова, соціолект, діалект, літературна мова, суржик;
- •2. Поняття про документ, класифікація та вимоги до мови документів.
- •1. Проблема походження української мови та її місця серед інших мов світу;
- •2. Специфіка сакральної комунікації; основні етапи становлення українськомовної літургії.
- •1. Функція мислетворення та її вербально-сугестивна модифікація;
- •2. Порівняльний аналіз правописів 20-го ст., правописна перспектива 21-го ст.
- •1. Впливовий потенціал українськомовного релігійного тексту;
- •2. Когнітивна функція мови та її сучасні модифікації.
- •1. Волюнтативно-сугестивні модифікації функцій мови;
- •2. Проблемні аспекти українськомовного відтворення іншомовних власних імен та прізвищ, географічних назв, вживання великої літери.
- •1. Діяльність мозку і мовлення, ліво- та правопівкульні мовленнєві стратегії;
- •2. Основні теорії виникнення мов, українська мова як засіб соціальної взаємодії.
1. Впливовий потенціал українськомовного релігійного тексту;
Прикладом збалансованого тексту за лівопівкульною та правопівкульною стратегіями впливу є насамперед релігійний текст. На сьогодні він досліджений дуже фрагментально. Механізми впливу, вивченні в сакральному тексті,вирвані з контексту і перенесені на інший мовний матеріал без певного знання про закони вербального впливу,нерідко чинять руйнівний вплив на мозок людини. Тому лінгвісти зараз активно досліджують сакральний текст,щоби його терапевтичний матеріал перенести у інші впливові дискурси.
Правопівкульна граматика оперується цілісністю. В її інструментарії є звукосимволізм,емотивне сприйняття,що базується на враженні від інформації, а не на її змісті. Це потенціал ключових слів. Це поділ семантичного простору тексту на полюси,в межах яких всі компоненти асоціативно пов’язані з базовим концептом, тобто ядерним поняттям. Це використання слів із розмитою референцією.
Прийоми впливу:
1. Апеляція до авторитету;
2. Використання потенціалу позитивно-релівантних понять;
3. Використання понять з різнополою семантикою;
4. «Бомбардування любов*ю»;
5. Використання апелятивів;
6. Використання потенціалу слів із масштабною семантикою;
7. Використання атрибутивів;
8. Дієслова у спонукальній формі;
9. Використання предикатів з різними модальностями;
10. Використання модальних операторів;
11. Використання генерезаторів;
12. Використання символів;
13. Переосмислення загальновідомих понять в рамках конфесійного вчення;
14. Створення уявної діалогічності мовлення.
2. Когнітивна функція мови та її сучасні модифікації.
Когнітивна, або пізнавальна функція полягає у пізнаванні досвіду, який вербалізується.
"..когнітивна (від лат. cognitus "знання, пізнання"), або гносеологічна (від гр. gnosis "знання, пізнання"), тобто пізнавальна, й акумулятивна (від лат. accumulatio "нагромадження") функції. Мислячи за допомогою мови, людина пізнає навколишній світ, нагромаджує знання про нього. Мова зберігає всі інтелектуальні здобутки попередніх поколінь, фіксує досвід предків. Так, зокрема, у словнику відображено ре зультати розумової діяльності людства, класифікований і систематизований весь навколишній світ. Мова навіть часто підказує людині, як чинити в тому чи іншому випадку, що, наприклад, засвідчують усталені мовні звороти — фразеологізми: Не знаючи броду, не лізь у воду, сім раз відмір, один відріж тощо. Засвоюючи мову, людина засвоює знання про світ, що значно скорочує і спрощує шлях пізнання, оберігає людину від зайвих помилок".
1. Волюнтативно-сугестивні модифікації функцій мови;
Впливати можна як через написаний текст, озвучений уголос, так і через внутрішнє мовлення. Водночас все частіше технологи вдаються не до створення нових форм впливу, а до формування особливих станів сприйняття цього впливу. У такий спосіб розвивається ще один функціональний різновид – волюнтативно-фатичний (на базі фатичної ф-ї). В адресата впливу формується стан, який забезпечує аналіз інформації у певних межах.
Примітивними варіантами таких впливів є фермові семантичні моделі, які використовуються в комп'ютерних іграх та програмах вивчення іноземних мов. У цих програмах тема обирається примусово. На базі розмови активується та чи інша модель діалогу із жорстко визначеною лексикою і граматикою. Вивчення мови відбувається за рахунок «забивання» в пам'ять готових ситуативних моделей спілкування. Вони завжди спираються на обмежену к-сть слів. Вивчення мови досягається, але на базі обмеження редукованого словника.
Вербальні сугестії завжди виступали важливими складниками стратегічних технологій. Тому з боку владних структур є намагання привласнити технології впливу і контролювати їх поширення. Адже влада з цими технологіями отримує змогу використовувати їх у своїх корисних цілях, контролювати активність мас і нейтралізувати соціальне напруження. У звязку з цим можна виділити різновид компенсаторно-захисної волюнтативної ф-ї. Крім того, контроль над сугестивними технологіями дозволяє виділити касту утаємничених, тих, хто має доступ до цих технологій. Це дає підставу виділити ідентифікаційну ф-ю на підставі дотичності до знань про сугестивні впливи. Така кастовість форм у політичній сфері, комерції.
Отже, вербальна сугестія дозволяє зробити висновок про те, що на всіх етапах свого існування вона залишається соціально зумовленим явищем. Це специфічна форма становлення людської свідомості, адже людина має анатомічні механізми для здійснення впливу і сприйняття впливів – сугестивну норму, ця норма закріплена в анатомії людини. Динаміка розвитку сугестивної ф-ї рухається між 2 антиномістичними полюсами – вгору у велич духу або вниз, аж до повного самознищення.
