23. 1. Впливовий потенціал українськомовного релігійного тексту;

Прикладом збалансованого тексту за лівопівкульною та правопівкульною стратегіями впливу є насамперед релігійний текст. На сьогодні він досліджений дуже фрагментально. Механізми впливу, вивченні в сакральному тексті,вирвані з контексту і перенесені на інший мовний матеріал без певного знання про закони вербального впливу,нерідко чинять руйнівний вплив на мозок людини. Тому лінгвісти зараз активно досліджують сакральний текст,щоби його терапевтичний матеріал перенести у інші впливові дискурси.

Правопівкульна граматика оперується цілісністю. В її інструментарії є звукосимволізм,емотивне сприйняття,що базується на враженні від інформації, а не на її змісті. Це потенціал ключових слів. Це поділ семантичного простору тексту на полюси,в межах яких всі компоненти асоціативно пов’язані з базовим концептом, тобто ядерним поняттям. Це використання слів із розмитою референцією.

Прийоми впливу:

1. Апеляція до авторитету;

2. Використання потенціалу позитивно-релівантних понять;

3. Використання понять з різнополою семантикою;

4. «Бомбардування любов*ю»;

5. Використання апелятивів;

6. Використання потенціалу слів із масштабною семантикою;

7. Використання атрибутивів;

8. Дієслова у спонукальній формі;

9. Використання предикатів з різними модальностями;

10. Використання модальних операторів;

11. Використання генерезаторів;

12. Використання символів;

13. Переосмислення загальновідомих понять в рамках конфесійного вчення;

14. Створення уявної діалогічності мовлення.

2. Когнітивна функція мови та її сучасні модифікації.

Когнітивна, або пізнавальна функція полягає у пізнаванні досвіду, який вербалізується.

"..когнітивна (від лат. cognitus "знання, пізнання"), або гносеологічна (від гр. gnosis "знання, пізнання"), тобто пізнавальна, й акумулятивна (від лат. accumulatio "нагромадження") функції. Мислячи за допомогою мови, людина пізнає навколишній світ, нагромаджує знання про нього. Мова зберігає всі інтелектуальні здобутки попередніх поколінь, фіксує досвід предків. Так, зокрема, у словнику відображено ре зультати розумової діяльності людства, класифікований і систематизований весь навколишній світ. Мова навіть часто підказує людині, як чинити в тому чи іншому випадку, що, наприклад, засвідчують усталені мовні звороти — фразеологізми: Не знаючи броду, не лізь у воду, сім раз відмір, один відріж тощо. Засвоюючи мову, людина засвоює знання про світ, що значно скорочує і спрощує шлях пізнання, оберігає людину від зайвих помилок".

24. 1. Волюнтативно-сугестивні модифікації функцій мови;

Впливати можна як через написаний текст, озвучений уголос, так і через внутрішнє мовлення. Водночас все частіше технологи вдаються не до створення нових форм впливу, а до формування особливих станів сприйняття цього впливу. У такий спосіб розвивається ще один функціональний різновид – волюнтативно-фатичний (на базі фатичної ф-ї). В адресата впливу формується стан, який забезпечує аналіз інформації у певних межах.

Примітивними варіантами таких впливів є фермові семантичні моделі, які використовуються в комп'ютерних іграх та програмах вивчення іноземних мов. У цих програмах тема обирається примусово. На базі розмови активується та чи інша модель діалогу із жорстко визначеною лексикою і граматикою. Вивчення мови відбувається за рахунок «забивання» в пам'ять готових ситуативних моделей спілкування. Вони завжди спираються на обмежену к-сть слів. Вивчення мови досягається, але на базі обмеження редукованого словника.

Вербальні сугестії завжди виступали важливими складниками стратегічних технологій. Тому з боку владних структур є намагання привласнити технології впливу і контролювати їх поширення. Адже влада з цими технологіями отримує змогу використовувати їх у своїх корисних цілях, контролювати активність мас і нейтралізувати соціальне напруження. У звязку з цим можна виділити різновид компенсаторно-захисної волюнтативної ф-ї. Крім того, контроль над сугестивними технологіями дозволяє виділити касту утаємничених, тих, хто має доступ до цих технологій. Це дає підставу виділити ідентифікаційну ф-ю на підставі дотичності до знань про сугестивні впливи. Така кастовість форм у політичній сфері, комерції.

Отже, вербальна сугестія дозволяє зробити висновок про те, що на всіх етапах свого існування вона залишається соціально зумовленим явищем. Це специфічна форма становлення людської свідомості, адже людина має анатомічні механізми для здійснення впливу і сприйняття впливів – сугестивну норму, ця норма закріплена в анатомії людини. Динаміка розвитку сугестивної ф-ї рухається між 2 антиномістичними полюсами – вгору у велич духу або вниз, аж до повного самознищення.