- •1. Сучасний етап становлення правопису української мови (чим відрізняється від інших?);
- •2. Офіційно-діловий стиль мовлення (сфера використання, мовні особливості, підстилі, жанри).
- •1. Специфіка сучасної української мовної ситуації в Україні;
- •2. Науковий стиль мовлення (сфера використання, мовні особливості, підстилі, жанри).
- •1. Культурологічно-естетична функція мови (сугестія в художньому тексті);
- •2. Публіцистичний стиль мовлення (сфера використання, мовні особливості, підстилі, жанри).
- •1. Основні ознаки українськомовного релігійного дискурсу;
- •2. Порівняльний аналіз чинних правописних традицій.
- •1. Українська лексикологія – основні види словників;
- •Одномовні:
- •2. Художній стиль мовлення (сфера використання, мовні особливості, підстилі, жанри).
- •1. Усний виступ: основні етапи підготовки, прийоми вербального впливу, невербальне мовлення, оцінка комунікативної ефективності;
- •2. Інформаційна функція мови та сучасні форми її втілення.
- •1. Класифікація документів;
- •2. Комунікативна функція мови з урахуванням усвідомлюваних та неусвідомлюваних аспектів комунікації.
- •1. Волюнтативна функція мови;
- •2. Закон про регіональні мови; специфіка сучасного мовного положення України.
- •1. Знакова природа імені; історія походження власного імені та прізвища;
- •2. Основні засоби вербального впливу в українськомовному політичному дискурсі.
- •1. Основні моделі утворення українських прізвищ;
- •2. Номінативна функція мови. Правила вживання великої літери.
- •1. Лексичний склад української мови щодо походження; формальні ознаки іншомовних запозичень, «правило дев’ятки», закінчення -и, -і;
- •2. Фатична функція мови, парадигма форм кличного відмінку, виділення звертань на письмі, впливовий потенціал апелятивів.
- •1. Активна і пасивна лексика сучасної української мови, український словотвір;
- •2. Механізми мелозвучності української мови (усі чергування і групи спрощення).
- •1. Специфіка поєднання числівників з іменниками у мовленні, впливовий потенціал магії чисел;
- •2. Історія появи українського алфавіту, явище звукосемантики та сучасної звукосемантичної експертизи.
- •1. Технологія впливу в українськомовному рекламному дискурсі;
- •2. Конфесійний стиль української мови (сфера використання, мовні особливості, підстилі, жанри).
- •1. Поняття про документ; класифікація та вимоги до мови документів;
- •2. Ідентифікаційна функція мови, розкрити термінологічні поняття: національна, сакральна, конфесійна мова, діалект, соціалект, сленг.
- •1. Активна і пасивна лексика сучасної української мови; неологізми, терміни, професіоналізми, жаргонізми, мовні табу;
- •2. Філософські підходи до перекладу тексту; українськомовні переклади сакрального тексту.
- •1. Основні джерела формування української філософської термінології; функції розділових знаків;
- •2. Синтаксичні засоби вербального впливу.
- •1. Основні граматичні принципи сучасного українського правопису;
- •2. Поняття мовної норми, типи мовних норм, типи мовних компетенцій.
- •1. Основні різновиди публічних виступів; специфіка мови змі;
- •2. Експресивна та імпресивна функції мов; прийоми вербалізації емоцій; пунктуаційне виділення засобів утілення емоційного ставлення до інформації (вставні слова, словосполучення).
- •1. Поняття: мова, мовлення, національна і державна мова, рідна мова, соціолект, діалект, літературна мова, суржик;
- •2. Поняття про документ, класифікація та вимоги до мови документів.
- •1. Проблема походження української мови та її місця серед інших мов світу;
- •2. Специфіка сакральної комунікації; основні етапи становлення українськомовної літургії.
- •1. Функція мислетворення та її вербально-сугестивна модифікація;
- •2. Порівняльний аналіз правописів 20-го ст., правописна перспектива 21-го ст.
- •1. Впливовий потенціал українськомовного релігійного тексту;
- •2. Когнітивна функція мови та її сучасні модифікації.
- •1. Волюнтативно-сугестивні модифікації функцій мови;
- •2. Проблемні аспекти українськомовного відтворення іншомовних власних імен та прізвищ, географічних назв, вживання великої літери.
- •1. Діяльність мозку і мовлення, ліво- та правопівкульні мовленнєві стратегії;
- •2. Основні теорії виникнення мов, українська мова як засіб соціальної взаємодії.
1. Технологія впливу в українськомовному рекламному дискурсі;
Реклама у наш час активно проникає в мовлення сучасного українця й у певному розумінні впливає на розвиток сучасної української мови.
Реклама визначається як односпрямована передача інформації, метою якої є ненасильницьким способом продати товар/послугу. Таке визначення реклами береться як робоче, оскільки воно дозволяє врахувати найважливіші властивості рекламного тексту: особливий характер інформації та спосіб її подання, мету рекламодавця та засоби її досягнення. Реклама – складний вид людської діяльності. Вона формується таким чином, щоб виявляти вплив на підсвідомість людини. Мова реклами – мова підсвідомості.
Пряме звернення до свідомості споживача працює не тільки в рекламі товарів промислового призначення.
Існує три типи реклами: комерційна реклама, тобто реклама товарів та послуг, політична та соціальна реклама. Такий традиційний поділ всієї рекламної діяльності зумовлений специфікою мети: комерційна реклама націлена на просування та реалізацію товарів та послуг, політична реклама, як правило, стає актуальною в межах виборчих кампаній та служить інтересам того чи іншого політичного кандидата/партії, соціальна реклама орієнтована на рішення суспільних проблем.
Визначення реклами та відокремлення її від суміжних з нею явищ проводиться на основі інтегральних та диференціальних ознак. До інтегральних ознак належать наявність суб'єкта, об'єкта, адресата, інформативність і спосіб розповсюдження, а до диференціальних – спосіб подання матеріалу (стандартний/нестандартний), характер подання інформації (емоційний/неемоційний), спосіб впливу на адресата (експресивний/неекспресивний), тип презентування інформації (особистий/неособистий), орієнтація тексту на тип уваги реципієнта (довільна/мимовільна).
Сучасні лінгвісти вважають мову реклами функціональним підстилем. У межах підстилю виділяються жанри: рекламні об'яви, рекламна стаття, консультація, інтерв'ю та інші форми презентації рекламної інформації (пародії, ребуси, афіші).
Для вираження прагматичної спрямованості реклами використовуються одиниці різних рівнів мовної системи (фонетичної, лексичної, морфологічної, синтаксичної).
Деякі типи речень (окличні, питальні, спонукальні) грають особливу роль у реалізації прагматичної установки рекламного тексту.
Рекламний текст належить до текстів масового впливу, які розв’язують комунікативно-прагматичне завдання, спрямоване на забезпечення надійності, тривалості та ефективності процесу комунікації. Рекламне звернення презентує комунікатора його цільовій аудиторії, потенційним покупцям. Саме в рекламному тексті фокусується більшість елементів рекламної комунікації: ідея комунікації і використані коди, які допомагають сприйняттю цієї ідеї одержувачем звернення. Рекламне повідомлення можна розглядати як головний засіб, основний інструмент досягнення мети рекламної діяльності.
Важливі риси рекламного тексту:
Текст ніколи не буває самодостатнім – обов’язково прикріплюються візуальні ефекти, впливи, засоби;
Використання потенціалу привабливих понять (поняття можуть вкладатись в уста дитини, привабливої людини);
Підсилення атрибутами, на тлі яких відбувається дія (пейзаж тощо);
Підсилення атрибутами, що апелюють до спільного досвіду;
Руйнування, перефразування фразеологізмів.