3. Правління Людовіка IX Святого

• У часи правління онука Філіппа ІІ – короля Людовіка IX Святого (1226-1270 рр.) великих війн не велося, але було проведено зміни в управлінні державою, посилено авторитет королівської влади.

Додатково, якщо буде час

Людовік IX став королем, коли йому виповнилося 11 років. Коли він став повнолітнім, то показав себе гідним продовжувачем справи свого діда Філіппа ІІ. У той час, коли сила була вирішальним моментом у справах, Людовік IX дивував усіх своєю прихильністю до закону. Коли його давній ворог, король Англії, посварився зі своїми баронами, то обидві сторони вирішили звернутися до Людовіка IX, щоб він з’ясував, хто правий. Можливо, барони розраховували при цьому на те, що французький король підтримає їх, але дарма: Людовік IX виголосив вирок на користь англійського короля.

У своїй країні Людовік IX намагався досягти панування закону. Казали, що нібито кожного дня король виходив зі свого палацу у визначений час, сідав під деревом, вислуховував і розбирав скарги будь-якої людини.

Незвичними для сучасників були величезна доброта і побожність короля. Він влаштовував притулки для калік та бідних людей. У королівському палаці в кімнаті для королівських трапез щоденно накривали стіл для жебраків і калік. Король особисто стежив, щоб вони отримували такі самі страви, як і він. Людовік IX брав участь у сьомому і восьмому хрестових походах. Коли його викупили з полону після невдалого сьомого хрестового походу, Людовік IX не повернувся додому, а залишився чекати нових хрестоносців у Палестині. За три роки, проведені там, французький король зажив слави святого. Він здійснив босоніж у простому одязі паломництво до Назарета, працював простим муляром і ховав залишені напризволяще трупи вбитих християн. Лише звістка про смерть матері примусила його повернутися до Франції, яка шість років залишалася без свого короля. Повага до Людовіка IX була настільки великою, що не минуло і 20 років, як церква проголосила його святим.

• За Людовіка IX у Франції було створено малу королівську раду — постійну нараду короля з його найближчими прибічниками.

• Королівський суд — Паризький парламент судових справ – став вищим судом Франції. Найважливіші справи (підпал, карбування фальшивих грошей, викрадення жінок та ін.) розглядалися винятково в королівському суді.

• Людовік IX заборонив вести війни на території його домену і встановив правила “40 днів короля”, що діяло на території всього королівства. За цим правилом, між проголошенням війни та її початком встановлювався строк у 40 днів, протягом якого слабша сторона могла звернутися в пошуках справедливості до короля.

• Це сприяло наведенню ладу в державі і зменшенню кількості війн між феодалами

• Людовік IX започаткував у Франції створення єдиної грошової системи. Запровадження єдиної грошової системи сприяло посиленню економічної єдності країни.

• Право карбування монет тоді мали 40 сеньйорів. Король не заборонив сеньйорам карбувати власні монети, але примусив їх, як своїх васалів, допускати у свої володіння королівську монету поряд зі своєю. Поступово королівська монета, яка вирізнялася високою якістю, витіснила з обігу гірші за якістю місцеві гроші.

• Великих територіальних надбань за роки правління Людовіка IX здійснено не було, хоча збільшилися королівські володіння.

• Людовік IX підписав корисну для себе угоду з англійським королем, за якою той остаточно відмовлявся від претензій на втрачені раніше провінції.

• Король Англії затримав за собою тільки Аквітанію; заради цього йому довелося визнати себе васалом французького короля.

• Людовік IX неодноразово казав, що метою його правління є мир і справедливість у країні та за її межами.

• За часів правління Людовіка IX Франція зміцніла як єдина держава і досягла економічного розквіту. Сучасники називали добу Людовіка IX золотим віком в історії країни.