
- •1.Історія як наука, її місце і роль в житті людини і суспільства
- •2.Розкирийте процес формування людської цивілізації на тер укрн.Первісні люди і їх занняття
- •3.В істор послд розкийт процес формув сімїПобут та вірування тогоч суспільства у боротьбі за виживання змінився не тільки спосіб життя пер. Люд ай її зовнішній вигляд.
- •4.Охарактеризуйте становлення і розвиток найдавніших несловянських племен…
- •5.Розкрийте перед. Давньогрецької колонізації.Античні міста держави Пів.Причор.
- •6. Східнослов'янські племінні об'єднання на території україни…
- •8.Охарак історич концепвин і ставнов Дав уКр держГоловні історичні джер та періодизація.
- •10. Розк.Причини занепажу к.Р роздробленість..
- •11.Охарактериз. Культ давньої Укр.Держави.Літописання.
- •12 Галицько волинська держава.Внутрішня і зовнішня політика.
- •13. Культура Глицько-Волинської держави.
- •14.Розкрийте передумови та причин приєднання українських земельдо складу Великого Литовського князівства.
- •15.Дайте оцінку політичному та соціально-екомічному становищу українських земель у складі Великого Князівства Литовського
- •17.Люблінська унія, її сутність та роль в історичній долі українського народу.
- •18.Вісторико-порівняльних характеристикахрозкрийте політичне та соціально-економічне становище українства в Речі Посполитій.
- •19.Берестейська унія та її роль в церковному житті України.
- •24.Розкрийте передумови причини ,рушійні сили та методи визвольної боротьби українського народу середини XVII cт.
17.Люблінська унія, її сутність та роль в історичній долі українського народу.
Тиск шляхти, невдачі Литви у Лівонській війні та прагнення отримати військову допомогу від Польщі в боротьбі з Московською державою змусили литовських магнатів піти на відновлення переговорів. 1 липня 1569р. було затверджено, окремо польським і литовським сеймами, Люблінську унію, яка передбачала: 1) об'єднання Польщі й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту; 2) на чолі об'єднаної держави стояв монарх, який титулувався королем польським і великим князем литовським, обирався на спільному польсько-литовському сеймі і коронувався в Кракові; 3) спільними для Польщі та Литви були сейм і сенат, запроваджувалася єдина грошова одиниця; 4) Велике князівство Литовське зберігало певну автономію, маючи окремі закони — Литовський статут, судову систему, військо, уряд і адміністрацію; 6) під юрисдикцію Польщі, у складі якої вже перебували Галичина, Холмщина та Західне Поділля, відходили всі українські землі, що раніше належали литовцям: Підляшшя (сьогодні — Білостоцьке, Люблінське та Варшавське воєводства Польщі), Волинь, Поділля, Брацлавщина(Східне Поділля) та Київщина; 6)українська шляхта зрівнювалася у правах із польською та литовською.Говорячи про позицію української еліти на Люблінському сеймі, треба зазначити, що її вимоги були мінімальними: збереження станових привілеїв та руської мови в офіційному діловодстві, свобода віросповідання. Вона практично не мала можливостей для маневрування. Це був час прогресуючого занепаду Литовської держави, що й ставило шляхту українських земель перед необхідністю вибору між Польщею й Московією. На відміну від самодержавної Москви, Польща була країною з досить прогресивним державним устроєм, обмеженою королівською владою, гарантованими політичними свободами та становими привілеями, відносною релігійною толерантністю, що не могло не приваблювати українську суспільну еліту. Однак, як показало майбутнє, ці надії не виправдалися. Чи не єдиним позитивним наслідком Люблінської унії для України було об'єднання більшості її земель у складі однієї держави — Польщі. (Решта українських земель перебували під владою інших іноземних держав: Чернігово-Сіверщина — Московського князівства, аз 1618 р. — Речі Посполитої: Закарпаття — Угорщини, а з 1526р. — Туреччини та австрійських Габсбургів; Буковина — Молдавського князівства, а з 1514р. — Туреччини: Берестейщина й Пинщина залишалися у складі Великого князівства Литовського.)
18.Вісторико-порівняльних характеристикахрозкрийте політичне та соціально-економічне становище українства в Речі Посполитій.
Прийняття Люблінської унії мало для українців фатальні наслідки. Якщо до 1569 р. становище українських і білоруських земель у складі Литви було стерпним, то тепер ситуація докорінно змінилася: розпочався повсюдний наступ польсько-литовської адміністрації на права українського населення. Він охоплював насамперед економічну сферу, де уряд новоствореної Речі Посполитої всіляко підтримував магнатствою. Різко посилився національний, релігійний і культурний гніт. Як свідчила доля Галичини, із переходом українських земель від Литви до Польщі було поставлено під сумнів саме існування українців як окремої етнічної спільноти. У складі Польщі, було поділено на 6 воєводств: Руське (із центром у Львові), Белзьке (Белз), Подільське (Кам'янець), Волинське (Луцьк), Брацлавське (Брацлав), Київське (Київ). У 1635 р. було утворене Чернігівське воєводство з центром у Чернігові. Ново приєднані території різнилися між собою за економічним становищем. Процвітаючими вважалися Волинь, Північна Київщина, Південно-Східне Поділля було менше заселене і Лівобережжя було дуже спустошене. На півдні найсильнішими містами були Канів і Черкаси. Переяславщина почала швидко відроджуватися з монгольської руїни у другій пол. XV ст., але її процвітання тривало недовго. Спустошливі набіги кримських татар починаючи з 1482р. знову перетворили цей край у пустелю. Сіверщина менше терпіла від набігів кочівників. Ще коли вона була у складі Великого князівства Литовського, тут розвивалися сільське господарство, різні промисли.Нелегко жилося в Польській державі й українському міщанству. Незважаючи на надання містам магдебурзького права, з нього користалися майже виключно поляки і німці, тоді як самоврядування українських міщан було значно обмежене. У XV—XVII ст. їх витіснили до окремих кварталів, забороняли купувати чи будувати будинки в центрі міста, належати до ремісничих цехів. Українці не могли бути обрані чи призначені бургомістрами, здійснювати християнські процесії, навіть дзвонити на похоронах. Між українськими і польськими ремісниками точилася затяжна боротьба, що не раз переростала у криваві бійки. Українці добивалися рівноправної участі в ремісничих цехах.Отже, з утворенням Речі Посполитої та переходом українських земель під владу Польщі їхнє становище значно погіршується: посилюються економічні утиски, обмежується політичне життя, занепадають національні традиції та культура.