46. Листопадове 1918 р. Повстання у Львові. Утворення зунр.

Напередодні Першої світової війни велика частина українських земель - Сх.Галичина, Буковина та Закарпаття перебували в складі Австро-Угорщини. В жовтні 1918 в умовах воєнної поразки австро-німецького блоку Австро-Угорщина розпалась на кілька незалежних держав і українці почали робити рішучі заходи щодо створення власної держави на зах. Україні. Наприкінці вересня 1918 було сформовано Український Генеральний Військовий Комісаріат (УГВК), який розпочав роботу зі збройного повстання. У жовтні 1918 головою комісаріату було призначено сотника Легіону Січових Стрільців Дмитра Вітовського.

18 жовтня 1918 у Львові на зборах всіх українських депутатів австрійського парламенту, укр. членів галицького і буковинського сеймів, представників політичних партій Галичини та Буковини, духовенства та студенства було утв. Укр. Національну Раду. УНРада - політичний представницький орган українського народу в Австро-Угорській імперії. 19 жовтня 1918 УНРада проголосила Українську державу на етнічних її територіях (Галичина, Буковина, Закарпаття). Було обрано президентом УНРади Є.Петрушевича.

31 жовтня стало відомо про приїзд польської ліквідаційної комісії (ств. 28 жовтня в Кракові), яка мала б перебрати владу у австрійців та приєднати Галичину до Польщі. УНРада надала запит до австрійської влади з проханням передати усю повноту влади УНРаді, але австрійці категорично відхилили. Тоді на вечірньому засіданні 31 жовтня УГВК було прийнято рішення взяти владу у Львові збройним шляхом.

В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 стрілецькі частини, очолювані сотником Д.Вітовським, зайняли всі найважливіші установи Львова, було відімкнено міський телефон та телеграф, захоплено радіо, до світанку зайнято всі вокзали. На ратуші було піднято синьо-жовтий прапор. Зайняття Львова було проведене без жодних людських втрат. Підрозділи УСС зайняли також Станіслав, Тернопіль, Золочів, Сокаль, Раву-Руську, Борислав та ін. Це повстання було названо “Листопадовий чин”. Воно спричинило утворення Української держави. 9 листопада було сформовано її уряд - Державний Секретаріат. 13 листопада було ухвалено конституційні основи новоствореної держави, згідно з яким вона отримала назву “Західно-Українська Народна Республіка”. Закон затверджував територію ЗУНР - Галичина, Буковина, Закарпаття. Також була прийнята нац. символіка. Створення ЗУНР призвело до опору поляків і розгортання з перших днів існування ЗУНР польсько-української війни.

47. Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: є.Петрушевич, с.Петлюра, п.Скоропадський, є.Коновалець.

* Євген Омелянович Петрушевич — український громадсько-політичний діяч, президент Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Народився 3 червня 1863 року у Буську на Львівщині в родині греко-католицького священика. Навчався в Академічній гімназії та Львівському університеті. Після отримання ступеня доктора права відкрив у м. Сокаль адвокатську канцелярію. Був головою повітової «Просвіти», заснував повітову ощадну касу, очолював боротьбу проти москвофільства. Був послом до австрійського парламенту, з 1910 – депутат Галицького сейму. 4.1.1919 обраний у Станіславові (тепер Івано-Франківськ) Президентом ЗУНР. До кінця свого життя Петрушевич перебував в еміграції у Берліні. Помер 29 серпня 1940.

* Симон Васильович Петлюра - народився 10 травня 1879 у передмісті Полтави. Походив із давніх козацьких і священицьких родин. Після закінчення бурси у 1895—1901 рр. навчався у Полтавській духовній семінарії. Був виключений за вияв революційно-національних настроїв. З 1900 р. - член Революційної Української Партії. Був одним із провідних діячів української національно-демократичної революції: з березня 1917 р. — член Української Центральної Ради, з травня — голова Українського Генерального Військового Комітету, з червня — генеральний секретар військових справ. Також займався публіцистичною діяльністю, був літературним і театральним критиком, та організатором українських збройних сил. З листопада 1918 р. - Головний отаман військ УНР, голова Директорії УНР (13 лютого 1919 р. — 10 листопада 1920 р.). Помер 25 травня 1926.

* Павло Петрович Скоропадський (15 травня 1873, Вісбаден, Німеччина — 26 квітня 1945) — український громадський, політичний діяч, військовик. Походив з козацько-старшинського роду Скоропадських. Офіцер армії Російської імперії. Учасник російсько-японської (1904—1905) та Першої світової воєн (1914—1918). Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). Один із лідерів та ідеологів монархічного гетьманського руху.

* Євген Михайлович Коновалець народився 14 червня 1891 у Зашкові в родині вчителів. Навчався в Академічній гімназії у Львові, а також на юридичному факультеті Львівського університету. З студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність. Під час 1 світової війни потрапив у російський полон, але у вересні 1917 втік з табору. У січні 1918 р. Коновальця було обрано командиром Куреня Січових Стрільців. Згодом командував дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців під час бойових операцій проти більшовицьких і денікінських військ. Був полковником Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (з 1927). Коновалець загинув у Роттердамі (Голландія) в результаті спецоперації проведеної органами НКВД СРСР 23 травня 1938.