
- •Загальноаналітичні реакції:
- •Перша схема систематичного ходу аналізу
- •Реакції катіонів іv групи
- •Катіони групи гідроксидів, нерозчинних у лугах та аміаку
- •Загальноаналітичні реакції катіонів групи гідроксидів, нерозчинних у лугах та аміаку.
- •Хід аналізу катіонів V аналітичної групи
- •Систематичний хід аналізу
- •Реакції на катіони V групи
- •Катіони групи гідроксидів, розчинних в аміаку
- •Загальноаналітичні реакції катіонів групи гідроксидів, розчинних в аміаку.
- •Аналіз катіонів VI аналітичної групи Хід аналізу дрібним методом
- •Хід аналізу систематичним методом
- •Систематичний хід аналізу суміші катіонів 4-6 груп Хід аналізу дрібним методом
Систематичний хід аналізу суміші катіонів 4-6 груп Хід аналізу дрібним методом
При дослідженні катіонів четвертої, п’ятої та шостої аналітичних груп можна застосовувати дробний хід аналізу, так як кожний з них може бути виявлений з окремих проб у присутності всіх інших катіонів.
Катіон Fe2+ можна відкрити розчином K3[Fe(CN)6] у кислому середовищі.
Катіон Fe3+ можна виявити розчином K4[Fe(CN)6] у кислому середовищі.
Катіон Al3+ відкривають за допомогою алюмінону. У пробірку візьміть 3-4 краплі аналізованого розчину, додайте 3-4 краплі 2н розчину оцтової кислоти і 2-4 краплі 0,1-процентного розчину алюмінону. Пробірку вміщують на водяну баню, нагрівають, добре перемішують і додають по краплям 2н розчину аміаку, а потім вносять 2-3 краплини 2н розчину карбонату амонію. За наявності катіону Al3+ розчин забарвлюється у червоний колір або з’являється осад.
Катіони Cr3+ відкривають окисленням їх до H2CrO6. у пробірку вміщують 3-4 краплі досліджуваного розчину, приливають 5-7 краплин 2н розчину гідроксиду калію і 3-4 краплі 3-процентного розчину перекису водню і нагрівають на водяній бані, доки зелене забарвлення не перейде у жовте.
Половину розчину переносять у іншу пробірку, охолоджують, додають 2н розчин азотної кислоти до кислої реакції на лакмус, знову додають 2 краплі Н2О2, 5 крапель етеру. Утворення синього кільця на поверхні суміші вказує на наявність катіону Cr3+.
Катіон Zn2+ відкривають за допомогою дитизону. У фарфорову чашку наливають 2-3 краплини досліджуваного розчину, 1 мл суміші оцтової кислоти та ацетату натрію), 4-5 крапель 1н. розчину тіосульфату натрію і додають 1 мл розчину дитизону у хлороформі або СС14, знову перемішують. За наявності катіону Zn2+ шар розчинника забарвлюється у червоний колір.
Катіон Mn2+ визначається реакцією окислення до іону MnO4-.
Катіон Mg2+ зручно відкривати за допомогою магнезону. На предметне скло наносять 2-3 краплі аналізованого розчину і одну краплю реактиву. За наявності катіону Mg2+ з’являється осад або посиніння розчину. Якщо суміш забарвлюється у жовтий колір, то слід додати 2-3 краплі розчину гідроксиду натрію.
Визначення катіону Ві3+. У пробірку вміщують 6 крапель аналізованого розчину, додають 5-7 крапель розчину сульфатної кислоти, кидають 2-3 кристали тіосульфату натрію, нагрівають на киплячій водяній бані 4-5 хвилин. Осад обробляють 10 краплями розведеної азотної кислоти і знову центрифугують. У центрифугаті визначають катіон Ві3+ будь-якою характерної реакцією.
Катіон Со2+ легко виявляється крапельним методом на фільтрувальному папері концентрованим розчином роданіду амонію.
Катіон Ni2+ можна виявити реакцією Чугуєва.
Відкриття катіону Cd2+. У пробірку наливають 2-3 краплі досліджуваного розчину, додають 3-4 краплі 2н розчину сульфатної кислоти, додають 1-2 кристали тіосульфату натрію, тримають 5 хвилин на киплячій водяній бані та центрифугують. Потім на смужку фільтрувального паперу наносять 2-3 краплі центрифуга ту і тримають над склянкою із сірководневою водою. Поява жовтого забарвлення вказує на наявність катіону Cd2+.
Катіон Cu2+ відкривають дією розчину аміаку.
Катіон Hg2+ можна виявити реакцією з KI або SnCl2 у присутності аніліну.
Схема систематичного ходу аналізу катіонів четвертої, п’ятої
та шостої аналітичних груп
1. Відкривають із окремих проб іони Fe2+,Fe3+ |
|
2. До суміші катіонів четвертої – шостої аналітичних груп добавляють NaOH до лужної реакції (рН=10–12), розчин H2O2, нагрівають і центрифугують (фільтрують) |
|
3. Осад (І): гідроксиди катіонів п’ятої і шостої аналітичних груп розчиняють у HNO3 при нагріванні, додають розчин аміаку i NH4Cl, перемішують, нагрівають і центрифугують (фільтрують) |
4.Ценрифугат (фільтрат (І)) CrO42-, AsO43-, ZnO22-, AlO-2, SnO32- нейтралізують HCl (рН=5–6) і аналізують на присутність катіонів четвертої аналітичної групи |
5. Осад(ІІ): гідроксиди катіонів п’ятої аналітичної групи. Аналізують за систематичним ходом аналізу катіонів п’ятої аналітичної групи. |
6. Центрифугат (ІІ): катіони шостої аналітичної групи у вигляді аміакатів, катіон Mg2+ . Катіон Mg2+ виявляють в окремій пробі характерними реакціями. Центрифугат нейтралізують до рН = 3–4 і виявляють катіони шостої аналітичної групи |
Із окремих порцій розчину суміші катіонів спочатку виявляють катіони Fe2+, Fe3+. Катіон Fe2+ виявляють за допомогою K3[Fe(CN)6], катіон Fe3+- за допомогою K4[Fe(CN)6].
Якщо досліджуваний розчин містить осад, то його перемішують, відбирають 1,5 мл суміші в пробірку, добавляють 7 – 8 крапель 2 н. розчину азотної кислоти, перемішують ще раз і нагрівають на водяній бані протягом 4 – 5 хв. Якщо осад не чорного кольору, то його відфільтровують, промивають на фільтрі розведеною азотною кислотою і на фільтр добавляють кілька крапель сірководневої воді. У присутності Sb (III) осад забарвлюється в оранжево-червоний колір. Якщо після нагрівання осад стає чорним або темно-синім, то крім Sb (III) можуть бути присутні відновлені бісмут і ртуть. У цьому разі осад переносять у пробірку, розчиняють у 5 – 6 краплях концентрованої азотної кислоти, розводять 0,5 мл дистильованої води і відкривають Sb (III), Sb (V), Hg2+, Bi3+ характерними реакціями.
У тому випадку, коли осад повністю розчиняється в розведеній азотній кислоті, відразу відокремлюють четверту аналітичну групу катіонів. Для цього до розчину, що містить суміш катіонів четвертої, п’ятої аналітичних груп, добавляють краплями розчин йодного лугу до лужної реакції (рН = 9 – 10), 5 – 6 крапель пероксиду водню, потім знову їдкого лугу до рН = 10 – 12. Суміш нагрівають на водяній бані 2 – 3 хв і центрифугують. В осаді (І) залишаються гідроксиди катіонів п’ятої і шостої аналітичних груп, у фільтраті (І) – катіони четвертої аналітичної групи.
Фільтрат (І), що містить катіони четвертої аналітичної групи, нейтралізують соляною кислотою (рН = 3-4) і аналізують, як це описано в ході систематичного аналізу катіонів четвертої аналітичної групи.
Для розділення катіонів п’ятої і шостої аналітичних груп осад (І) розчиняють в азотній кислоті, нагрівають і добавляють надлишок 25%-ного розчину аміаку та кілька кристалів хлориду амонію. Суміш перемішують, знову нагрівають на водяній бані і центрифугують. В осаді (ІІ) залишаються гідроксиди катіонів п’ятої аналітичної групи, його розчиняють у соляній кислоті і аналізують, як описано в систематичному ході аналізу катіонів п’ятої аналітичної групи.
У центрифугаті (ІІ) залишились катіони шостої аналітичної групи у вигляді аміакатів і катіонів Mg2+, який виявляють в окремій пробі. Центрифугат (ІІ) нейтралізують соляною кислотою і аналізують, як описано в ході аналізу катіонів шостої аналітичної групи.