
- •Загальноаналітичні реакції:
- •Перша схема систематичного ходу аналізу
- •Реакції катіонів іv групи
- •Катіони групи гідроксидів, нерозчинних у лугах та аміаку
- •Загальноаналітичні реакції катіонів групи гідроксидів, нерозчинних у лугах та аміаку.
- •Хід аналізу катіонів V аналітичної групи
- •Систематичний хід аналізу
- •Реакції на катіони V групи
- •Катіони групи гідроксидів, розчинних в аміаку
- •Загальноаналітичні реакції катіонів групи гідроксидів, розчинних в аміаку.
- •Аналіз катіонів VI аналітичної групи Хід аналізу дрібним методом
- •Хід аналізу систематичним методом
- •Систематичний хід аналізу суміші катіонів 4-6 груп Хід аналізу дрібним методом
Аналіз катіонів VI аналітичної групи Хід аналізу дрібним методом
Катіони цієї групи легко можуть бути визначені окремими реакціями з окремих проб.
Відкриття катіона Cu2+ можливо виконувати дією концентрованого розчину аміаку.
У тому випадку, якщо забарвлення утворюється недостатньо характерною для катіона Cu2+, можна провести перевірку. Для цього візьміть 3-4 краплини досліджуваного розчину, додайте 2 краплини розчину гідроксиду натрію і утворений осад нагрійте на водяній бані 5 хвилин (у присутності катіона Cu2+ осад набуде чорного кольору внаслідок утворення CuО).
Потім додайте надлишок (6 краплин) розчину хлориду амонію, перемішайте паличкою, від центрифугуйте. Центрифугат відділіть і осад обробіть 3-4 краплями азотної кислоти. До отриманого розчину приливають 8-10 крапель концентрованого розчину аміаку. У присутності катіона Cu2+ розчин забарвлюється у лазурно-синій колір.
Відкриття катіонів Hg2+ проводиться із загального розчину, що містить катіони шостої групи, йодидом калію або відновленням за допомогою SnCl2 до металічної ртуті або на мідній пластинці.
Відкриття катіона Cd2+ надійно проводити з сірководневою водою або з тіосульфатом натрію.
Відкриття катіонів Со2+ проводиться роданідом амонію NH4SCN.
Відкриття катіонів Ni2+ проводиться реакцією Чугуєва з диметилгліоксимом.
Хід аналізу систематичним методом
В основу аналізу суміші катіонів шостої групи покладено їх взаємодія з розчином аміаку та тіосульфатом натрію.
1. До досліджуваної суміші катіонів шостої групи приливають 3н. розчин NH4OH, нагрівають 2-3 хв, охолоджують та центрифугують. |
|
2. Осад (I) CoOHCl, [HgNH2]Cl обробляють 2н розчином H2SO4 та центрифугують |
3. Центрифугат (I): аміакати [Cu(NH3)4]2+, [Ni(NH3)6]2+, [Cd(NH3)4]2+ нейтралізують 2н розчином H2SO4 до кислої реакції, додають 2 кристали Na2S2O3, нагрівають та центрифугують. |
4. Осад (II) [HgNH2]Cl розчиняють у концентрованій HNO3 та визначають окремими реакціями Hg2+ з KI або міддю. |
5. Центрифугат (II) CoSO4. Co2+ відкривають з NH4SCN у вигляді (NH4)2[Co(SCN)4]. |
6. Осад (III) CuS розчиняють у 2н розчині HNO3 та визначають Cu2+ з NH4OH. |
7. Центрифугат (III) Ni2+ та Cd2+. Ni2+ відкривають, додаючи NH4OH та реактив Чугуєва. Cd2+ відкривають з Na2S2O3 або H2S. |
У пробірку наливають 10-12 крапель досліджуваного розчину, додають 20 крапель 3н розчину аміаку, перемішують скляною паличкою, нагрівають 2-3 хв та центрифугують. У осаді (I) випадає основна сіль кобальту CoOHCl і хлорид меркурамонію [HgNH2]Cl. Центрифугат (I) може містити аміакати складу [Cu(NH3)4]Cl2, [Ni(NH3)6]Cl2, [Cd(NH3)4]Cl2.
До осаду (I) основної солі кобальту CoOHCl і хлориду меркурамонію [HgNH2]Cl додайте 5-6 крапель розведеної сірчаної кислоти і сумлінно перемішують паличкою, при цьому CoOHCl розчиняється, а [HgNH2]Cl залишається у осаді. Осад (II) відділяють центрифугуванням. У центрифугаті (II) визначають катіон Co2+ з роданідом амонію, а осад розчиняють, додавши 5 крапель азотної кислоти. До отриманого розчину додайте 6-8 крапель дистильованої води, перемішайте і в отриманому розчині відкрийте катіон Hg2+ окремими реакціями.
Відділення та визначення катіона Cu2+. З центрифугата (I) візьміть 10 крапель розчину і перенесіть у пробірку, додайте по краплині сірчану кислоту (весь час перемішуючи скляною паличкою) до кислої реакції на лакмус, після цього додайте ще 1-2 краплі сірчаної кислоти, 2-3 кристали тіосульфату натрію, нагрійте на водяній бані 3-4 хв. Катіон Cu2+ випадає в осад у вигляді сульфіду CuS, а катіони Ni2+ та Cd2+ залишаються у розчині. Осад відділяють центрифугуванням, а сульфід міді розчиняють у гарячій розведеній азотній кислоті (для чого беруть 4-5 крапель кислоти). З отриманого розчину катіон Cu2+ визначають окремими реакціями. Центрифугат, який може містити катіони Ni2+ та Cd2+, розділяють на дві частини: з першої відкривають катіон Cd2+, а у другій – катіон Ni2+.