- •2. Сутність, структура та функції політичної ідеології.
- •3. Основні концепції політичної думки мислителів Стародавнього світу.
- •4. Поняття та сутність правової держави. Становлення правової держави в Україні.
- •5. Арістотель «Політика».
- •6. Політична система: сутність і типологія.
- •7. Напрямки думки в Україні кінця XIX – початку XX ст.
- •10. Вибори та їх класифікація. Типологія виборчих систем.
- •12. Т. Гоббс, Дж. Локк, ж.-ж. Руссо про суспільний договір.
- •13. Сутність та основні типи політичної соціалізації. Соціальна та політична стратифікація.
- •14. Політичні партії: сутність, поняття, типологія та функції.
- •15. Становлення та розвиток політології як науки і навчальної дисципліни.
- •16. Поняття “політична ідеологія”. Основні ідеологічні доктрини.
- •17. Генеза політико-правової думки в Україні: від “Руської правди” до конституції Пилипа Орлика.
- •18. Зміст та структура етнонаціональних відносин. Місце та роль етнонаціональної політики в системі державної політики.
- •20. Сучасні елітарні теорії.
- •22. Сутність, зміст і структура громадянського суспільства.
- •23. Сучасні теорії демократії.
- •24. В. Липинський “Листи до братів-хліборобів”.
- •27. Політичні конфлікти. Джерела походження та способи врегулювання.
- •28. Ідеї федералізму та національно-територіальної автономії Драгоманова та Грушевського.
- •29. Н. Макіавеллі «Державець».
- •30. Теоретичні засади консервативної ідеології.
- •32. Виборча кампанія. Основні ознаки виборчої кампанії.
- •34. Основні типи політичних конфліктів в Україні, та шляхи їх вирішення.
- •35. Громадсько-політичні рухи: сутність та типології.
- •38. Сутність та типологія політичного лідерства.
- •39. Політичні партії і партійні системи.
- •40. Політична теорія Макса Вебера.
- •42. Базові засади лібералізму як політичної ідеології.
- •43. Сутність, характерні риси та функції політичного лідерства.
- •44. Політична культура: сутність, структура, функції.
- •46. Виборчі системи і їхнє місце в формуванні інститутів політичної влади. Виборча система в сучасній Україні.
- •47. Форми державного управління та державного устрою.
- •49. Основні теорії соціальної структури суспільства. Сутність і політичне значення поняття «середній клас».
- •50. Партійна система та їхня типологія. Особливості партійної системи в Україні.
- •51. Соціально-політична сутність марксизму.
- •52. Тенденції розвитку сучасних міжнародних політичних відносин.
- •53. Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина.
- •54. Вищі органи влади сучасної держави.
- •55. Національно-радикальний напрям української політичної думки (д. Донцов, м. Міхновський).
46. Виборчі системи і їхнє місце в формуванні інститутів політичної влади. Виборча система в сучасній Україні.
Виборча система — сукупність правил і прийомів, які забезпечують певний тип участі суспільства у формуванні державних представницьких, законодавчих, судових виконавчих органів, втілення волі тієї частини суспільства, котрої, згідно із законодавством, достатньо для визнання виборів дійсними.
Вона базується на виборчому праві — сукупності юридичних норм, які регулюють участь громадян у виборах органів влади, організацію і проведення виборів, відносини між виборцями і представницькими органами. У більшості країн світу проводяться загальнонаціональні парламентські і президентські вибори, вибори до органів місцевого самоврядування, деяких місцевих посадових осіб — суддів, присяжних, шерифів та ін.
Існують такі види виборчих систем: мажоритарна, пропорційна, змішана.
Мажоритарна виборча система — такий порядок організації виборів і визначення результатів голосування, коли обраним вважається кандидат (або список кандидатів), який отримав більшість голосів у виборчому окрузі.
Пропорційна виборча система - такий порядок організації виборів і визначення результатів голосування, за якого розподіл мандатів між партіями, які висунули своїх кандидатів у представницький орган, проводиться згідно з кількістю отриманих партією голосів. Змішана виборча система - такий порядок визначення результатів голосування, у якому поєднані елементи мажоритарної та пропорційної систем.
В Україні застосовуються різні виборчі системи: при виборах Президента України та на місцевих виборах - мажоритарна, при виборах народних депутатів України - змішана. У цьому зв'язку необхідно зазначити, що процес пошуку оптимальної виборчої системи в Україні відбувається в надзвичайно складних умовах перехідного суспільства. Основні параметри виборчих систем для кожного виду виборів у Конституції України не знайшли свого втілення. Це спричинило вирішення проблеми обрання моделі виборчої системи в рамках відповідних виборчих законів, процес напрацювання яких є вкрай динамічним за умов швидкого розвитку відповідних політичних процесів. Варто також зауважити, що протягом 90-х років минулого століття склалася практика проведення кожних наступних парламентських виборів за новим виборчим законом, який фіксував щоразу нову модель виборчої системи. Лише починаючи з 1997 р. змішана виборча система почала застосовуватися в Україні.
Виборчий закон України встановивши змішану "незв'язану" виборчу систему, мінімізував ти самим недоліки як мажоритарної так і пропорційної систем. Однак, окреме використання названих елементів системи забезпечить пропорційність і персоніфікованість лише наполовину. Як видно з прикладів Болгарії, Угорщини, Грузії та Росії, найчастіше між голосами, що партія зібрала у різний спосіб, існує величезний розрив (у 2-12 разів). Тому говорити про пропорційність уже не можна. Так само не можна говорити і про персоніфікацію політики в Україні завдяки мажоритарній системі, бо більшість кандидатів, що внесені до партійних списків, невідомі своїм виборцям. Недолік вбачаємо і у великому розміри виборчого бюлетеня для голосування за партійні списки, який вимагає затрат значних коштів, що для України є актуальною проблемою сьогодні.