- •1 Предмет та завдання юридичної психології. Як вони змінювалися у історичному просторі 19-20 ст.?
- •2. Історія розвитку юридичної психології.
- •3)Рання юридична психологія. Формування юридичної психології як науки.
- •4. Система сучасної вітчизняної юридичної психології
- •5. Методи юридичної психології. Їх відмінність від загальнопсихологічних методів.
- •8. Поліграф, історія розвитку та сучасне застосування. Принципи роботи з поліграфом у юридичній психології
- •9. Основні теорії юридичної психології (психоаналіз, аналітична психологія, індивідуальна психологія, біхевіоризм, транс персональна психологія, гуманістична психологія). Психоанализ
- •Аналитическая теория личности
- •Индивидуальная психология
- •Бихевиоризм
- •Трансперсональная психология - как новое направление в психологической науке
- •Гуманистическая теория личности
- •10. Исследование индивидуально-личностных черт юриста
- •2. Эмоциональная устойчивость личности юриста:
- •3. Высокий уровень интеллектуального развития, познавательная (когнитивная) активность юриста:
- •4. Коммуникативная компетентность юриста:
- •11. Добір засобів діагностики психічних процесів юриста
- •Батарея психологічних методик для дослідження особистості працівника юридичної сфери.
- •Завдання психолога при проведенні профвідбору в юридичній сфері.
- •15.Дослідження ефективності способів регуляції емоційних станів робітника юридичної сфери.
- •16. Дослідження індивідуально-особистісних рис юриста.
- •2. Эмоциональная устойчивость личности юриста:
- •3. Высокий уровень интеллектуального развития, познавательная (когнитивная) активность юриста:
- •4. Коммуникативная компетентность юриста:
- •17.Складання психологічної характеристики робітника юридичної сфери.
- •18. Психологічні особливості діяльності юриста.
- •19. Формування особистості юриста
- •20. Особистісний підхід в юп
- •21. Психологічні процеси та якості у юп
- •22.Особистість та соц.Гр. У юп
- •Чинники згуртованості коллективу працівників юридичної сфери
- •Характеристики високо згуртованих груп працівників юридичної сфери.
- •Умови для формування згуртованої групи юридичних працівників.
- •24. Поняття групових занять з робітниками юридичної сфери.
- •Свідомість та самосвідомість. Громадянська відповідальність особистості у юридичній психології.
- •28. Професіограми фахівців у юридичній психології.
- •29. Особистість юриста і професійний аспект його діяльності: психологія слідчої діяльності, психологія прокурорської, нотаріальної та адвокатської діяльності.
- •30. Вплив соціально-психологічної дезадаптації на рівень поведінки індивіда, що відхиляється.
- •31. Зв’язок соціальної дезадаптації та криміналізації індивіда.
- •32. Поняття первинної, вторинної, третинної профілактики у юридичній психології
- •36. Психологічні основи процесу перевиховання засуджених.
- •37. Поняття віктимності. Евентульна та децидівна віктімність.
- •39. Динаміка особистості засуджених і виховний процес.
- •40 Психологічний портрет осудженого, який складається психологом.
- •26. Вплив групи на формування особистості
- •43. Завдання виправно-трудової психології (завдання психолога у виправно-трудових закладах).
- •48. Підліток та злочин: соціальні, психологічні та біологічні детермінанти.
- •50. Виправно-трудова і корекційна психологія.
11. Добір засобів діагностики психічних процесів юриста
Профессия юриста предъявляет повышенные требования к психике, интеллекту, эмоционально-волевым качествам человека. В какой бы области правоприменительной деятельности он не занимался, его рабочий день нередко бывает насыщен разнообразными проблемными ситуациями, различного рода конфликтами, требующими принятия решений правового характера, что уже само по себе в гораздо большей мере, чем в других профессиях, способствует повышенной утомляемости, избыточному раздражению, появлению стресса.
Не каждый желающий работать в, системе укрепления законности и правопорядка способен на это, так как эта работа предъявляет особые, высокие требования к личным качествам человека. В соответствии с основополагающими положениями психологической науки и юридической психологии способность к правоохранительной деятельности определяется по совокупности оценок важнейших свойств личности, а именно:
1) социально-мотивационных качеств (жизненных ориентации, уровня социальной ответственности личности);
2) профессионально-мотивационных качеств (мотивов выбора профессии сотрудника правоохранительных органов и деятельностных ценностных ориентации);
3) правосознания;
4) морально-психологической подготовленности;
5) деловых качеств (волевых, организаторских);
6) познавательных психологических качеств (мышления, внимания, памяти и др.);
7) психофизиологических качеств.
Выбор методов изучения личности субъектов различных правоотношений в профессиональной деятельности юриста, как и адекватность самих методов, во многом зависят от целей, которые стоят перед ним, от характера вопросов, требующих разрешения. Некоторыми методами юристы пользуются самостоятельно без какой-либо посторонней помощи, другие же могут применяться только лишь специалистами в области психологии, как это, например, бывает при проведении судебно-психологической экспертизы, в ходе профессионального психологического отбора лиц на службу в правоохранительные органы, а также абитуриентов в некоторые юридические учебные заведения.
Для этого могут быть использованы имеющиеся в психологической науке методики:
1) диагностики мотивационных качеств:
• тест «Мотивационный профиль личности» (МПЛ), основанный на иерархической модели личности А. Маслоу,
• мотивационный тест Хекхаузена,
• методика ориентации личности Б. Басса,
• биографический метод,
• Тематический Апперцептивный Тест (ТАГ) Г. Мюррея,
2) диагностики морально-психологических (характерологических качеств):
• тест интерперсональной диагностики Т. Лири,
• методика акцентуаций характера К. Леонгарда,
• методика «Шкала лживости» Д. Марлоу и Д. Крауна,
Батарея психологічних методик для дослідження особистості працівника юридичної сфери.
ТЕСТ РАВЕНА
Даний тест призначений для дослідження інтелекту суб'єкта, виявлення його здатності логічно мислити, знаходити суттєві зв'язки між предметами і явищами, для визначення рівня розумової працездатності, вміння концентрувати увагу, кмітливості в цілому, тобто якостей, необхідних у діяльності юриста, а більш прокурорсько-слідчих працівників. Низькі результати за методикою дозволяють виявити осіб зі зниженими інтелектуальними, пізнавальними здібностями, з недостатньо розвиненим аналітичним складом мислення, нездатних концентрувати увагу.
Стандартизований метод дослідження особистості (СМИЛ) - адаптований
Методику СМИЛ за її значущості та ефективності по праву можна назвати "важкою артилерією" психодіагностики. Психолог отримує багатосторонній портрет людини, що включає багатий спектр таких структурних компонентів особистості як мотиваційна спрямованість, самооцінка, стиль міжособистісної поведінки, статеворольової статус, риси характеру, тип реагування на стрес, захисні механізми, когнітивний стиль, провідні потреби, фон настрою , ступінь адаптованості індивіда і можливий тип дезадаптації, наявність психічних відхилень, вираженість лідерських рис, наявність сексуальних проблем, схильність до суїциду, схильність до алкоголізму, а також кількісні та якісні характеристики стійких професійно важливих властивостей і пр. При цьому великою перевагою даної методики є наявність в її структурі шкал достовірності, що дозволяють визначити не тільки надійність результатів, а й установку випробуваного на саму процедуру обстеження. Це дає можливість інтерпретації отриманих даних через призму виявлених за допомогою шкал достовірності тенденцій до преувелічіванію наявних проблем або до їх згладжування.
Опитувальник УСК
Методика являє собою модифікований варіант опитувальника американського психолога Дж. Роттера. З його допомогою можна оцінити рівень суб'єктивного контролю над різноманітними ситуаціями, іншими словами, визначити ступінь відповідальності людини за свої вчинки і своє життя. Люди розрізняються по тому, як вони пояснюють причини значущих для себе подій і де локалізують контроль над ними.
Тест «Стратегії поведінки в конфліктній ситуації» К. Томаса
Однією з найбільш поширених методик діагностики поведінки особистості в конфліктній ситуації є опитувальник Кеннета Томаса (Kenneth Thomas) "Визначення способів регулювання конфліктів". К. Томас виходив з того, що людям не слід уникати конфліктів або дозволяти їх за всяку ціну, а потрібно вміти грамотно ними управляти. Він разом з Ральфом Кілмана (Ralph Kilmann) запропонував двомірну модель регулювання конфліктів, один вимір якої - поведінка особистості, засноване на увазі до інтересів інших людей, друге - поведінка, що припускає ігнорування цілей оточуючих і захист власних інтересів. На основі цієї моделі К. Томас виділив способи регулювання конфліктів.
МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМПЕРАМЕНТУ
16-факторний ПИТАЛЬНИК Р. КЕТТЕЛЛА: призначений для написання широкої сфери індивідуально-особистісних відносин. Відмінною рисою даного опитувальника є його орієнтація на виявлення відносно незалежних 16 факторів (шкал, первинних рис) особистості. Дане їх якість було виявлено за допомогою факторного аналізу з найбільшого числа поверхневих рис особистості, виділених спочатку Кеттелом. Кожен фактор утворює кілька поверхневих рис, об'єднаних навколо однієї центральної риси.
Iнтерперсональний діагноз Лiрi (Leary Interpersonal Diagnjsis) - особистісний питальник розроблений Т. Лiрi в 1957 р., спрямований на діагностику мiжособистiсних стосунків та властивостей особистості, суттєвих при взаємодії з іншими людьми.
ПАТОХАРАКТЕРОЛОГІЧНИЙ ДІАГНОСТИЧНИЙ ОПИТУВАЛЬНИК (ПДО) – особистісний типологічний опитувальник. Призначений для визначення типів акцентуації характеру та варіантів конституціональної психопатії, психопатичних розвитків та органічних психопатій.
Що стосується проективних методик, то це РОРШАХА ТЕСТ, Тематичної аперцепції тест (ТАТ), Руки тест (Hand Test) і т.д.
