25. Свідомість та самосвідомість. Громадянська відповідальність особистості у юридичній психології.

Громадянська відповідальність є значущим показником особистісної зрілості людини. У час молодості вперше виявляється спромож­ність особи активно й свідомо брати участь у житті суспільства, обстоювати принципи гро­мадянської взаємодії, самоусвідомлювати свою роль у соціумі.

Провідними механізмами формування громадянської відповідальності молоді "як синтетичного критерія особистісної зрілості" (Б.Г. Ананьєв, В.О. Сухомлинський) є персоналізація,  ідентифікація, менталізація, цілепокладання і рефлексія.

Персоналізація (із лат. ретввпа - особис­тість) розкриває ті процеси, внаслідок яких особа отримує ідеальне уявлення про життє­діяльність інших людей, має бажання стати особистістю і може постати нею у ситуаціях реальної суспільної взаємодії (за А.В. Пет-ровським). 

У розвитку громадянської відповідальності важливе значення мають і механізми іденти­фікації, цілепокладання, менталізації та рефлексії. Перший, в аналізованому випадку, пояснює процес оволодіння молоддю рисами своєї спільноти, додання до неї особистісних властивостей, ототожнення їх з конкретними громадянами країни, їхньою життєдіяльністю. Це впливає на соціальну дійсність та форми політичної участі, що мають відмінний харак­тер між різними регіонами України. Якщо під час персоналізації відбувається зосередження на відомих особистостях, то у процесі іденти­фікації виникає ототожнення з іншою лю­диною, групою й, відповідно, з їхніми ідеала­ми. Коли задіюється цей механізм, то молодь починає копіювати чужі, але значущі для неї думки, почуття, дії (А. Бандура), цінності, досвід. Крім того, за умов копіювання форму­ються групові норми і цінності як джерело прогресу і стабільності суспільних відносин (Г. Тард). Громадянська відповідальність ґрунтується і на механізмі цілепокладання, який охоплює "смислоутворювальний зміст практики, що полягає у формуванні цілі як суб'єктивно-ідеального образу бажаного (цілеформування) і втіленні її в об'єктивно-реальному результаті діяльності (цілереалізація)" .

Конкретною основою становлення грома­дянської свідомості у процесі політич­ної участі можуть бути: а) зразки політичної поведінки інших, зміст якої зумовлює успіх під час досягнення цілей; б) як власні, так і групові потреби та інтереси; в) форми спільної та індивідуальної політичної діяльності, яка дає змогу реалізувати їхні бажання, інтереси, потреби, мотиви; г) суспільно-політична прак­тика, наприклад, участь у виборах (агітатори, спостерігачі, члени дільничих комісій тощо).

27.Психолого-педагогічні аспекти та детермінанти формування особистості у юридичній психології.

По мере усложнения различных сторон юридической деятельности растут требования, предъявляемые к личности человека, который избрал работу в этой области в качестве основной жизненной цели.

Готовность личности молодого человека к профессиональной деятельности в правоприменительной системе, будучи целостным личностным образованием, включает в себя мотивационные, познавательные, эмоциональные и волевые компоненты.

Так, мотивы отражают стремление молодого человека стать следователем, адвокатом, нотариусом или прокурором и потребность успешно выполнять свои должностные обязанности по раскрытию преступлений, достижение профессиональных успехов, желание показать себя как специалиста с наилучшей стороны.

К познавательным аспектам относится понимание абитуриентом стоящих перед ним в будущем задач в сфере профессиональной деятельности, ясное представление о различных сторонах этой деятельности и ее психологических особенностях, представление о профессиональных ситуациях, способность видеть себя в будущем в качестве специалиста, разрешающего эти ситуации.

Эмоциональной стороной готовности является чувство личной ответственности будущего молодого специалиста за результаты деятельности в сфере борьбы с преступностью, а также уверенность в своих силах и способности преодолеть многие объективные и субъективные преграды, которые могут возникнуть в процессе достижения профессиональных целей.

Наконец, волевые компоненты отражают сосредоточенность человека на выполнении профессиональной задачи, на достижении гармонии между требованиями профессии и своей личностью и обеспечиваются двумя направлениями — профессиональной ориентацией и профессиональным отбором. Оба эти направления решают одну и ту же проблему, но с разных сторон. Профессиональный отбор гораздо сложнее, чем профориентация, и требует для своего осуществления большой подготовительной работы. Причем все большее значение приобретают психологические факторы: наличие у абитуриентов соответствующих задатков и личностных качеств, которые в ходе обучения в юридическом вузе должны быть развиты в системы навыков, умений и знаний, обеспечивающие успех на практической работе.

Профориентация — это знание особенностей профессии, профессионально необходимых и противопоказанных для нее качеств и свойств личности специалиста.

Профпропаганда — наиболее легко выполняемый этап профориентационной работы, на стадии проведения которого должны использоваться все формы: лекции, беседы, экскурсии, встречи с представителями профессии, конкурсы.

Одним из наиболее важных ее аспектов должна быть профконсультация, которая поможет абитуриенту сделать достаточно обоснованный выбор профессии