2. Эмоциональная устойчивость личности юриста:

• устойчивость к стрессу, высокий уровень самоконтроля над эмоциями и поведением, работоспособность в критических, вызывающих фрустрацию ситуациях;

• развитые адаптивные свойства нервной системы, сила, уравновешенность, подвижность, чувствительность, активность, динамичность, лабильность, пластичность нервных процессов, позволяющие на должностном уровне сохранять работоспособность в состоянии утомления, способность адекватно реагировать на различные события.

3. Высокий уровень интеллектуального развития, познавательная (когнитивная) активность юриста:

• развитый интеллект, широкий кругозор, эрудиция;

• гибкое, творческое мышление, умственная работоспособность, умение выделять главное;

• активность, подвижность психических познавательных процессов;

• развитое воображение, интуиция, способность к абстрагированию, рефлексии.

4. Коммуникативная компетентность юриста:

• способность устанавливать эмоциональные контакты с различными участниками общения, поддерживать с ними доверительные, в необходимых пределах, отношения;

• проницательность, способность понимать внутренний мир собеседника, его психологические особенности, потребности, мотивы поведения, состояние психики;

• доброжелательное, вежливое отношение к людям, умение слушать участника диалога, эмпатийность;

• свободное, гибкое владение вербальными и невербальными средствами общения;

• умение в конфликтных ситуациях проводить адекватную стратегию коммуникативного поведения, менять в зависимости от обстоятельств стиль общения;

• способность к сотрудничеству, достижению компромиссов, соглашений, развитый самоконтроль над эмоциями, настроением в экстремальных ситуациях;

• адекватная самооценка;

• чувство юмора.

5. Организаторские способности - позволяют юристу оказывать управляющее воздействие на различных людей, с которыми приходится вступать в диалог в процессе профессионального общения:

• активность, инициативность, находчивость, смелость;

• решительность, настойчивость, целеустремленность;

• умение выделять главное, прогнозировать последствия принимаемых решений, самостоятельность;

• чувство ответственности за свои действия и поступки;

• организованность, собранность, аккуратность в работе.

Также эффективность труда юриста зависит от мотивационной сферы его личности: в какой мере в ней доминируют социально значимые мотивы, потребность в достижении успехов в работе, в завоевании профессионального престижа, авторитета и уважения среди сотрудников, а также

граждан, чьи законные права и интересы ему приходится защищать.

17.Складання психологічної характеристики робітника юридичної сфери.

Професійно значущі якості особистості юриста.

Визначення професійно значущих якостей особистості юриста дуже важливо і необхідно в сучасному суспільстві. Виділення таких якостей сприяє поліпшенню діяльності працівників, які так чи інакше пов'язані з юриспруденцією. Визначення індивідуально психологічних якостей сприяє встановленню придатності особистості до тієї чи іншої діяльності. При цьому якщо буде розроблена стійка система підбору кадрів за їх особистісним, правовим і деяким іншим характеристикам, то це допоможе вже на першому етапі вирішити таку важливу проблеми, як якість виконання своїх професійних обов'язків, відповідність і здатність справлятися з покладеними завданнями. Адже в разі професійної непридатності, людина піддається значним психологічних перевантажень, що призводить до незадоволення своєю діяльністю, байдужості до роботи, що може послужити причиною для переходу в інші структури або зміни профілю роботи.

У зв'язку з цим виділяють наступні чинники професійної придатності: високий рівень соціальної адаптації, нервово-психічна стійкість, високий рівень інтелектуального розвитку, комунікативна компетентність, організаторські здібності. Ці чинники включають якщо не всі, то більшість психологічних якостей юридичної особи.

Одним з найголовніших чинників професійної придатності юридичних працівників є високий рівень соціальної адаптації, який полягає в нормативності поведінки юриста в різних ситуаціях. До необхідних якостей особистості тут слід віднести високий рівень правосвідомості, чесність, совісність; принциповість у боротьбі з порушеннями правопорядку; обов'язковість, сумлінність, старанність, дисциплінованість. Всі ці якості сприяють поліпшенню і якісному виконанню всіх покладених на юриста завдань, його непідкупність, прагнення до завершення і виконання будь-якого, навіть самого складного і заздалегідь програшного справи.

До якостей, які свідчать про професійну непридатність, відносяться: низький моральний вигляд, нечесність, безвідповідальність, недисциплінованість. Такому юристу не можна довіряти, мабуть, жодної роботи, тим більше, коли мова йде про долю людини.

Наступним чинником є ​​нервово-психічна стійкість особистості юриста. Тут необхідно виділити такі якості як: стійкість до стресу, високий рівень самоконтролю над емоціями і поведінкою, працездатність в ситуаціях, які передбачають нервову напругу. Дані якості дозволяють не належному рівні зберігати працездатність у стані стомлення, здатність адекватно реагувати не різні події. Негативно можна оцінити такі якості: низький поріг стійкості до стресу, підвищена емоційна напруженість, надлишкова агресивність, швидке виснаження нервових процесів.

Третій фактор - високий рівень інтелектуального розвитку. Обумовлюється наступними чинниками: розвинений інтелект, широкий кругозір, ерудиція; гнучке творче мислення при вирішенні тих чи інших питань; активність, рухливість психічних пізнавальних процесів; розвинену уяву, інтуїція. Навпаки, низька розумова працездатність, понижена пізнавальна активність, інтелект, нерозвинене уяву, слабка пам'ять - якості, несумісні з ефективністю професійної праці.

Про комунікативної компетентності вже багато було сказано, хочу лише додати, що головним, на мій погляд, у цій діяльності є вміння юриста вести діалог. Кожна конкретна людина по-своєму індивідуальний і для юриста необхідно чітко визначити внутрішній психологічний світ співрозмовника, особливості його характеру та темпераменту і виходячи з цього побудувати своє спілкування. В іншому випадку, при неправильному спілкуванні, занадто різкому тоні, негативному настрої, людина може замкнутися в собі, відмовиться розмовляти, розсердиться або образиться.

Такий фактор, як організаторські здібності, дозволяють юристу, незалежно від роду його діяльності, надавати керуючий вплив на різних суб'єктів, з якими доводиться вступати в діалог в процесі професійного спілкування. Тому юристу, який відноситься до управлінського ланці повинні відповідати такі якості, як активність, ініціативність, винахідливість, рішучість, сміливість, самостійність і багато інших.

Але крім перерахованих якостей, у кожного юриста повинна бути мотиваційна сфера його діяльності. Він повинен прагнути до досягнення високих результатів своєї роботи, загальній повазі, престижу. Якщо цей фактор відсутній, то навряд чи можна говорити про хорошу роботу і успіху на своєму терені.