Особливості промислового м-гу
Товар може бути проданий споживачам-організаціям (приватні та державні підприємства, установи, асоціації, фонди). Якщо в ролі суб’єкта попиту виступає організація, то маркетингову діяльність щодо неї прийняти називати промисловим маркетингом. Залежно від наявності двох категорій споживачів, ринки можна поділити на споживчі та промислові. Особливості споживачів-організацій:
Покупець-організація, як правило, використовує придбаний товар з метою продовження його економічного життя, економічного руху, як ресурсу для створення нового продукту, як об’єкта перепродажу або для здавання в аренду.
Кількість покупців-організацій значно менша, ніж домашніх господарств.
Персоніфіковані зв’язки між покупцями-організаціями та продавцями продукції
Процедура прийняття рішення відрізняється від тієї, яка наявна у домашніх господарств: суттєво знижений емоційний фактор при виборі товару, колективний характер проведення всіх процедур, наявність більших можливостей впливу на продавця.
Існування значної кількості організацій-споживачів, для яких наявними є суттєві коливання у попиті.
7. Основні види м-гу
За ознакою мети М-ї діяльності можна виокремити:
А) комерційний маркетинг – максимізація комерційних результатів організації: доходів від реалізації продукції, обсягів прибутків.
Б) некомерційний маркетинг
2. За ознакою суб’єктно-галузевої сфери реалізації продукції покупцем можуть виступати:
А) окремі люди, родини (споживчий М-г)
Б) підприємства, організації (промисловий маркетинг)
3. За ознакою територіальної сфери реалізації продукції:
А) внутрішній маркетинг
Б) зовнішній маркетинг
4. За ознакою пріоритетності в постановці маркетингових завдань:
А) стратегічний М-г
Б) тактичний М-г
5. За ознакою стану попиту та маркетингової реакції організації на нього:
А) конверсійний – перетворення негативного ставлення до товару на позитивний
Б) стимулюючий – стимулювання інтересу до товарів у споживача
В) ремаркетинг – маркетингова діяльність в умовах зниження попиту, направлений на його підвищення
Г) креативний маркетинг – визначення, чи реально перетворити потенційний попит на реальний
Д) синхромаркетинг – синхронування наявного попиту.
Е) демаркетинг (протидіючий маркетинг)
8. М-ві дослідження загального стану ринку
Дослідження макросередовища – це те, з чого повинна починатися маркетингова дослідницька робота підприємства. Перший крок – вивчення ринку в цілому: конюктура та стан конкуренції.
Конюктура ринку – поточний стан ринку з погляду співвідношення попиту та пропозиції товарів. До її показників належать:
1. Показники виробництва, які характеризують пропозицію товарів:
- абсолютні: показники виробництва визначаються або в натуральних показниках або у грошових одиницях
- відносні: динаміка обсягів виробництва щодо певного періоду часу, визначаються як темпи зміни обсягів виробництва за різні періоди.
- непрямі
2. Показники, що характеризують попит на товари.
- місткість ринку – можливий обсяг продажу певної продукції за деякий період часу.
- частка ринку, яка належить підприємству – частка товарів, які продані підприємством у загальній місткості товарів.
3. Показники, які характеризують ринкові ціни:
- абсолютні ціни – той рівень ринкових цін, який фактично склався на певний період часу
- відносні ціни – показник зміни рівня цін за певний період часу
Стан конкуренції на ринку розраховують за індексом Херфіндела-Хіршмана (ННІ):
Хі – загальна частка ринку і-ї компанії (%)
П- загальна кількість компаній на ринку
ННІ може становити від 0 до 10000. Якщо ННІ 0-1000 – нормально конкурентний ринок, 1800-10000 – ринок неконкурентний.
Значення має проведення досліджень ринку:
1. Визначення характерних тенденцій на ринку
2. Прогнозування майбутнього
3. Можна складати програми та плани для підприємства.
9. М-ві дослідження індивідуальних споживачів
До основних методів М-х досліджень індивідуальних споживачів відносять такі:
Спостереження за поведінкою споживачів: знаходження дослідника у середовищі споживачів, спостереження за тим, як приймаються споживацькі рішення, які оцінки при цьому висловлюються.
Проведення фокус-групи – групи споживачів певного товару: спеціаліст-маркетолог шляхом проведення бесіди з членами групи намагається зясувати їх думку про товари.
Збирання даних про споживачів у «кабінетних» та «польових» умовах. У першому випадку використовуються вторинні данні внутрішнього та зовнішнього походження. У другому випадку передбачається отримання нової інформації шляхом безпосередніх контактів із споживачами. Таким чином можна отримати:
фактичні цифрові дані про покупки
узагальнений портрет споживача
можливість просування товару шляхом безпосереднього звернення до споживача.
Проведення експерименту: задається певний імпульс, а потім досліджується, як на нього реагує споживач.
Інструменти дослідження:
Опитування споживачів: анкети (закриті, напівзакриті та відкриті)
Спеціальне обладнання для вивчення поведінки споживачів.