2.2. Перевірка ефективності проведених за розробленою методикою уроків трудового навчання
Відповідно до розробленої методики протягом 2013-2014 навчального року було проведено дослідження особливостей ознайомлення молодших школярів із штучними матеріалами у 27 учнів четвертого класу. Експеримент проводився на базі ЗОШ №6 м. Рівне. Одержані у дослідженні кількісні та якісні показники знань про штучні матеріали та вміння виготовляти вироби з пластмаси учнів молодших класів дозволили виділити три рівні її сформованості: достатній, середній і низький.
До достатнього рівня відносилися учні, яким властива самостійність як на етапі планування виробів з пластмаси, так і під час виконання контрольно-оцінювальних дій. Вони володіють навичками предметної діяльності, орієнтуються у завданні, правильно обирають прийоми праці, критично ставляться до оцінки кінцевого результату. Учням цього рівня доступні завдання підвищеної складності. Вони здатні прогнозувати результати своїх дій, проявляють ініціативу, настирливість.
До середнього рівня віднесені учні, яким доступне самостійне виконання завдань нескладного характеру. Їх діяльність не завжди відповідала вимогам інструкції, вони часто зверталися за допомогою до вчителя, не могли дати повного звіту про виконане завдання. Характерними для них були безсистемність, епізодична активність, інертність як під час планування операцій, так і здійснення контрольних та оцінювальних дій.
Низький рівень мали учні, які виконували основні операції без опори на розумову діяльність, не орієнтувалися в меті, завданнях і характері роботи. Активність, самостійність, ініціативність були виражені слабко і примітивно. Характерними для учнів цього рівня є поверхове усвідомлення необхідності виконання контрольних дій, некритичне ставлення до результатів власної праці.
Розробка проекту будувалася на великодніх народних традиціях, зокрема на традиції виготовлення і дарування пасхальних яєць. Участь в проекті дозволяє учням ближче вивчити народні традиції, ознайомитись з культовими виробами та виробами декоративно-ужиткового мистецтва, розвинути естетичне сприйняття народної творчості, розвивати креативне мислення при виконанні проекту, опанувати методи роботи з новими матеріалами.
Проект складається з трьох частин. В першій частині учні знайомляться з великодніми традиціями, споглядають культові та обрядові вироби, притаманні цьому святу, прослуховують відповідну церковну музику, співставляючи тексти з графічною символікою писанок, крашанок.
У другій частині учні конструюють та створюють власні вироби, користуючись можливістю проявлення якнайширшої ініціативи.
Третя частина проекту виставкова. Учні готують свої вироби до демонстрації, готують до них пояснення та рекламу, оформляють виставкову експозицію та проводять виставку. Підготовка експозиції дозволяє учням виставити на демонстрацію раніше виготовлені вироби (вишивки, аплікації та ін.) Під час проведення виставки підводяться підсумки виконання проекту.
1. Проблемні питання, що вирішуються у ході виконання проекту.
Виконання учнями проекту дозволяє знайти відповіді на питання:
- Якими шляхами йде збереження історичної пам’яті народу?
Чи може впливати на сформовані національні особливості суспільства окрема особа, прикладаючи свій талант і працю для виготовлення творів мистецтва?
Чи залишаються сталими народні традиції у світлі розвитку людських відносин та технологій?
Пошук відповідей на ключові питання відбувається шляхом находження відповідей на наступні тематичні питання:
Які історичні факти вказують на велич культурного надбання нашого народу?
Як ми зберігаємо та примножуємо традиції ужитково-побутового мистецтва?
Як ми пропагуємо наші культурні досягнення?
Чи відповідає умовам сьогодення звертання в творчості до народних традицій?
Для досягнення мети проекту необхідна робота над пошуком відповідей на такі змістові питання (на доступному для дітей рівні):
Чим зумовлений розквіт мистецтва в давній Україні?
Які нові види мистецтва з’явились в цей період?
Які види декоративно-ужиткового мистецтва притаманні Україні?
Яке місце посідають обрядові оформлення церковних свят у народному мистецтві українців?
Чи мають українські писанки особливості в залежності від територій?
Які характерні риси трансформацій у виготовленні великодніх яєць?
Яким чином розвиток нових технологій впливає на сталість традицій при виготовленні предметів декоративно-ужиткового мистецтва?
– Які шляхи, методи, прийоми, матеріали може порекомендувати учень для виконання роботи по створенню великодніх яєць? Наскільки такі вироби відповідатимуть народним традиціям?
Виконання проекту дає змогу вчителю вирішувати і поточні педагогічні проблеми формування особистості. В естетичному плані учні розвивають смак, виробляють навички акуратності. У фізичному плані учні розвивають моторику, координаційну взаємодію організму.
Робота над виконанням проекту потребувала неабиякої креативності. Сам проект побудовано на наданні учням можливості проявити власну особистість та саму широку ініціативу. Крім того, учням прививаються основи кольорової гармонії, та впливу кольору на настрій, учні працюють з динамічними формами, тобто в учнів виробляються дизайнерські навички, які легко трансформувати і розвивати в процесі подальшого навчання.
Результати контрольного експерименту показали, що ознайомлення молодших школярів із штучними матеріалами за традиційною методикою методом пояснення малорезультативне. За умови організації навчання у такий спосіб учні запам’ятовують і відтворюють лише окремі операції з конкретного виду роботи, не переносять засвоєні навички та уміння на інші об’єкти діяльності. Вони не усвідомлюють способів дій, не виділяють ознаки, за допомогою яких можна оцінювати кінцевий результат.
Перед виконанням роботи не здійснюються такі розумові дії та операції, як попереднє орієнтування в завданні, аналіз умов досягнення кінцевої мети діяльності, активний вибір раціональних способів виконання завдання та прийомів роботи.
Матеріали констатуючої частини дослідження засвідчили, що динаміка зростання знань і вмінь з теми за традиційної методики у дітей не суттєва, проте вона суттєво збільшується за умво належгної організації уроків трудового навчання. Так, на констатуючому етапі експериментального дослідження високого рівня досягли 14% учнів контрольного класу та 15% учнів експериментального класу. Середнього рівня сформованості даних навичок досягли 32% учнів контрольного класу та 34% - експериментального класу. В той же час 54% учнів контрольного та 51% учнів експери-ментального класу були віднесені до низького рівня сформованості навичок.
Аналіз одержаних на етапі констатуючого експерименту матеріалів, спостереження за діяльністю учнів на різних етапах ознайомлення із штучними матеріалами переконали, що поліпшити рівень сформованості досліджуваних навичок можливо за умови, коли навчання будуватиметься на проектно-технологічнрій основі. Без такої організації роботи, без спрямовуючої допомоги вчителя учні спонтанно неспроможні опанувати прийоми розумової діяльності і практичні дії.
Під впливом спеціально організованого навчання відбулися суттєві кількісні та якісні зміни у знаннях і вміннях з теми. Наприкінці експерименту основну групу експериментального класу вже становили учні, яких було віднесено до високого і середнього рівнів розвитку умінь і навичок з теми. Так, наприклад, при виконанні завдань на виготовлення виробів з пінопласту 81% учнів було віднесено до високого та середнього рівнів. І тільки 19% – до низького рівня сформованості цієї навички (рис. 2.18).
Рис. 2.18. Результати експериментального дослідження
Весь хід експерименту підтвердив, що по мірі загального психічного розвитку, під впливом спеціально організованого навчання учні на достатньому для них рівні починають діяти планомірно, цілеспрямовано, мобілізують вольові зусилля і мотивацію на досягнення позитивного результату власної діяльності, але не інакше, як за умови, коли поставлена мета їм доступна і знаходиться в зоні найближчого розвитку.
Наведені у дослідженні факти підтверджують ефективність методики як у плані формування навичок виготовлення виробів з пінопласту, так і використання значних потенційних можливостей даного виду діяльності у психічному розвитку учнів, підвищенні рівня їх готовності до самостійної життєдіяльності та соціалізації в суспільстві.