- •Передмова
- •Предмет геодезії
- •1.1. Загальні відомості про геометричне нівелювання ні і IV класів
- •1.1.1. Призначення державної нівелірної мережі
- •1.1.2. Класифікація державної нівелірної мережі
- •1.1.4. Складання проекту нівелірної мережі
- •1.1.5. Нівелірні знаки
- •1.2.2. Головні вимоги до нівелірних рейок
- •1.2.4. Будова, перевірки та дослідження нівелірів з компенсаторами
- •1.2.5. Електронні цифрові нівеліри. Тотальні нівелірні станції
- •1.2.6. Перевірки та дослідження нівелірних рейок
- •1.2.8. Дослідження руху фокусувальної лінзи
- •Фокусувальної лінзи
- •1.3. Виконання нівелювання III та IV класів. Похибки та точність нівелювання
- •1.3.1. Послідовність роботи на станції під час нівелювання III класу
- •1.3.2. Послідовність роботи на станції під час нівелювання IV класу
- •1.3.3. Похибки нівелювання. Їхнє зменшення та усунення
- •1.3.4. Точність нівелювання III, IV класів
- •1.4. Зрівноваження нівелірних ходів та мереж
- •1.4.1. Зрівноваження висот окремого нівелірного ходу
- •1.4.2. Зрівноваження нівелірної мережі з однією вузловою точкою
- •1.4.3. Зрівноваження перевищень нівелірних мереж методом еквівалентної заміни
- •1.4.4. Зрівноваження висот нівелірних мереж методом еквівалентної заміни
- •1.4.6. Зрівноваження нівелірної мережі порівнянням нев'язок суміжних ходів
- •1.4.7. Зрівноваження нівелірної мережі методом в.В. Попова
- •11.1.12. Виведення формули поперечної похибки полігонометричного ходу з попередньо ув'язаними кутами
- •11.2.2. Виконання лінійних вимірювань підвісними мірними приладами
- •11.2.4. Розрахунок допусків на окреме джерело похибок лінійних вимірів
- •11.3. Кутові вимірювання у полігонометрії
- •11.3.4. Будова оптичних та електронних теодолітів та тахеометрів
- •Перелік робочих функцій клавіш
- •11.3.5. Перевірки теодолітів
- •11.3.6. Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- •Журнал вимірювання кутів способом кругових прийомів (опрацювання без урахування "затягування" лімба)
- •11.3.9. Джерела похибок вимірювання горизонтальних кутів
- •11.3.12. Похибка редукції
- •11.3.13. Похибки центрування теодоліта
- •11.3.16. Інструментальні (приладні) похибки
- •11.3.17. Вплив зовнішнього середовища на вимірювання горизонтальних кутів
- •11.4. Попереднє опрацювання результатів польових вимірювань у полігонометрії
- •11.4.2. Редукування довжин ліній на рівень моря і на площину Гаусса-Крюгера
- •11.4.4. Оцінка точності лінійних вимірювань за результатами польових робіт
- •11.4.5. Оцінка точності кутових вимірювань за результатами польових робіт
- •11.5.9. Лінійна геодезична засічка
- •11.6. Світловіддалемірна полігонометрія. Основи теорії й практики світловіддалемірних вимірювань
- •11.6.9. Перевірки світловіддалеміра ст-5
- •Журнал вимірювання с/в "Блеск"
- •11.7. Оптично-віддалемірна полігонометрія
- •11.7.3. Віддалеміри подвійного зображення
- •11.7.4. Суть паралактичної полігонометрії
- •Коефіцієнти умовних рівнянь
- •Строгим методом
- •111.1. Будова та принцип роботи геодезичних супутникових систем
- •111.1.2. Найважливіші відомості про будову глобальних навігаційних систем
- •Кількісні значення похибок
- •111.1.5. Основні відомості про параметри орбіт супутників
- •111.1.7. Структурна схема геодезичного супутникового приймача
- •111.2.1. Технології gps-вимірювання
- •Орієнтовна тривалість спостережень у статичному режимі
- •111.2.8. Робота у режимі "кінематика"
- •111.3.2. Системи координат, що використовуються у космічній геодезії
- •III.3.4. Складання робочого проекту
- •111.3.5. Підготування комплексу приладів до польового вимірювання
- •Init mode
- •Фактори збурення орбіт супутників
- •111.4.4. Вплив іоносфери
- •Ill.4.5. Вплив тропосфери
- •Ill.4.6. Багатошляховість
- •Ill.4.7. Інструментальні джерела похибок
- •111.4.8. Геометричний фактор
- •IV. 1.1. Топографічні плани та карти
- •IV. 1.5. Обґрунтування масштабу знімання
- •IV.2. Робочі (знімальні) мережі великомасштабного топографічного знімання
- •IV.2.3. Аналітичні мережі (польові роботи)
- •IV.2.6. Розрахунок планової точності та допустимої довжини мензульного ходу
- •Параметри допустимих мензульних ходів під час великомасштабного знімання
- •Допустимі параметри теодолітних ходів для різних масштабів знімання, які прокладаються
- •IV.2.10. Тригонометричне нівелювання для створення висотної знімальної основи
- •IV.2.11. Вимірювання зенітних віддалей. Вертикальна рефракція
- •IV.3.1. Виконання аерофотознімання
- •IV.3.2. Складання накидного монтажу. Оцінка якості аерофотознімання
- •IV.3.4. Прив'язування знімків
- •IV. 3.6. Маркування розпізнавальних знаків
- •IV.3.7. Планове підготування аерознімків
- •IV. 3.8. Висотне підготування аерознімків
- •IV. 3.11. Трансформування знімків
- •IV.3.12. Складання фотопланів
- •IV. 3.13. Складання графічних планів
- •IV.4.1. Встановлення мензули над точкою
- •IV. 6.1. Цифрова аерознімальна система
- •Основні технічні характеристики цифрової аерознімальної системи ads40
- •IV.6.3. Цифрові аерознімальні комплекси із лазерним скануванням
- •V.1. Автоматизація топографо-геодезичних робіт
- •V.1.7. Електронна тахеометрія
- •V. 1.8. Автоматичні координатографи
- •V.1.10. Наземні лазерні сканери
- •Технічні характеристики сканера hds 3000
- •V.2. Цифрові плани та карти
- •V.2.9. Сканування фотознімків
- •V. 2.10. Цифрові фотокамери
- •V.2.11. Цифрові фотограмметричні станції
1.2.4. Будова, перевірки та дослідження нівелірів з компенсаторами
Будова нівелірів з компенсаторами, як і нівелірів з рівнями, вже відома з курсу "Топографія". Головною відмінністю між цими нівелірами є те, що в нівелірі з компенсатором немає циліндричного рівня. Цей рівень замінений на особливий пристрій - компенсатор, що автоматично встановлює візирну лінію в горизонтальний стан.
На рис. 1.2.5 подано загальний вигляд нівеліра Н-ЗК, який застосовують для нівелювання III та IV класів.
Рис. 1.2.5. Нівелір Н-ЗК
Нівелір Н-ЗК удосконалювали, й остання модель 4Н-2КЛ має цілу низку переваг порівняно зі своїми попередниками: зорова труба з прямим зображенням, збільшення 30х, нівелір має горизонтальний круг з ціною поділки 1°, середня квадратична похибка вимірювання перевищення на 1 км подвійного ходу не перевищує 2 мм, маса - 2 кг.
38
Висотні геодезичні мережі
Рис. 1.2.7. Нівелір НИК-2
Основні технічні характеристики НИК-2:
1. Квадратична похибка визначення:
перевищення на 1 км ходу з рейками РН-3-ЗОООСП - 1,5 мм;
горизонтальних кутів - 8'.
Діапазон роботи компенсатора - ±30'.
Найменша відстань візування - 0,5 м.
Збільшення труби - 31,3±1х.
Ціна поділки сферичного рівня на 2 мм - 10+2'.
Перед початком польових робіт нівеліри з компенсатором досліджують та перевіряють у такій послідовності:
39
Розділ І
Визначення коефіцієнта відцалеміра.
Перевірка сферичного рівня.
Перевірка відсутності коливання верхньої частини нівеліра під час її обертання навколо вертикальної осі.
Перевірка правильності встановлення сітки ниток.
Перевірка правильності встановлення компенсатором візирної лінії.
Визначення середньої квадратичної похибки встановлення компенсатором візирної лінії та похибки недокомпенсації.
Перевірки 1, 2 та 3 виконують так само, як і для нівелірів з рівнями. Зазначимо лише, що у такому разі для виконання третьої перевірки обов'язково необхідно застосувати циліндричний рівень, що накладається на зорову трубу нівеліра. Перевірку 4 в цьому нівелірі формулюють так: вертикальна нитка сітки під час встановлення бульбашки сферичного рівня в середнє положення (в нуль-пункт) повинна зайняти вертикальний (прямовисний) стан. Під час виконання цієї умови і середня горизонтальна нитка сітки буде горизонтальною. Цю перевірку у нівелірах з компенсаторами доцільно виконувати так: старанно привести вертикальну вісь нівеліра за допомогою сферичного рівня у прямовисний стан. Навести вертикальну нитку сітки на нитку виска (тягарця). Коли один кінець вертикальної нитки сітки відхиляється від нитки виска більш ніж на 0,5 мм, тоді необхідно виправити розташування сітки. Виправлення виконують так само, як і в рівневих нівелірах.
П'яту перевірку, тобто перевірку правильності встановлення компенсатором візирної лінії можна сформулювати так само, як і перевірку 5.2 для рівневих нівелірів, тобто: величина кута і повинна бути меншою за 10". Але кут і у такому разі є вертикальним кутом між візирною лінією та горизонтальною площиною. Цю перевірку необхідно виконувати також так само, як перевірку 5.2 в рівневих нівелірах.
Кут і можна визначити, скориставшись формулою
Якщо виникає необхідність виправлення кута і, то правильний відлік D' знаходять за (1.2.13):
D' = D-(x + a). (I.2.13)
Виправлення виконують, переміщаючи сітку ниток у вертикальній площині за допомогою вертикальних виправних гвинтів. Один виправний гвинт відгвинчують, а другий загвинчують доти, поки відлік далекої рейки не дорівнюватиме/)'.
40
Висотні геодезичні мережі
Як бачимо, усі п'ять перевірок рівневих нівелірів та нівелірів з компенсаторами можна формулювати та виконувати практично однаково, що полегшує засвоєння матеріалу.
Дослідження точності роботи компенсаторів нівелірів.
Дослідження складається з двох частин:
Визначення випадкової середньої квадратичної похибки роботи компенсатора тк..
Величина тк. визначається за формулою
ткі=^, (І.2Л4)
де V = hcep - fy ; hcep і ht - відповідно середнє і окреме значення перевищення у
кожній із п'яти серій для різних станів бульбашки, показаних на рис. 1.2.8. Можна визначити п'ять значеньтк , з яких знаходять найімовірніше, середнє
значення.
6.1. Визначення недокомпенсації, тобто систематичної похибки роботи компенсатора ак..
Похибку ок. визначають за формулою
(1.2.15)
де А - середнє перевищення, коли бульбашка в нуль-пункті; А - середнє
перевищення в кожній із п'яти серій під час нахилу вертикальної осі на кут V, (кут у мінутах дуги).
Ці два дослідження, якщо їх виконують у польових умовах, можуть бути виконані на основі вимірювання перевищень під час різних станів бульбашки сферичного рівня.
Нівелір встановлюють у створі між двома рейками, віддаленими одна від одної на 100 м (для нівелювання III класу) або 200 м (для нівелювання IV класу). Вимірювання перевищення між точками, на яких встановлені рейки, виконують серіями, загальна кількість яких дорівнює п'яти. У кожній серії бульбашка сферичного рівня повинна займати п'ять різних станів, показаних на рис. 1.2.8.
41
Розділ
І
І II III IV V
Рис. 1.2.8. Розташування бульбашки сферичного рівня під час дослідження компенсатора
В усіх серіях під час кожного нахилу труби нівеліра вимірюють перевищення за чорними та червоними сторонами рейок. Перед кожною новою серією змінюють висоту нівеліра.
Приклад визначення тк та ок подано в табл. 1.2.4.
Таблиця 1.2.4
Дослідження якості роботи компенсатора нівеліра Ni 007 в польових умовах L =100 м
Номер серії |
Сторони рейки |
Перевищення |
|||||||||||
Бульбашка у нуль-пункті |
Поздовжній нахил |
Поперечний нахил |
|||||||||||
0' |
V/ |
+ 10' |
v, |
-10' |
V, |
+ 10' |
V/ |
-10' |
V/ |
||||
1 |
чор. |
1575,4 |
-0,28 |
1575,4 |
-0,04 |
1575,6 |
-0,18 |
1575,4 |
-0,14 |
1575,7 |
-0,16 |
||
чер. |
1575,6 |
-0,08 |
1575,5 |
+0,06 |
1575,7 |
-0,08 |
1575,4 |
-0,14 |
1575,9 |
+0,04 |
|||
2 |
чор. |
1576,0 |
+0,32 |
1575,8 |
+0,36 |
1576,0 |
+0,22 |
1575,8 |
+0,26 |
1576,0 |
+0,14 |
||
чер. |
1575,8 |
+0,12 |
1575,7 |
+0,26 |
1575,6 |
-0,18 |
1575,6 |
+0,06 |
1575,8 |
-0,06 |
|||
3 |
чор. |
1575,5 |
-0,18 |
1575,3 |
-0,14 |
1575,6 |
-0,18 |
1575,4 |
-0,14 |
1575,8 |
-0,06 |
||
чер. |
1575,8 |
+0,12 |
1575,4 |
-0,04 |
1575,8 |
+0,02 |
1575,6 |
+0,06 |
1575,8 |
-0,06 |
|||
4 |
чор. |
1575,9 |
+0,22 |
1575,0 |
-0,44 |
1576,2 |
+0,42 |
1575,7 |
+0,16 |
1575,9 |
+0,04 |
||
чер. |
1575,9 |
+0,22 |
1575,4 |
-0,04 |
1575,9 |
+0,12 |
1575,7 |
+0,16 |
1576,1 |
+0,24 |
|||
5 |
чор. |
1575,4 |
-0,28 |
1575,5 |
+0,06 |
1575,6 |
-0,18 |
1575,2 |
-0,34 |
1575,8 |
-0,06 |
||
чер. |
1575,5 |
-0,18 |
1575,4 |
-0,04 |
1575,8 |
+0,02 |
1575,6 |
+0,06 |
1575,8 |
-0,06 |
|||
Середнє |
1575,68 |
|
1575,44 |
|
1575,78 |
|
1575,54 |
|
1575,86 |
|
|||
*
Висотні геодезичні мережі
Значення систематичних похибок у перевищеннях під час нахилу вертикальної осі нівеліра на кут v =10'.
=
-0,24; +0,10; -0,14; +0,18.
=
-0,024; +0,010; -0,014; +0,018.
Отже, під час нахилу вертикальної осі нівеліра на кут v = 10' систематична похибка не перевищує -0,24 мм.
Відповідно до чинної Інструкції для нівелірів, що використовують під час нівелювання III класу, систематична похибка ок не повинна бути більшою за З мм; для IV класу - 5 мм. Якщо ці умови не виконуються, нівеліри необхідно віддати в майстерню для ремонту компенсаторів.
Ми розглянули перевірки та дослідження нівелірів, які виконують перед початком польових робіт. У п. 1.2.1 вказано, що якість нівелірів характеризує, насамперед, збільшення зорової труби Г та ціна поділки рівня X для рівневих нівелірів або точність роботи компенсатора тк для нівелірів з компенсаторами. Визначення параметрів Г і т, якщо вони невідомі, необхідно виконувати до початку польових робіт. Методи визначення цих параметрів нівелірів подані далі.
Під час польових робіт у нівелірів перевіряють:
сферичний рівень (кожний день перед початком спостережень);
кут і (перші сім днів роботи - кожний день, а впевнившись у стабільності - один раз на 15 днів).
