
- •Передмова
- •Предмет геодезії
- •1.1. Загальні відомості про геометричне нівелювання ні і IV класів
- •1.1.1. Призначення державної нівелірної мережі
- •1.1.2. Класифікація державної нівелірної мережі
- •1.1.4. Складання проекту нівелірної мережі
- •1.1.5. Нівелірні знаки
- •1.2.2. Головні вимоги до нівелірних рейок
- •1.2.4. Будова, перевірки та дослідження нівелірів з компенсаторами
- •1.2.5. Електронні цифрові нівеліри. Тотальні нівелірні станції
- •1.2.6. Перевірки та дослідження нівелірних рейок
- •1.2.8. Дослідження руху фокусувальної лінзи
- •Фокусувальної лінзи
- •1.3. Виконання нівелювання III та IV класів. Похибки та точність нівелювання
- •1.3.1. Послідовність роботи на станції під час нівелювання III класу
- •1.3.2. Послідовність роботи на станції під час нівелювання IV класу
- •1.3.3. Похибки нівелювання. Їхнє зменшення та усунення
- •1.3.4. Точність нівелювання III, IV класів
- •1.4. Зрівноваження нівелірних ходів та мереж
- •1.4.1. Зрівноваження висот окремого нівелірного ходу
- •1.4.2. Зрівноваження нівелірної мережі з однією вузловою точкою
- •1.4.3. Зрівноваження перевищень нівелірних мереж методом еквівалентної заміни
- •1.4.4. Зрівноваження висот нівелірних мереж методом еквівалентної заміни
- •1.4.6. Зрівноваження нівелірної мережі порівнянням нев'язок суміжних ходів
- •1.4.7. Зрівноваження нівелірної мережі методом в.В. Попова
- •11.1.12. Виведення формули поперечної похибки полігонометричного ходу з попередньо ув'язаними кутами
- •11.2.2. Виконання лінійних вимірювань підвісними мірними приладами
- •11.2.4. Розрахунок допусків на окреме джерело похибок лінійних вимірів
- •11.3. Кутові вимірювання у полігонометрії
- •11.3.4. Будова оптичних та електронних теодолітів та тахеометрів
- •Перелік робочих функцій клавіш
- •11.3.5. Перевірки теодолітів
- •11.3.6. Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- •Журнал вимірювання кутів способом кругових прийомів (опрацювання без урахування "затягування" лімба)
- •11.3.9. Джерела похибок вимірювання горизонтальних кутів
- •11.3.12. Похибка редукції
- •11.3.13. Похибки центрування теодоліта
- •11.3.16. Інструментальні (приладні) похибки
- •11.3.17. Вплив зовнішнього середовища на вимірювання горизонтальних кутів
- •11.4. Попереднє опрацювання результатів польових вимірювань у полігонометрії
- •11.4.2. Редукування довжин ліній на рівень моря і на площину Гаусса-Крюгера
- •11.4.4. Оцінка точності лінійних вимірювань за результатами польових робіт
- •11.4.5. Оцінка точності кутових вимірювань за результатами польових робіт
- •11.5.9. Лінійна геодезична засічка
- •11.6. Світловіддалемірна полігонометрія. Основи теорії й практики світловіддалемірних вимірювань
- •11.6.9. Перевірки світловіддалеміра ст-5
- •Журнал вимірювання с/в "Блеск"
- •11.7. Оптично-віддалемірна полігонометрія
- •11.7.3. Віддалеміри подвійного зображення
- •11.7.4. Суть паралактичної полігонометрії
- •Коефіцієнти умовних рівнянь
- •Строгим методом
- •111.1. Будова та принцип роботи геодезичних супутникових систем
- •111.1.2. Найважливіші відомості про будову глобальних навігаційних систем
- •Кількісні значення похибок
- •111.1.5. Основні відомості про параметри орбіт супутників
- •111.1.7. Структурна схема геодезичного супутникового приймача
- •111.2.1. Технології gps-вимірювання
- •Орієнтовна тривалість спостережень у статичному режимі
- •111.2.8. Робота у режимі "кінематика"
- •111.3.2. Системи координат, що використовуються у космічній геодезії
- •III.3.4. Складання робочого проекту
- •111.3.5. Підготування комплексу приладів до польового вимірювання
- •Init mode
- •Фактори збурення орбіт супутників
- •111.4.4. Вплив іоносфери
- •Ill.4.5. Вплив тропосфери
- •Ill.4.6. Багатошляховість
- •Ill.4.7. Інструментальні джерела похибок
- •111.4.8. Геометричний фактор
- •IV. 1.1. Топографічні плани та карти
- •IV. 1.5. Обґрунтування масштабу знімання
- •IV.2. Робочі (знімальні) мережі великомасштабного топографічного знімання
- •IV.2.3. Аналітичні мережі (польові роботи)
- •IV.2.6. Розрахунок планової точності та допустимої довжини мензульного ходу
- •Параметри допустимих мензульних ходів під час великомасштабного знімання
- •Допустимі параметри теодолітних ходів для різних масштабів знімання, які прокладаються
- •IV.2.10. Тригонометричне нівелювання для створення висотної знімальної основи
- •IV.2.11. Вимірювання зенітних віддалей. Вертикальна рефракція
- •IV.3.1. Виконання аерофотознімання
- •IV.3.2. Складання накидного монтажу. Оцінка якості аерофотознімання
- •IV.3.4. Прив'язування знімків
- •IV. 3.6. Маркування розпізнавальних знаків
- •IV.3.7. Планове підготування аерознімків
- •IV. 3.8. Висотне підготування аерознімків
- •IV. 3.11. Трансформування знімків
- •IV.3.12. Складання фотопланів
- •IV. 3.13. Складання графічних планів
- •IV.4.1. Встановлення мензули над точкою
- •IV. 6.1. Цифрова аерознімальна система
- •Основні технічні характеристики цифрової аерознімальної системи ads40
- •IV.6.3. Цифрові аерознімальні комплекси із лазерним скануванням
- •V.1. Автоматизація топографо-геодезичних робіт
- •V.1.7. Електронна тахеометрія
- •V. 1.8. Автоматичні координатографи
- •V.1.10. Наземні лазерні сканери
- •Технічні характеристики сканера hds 3000
- •V.2. Цифрові плани та карти
- •V.2.9. Сканування фотознімків
- •V. 2.10. Цифрові фотокамери
- •V.2.11. Цифрові фотограмметричні станції
Основні технічні характеристики цифрової аерознімальної системи ads40
№ з/п |
Характеристика |
Значення |
1 |
Кут поля зору (поперек напрямку польоту) |
64° |
2 |
Фокусна віддаль об'єктива |
62,77 мм |
3 |
Розмір піксела із ПЗЗ-лінійок |
6,5 мкм |
4 |
Час запису інформації із ПЗЗ-лінійок |
1,2 мс |
5 |
Реєструвальна кількість пікселів для панхроматичної лінійки (йому відповідає розмір піксела у фокальній площині 3,25 мм) |
2 х 1200 |
6 |
Радіометрична роздільність |
8 bit |
7 |
Куги стереоспостережень |
16°, 26°, 42° |
Як бачимо, цифрова аерознімальна система має багато технічних показників, необхідних для точного знімання.
IV. 6.2. Порівняння технічних можливостей фотограмметричної та цифрової камер. Опрацювання цифрових знімків системою ADS40
Цифрова аерознімальна система ADS40 має як переваги, так і недоліки порівняно з фотокамерою. Фактором, що обмежує роздільну здатність зображення на місцевості для системи, є інтервал часу (період) між зчитуванням інформації з лінійок, що дорівнює 1,2 мс. Для швидкості літака 100 м/с
509
Великомасштабне
топографічне
знімання
забезпечується роздільна здатність на місцевості в напрямку руху літака близько 0,25 м. Така сама роздільна здатність на місцевості може бути отримана й у поперечному напрямку для висоти літака 2400 м. Ширина смуги захоплення буде становити 3000 м. У табл. IV.6.2 для порівняння подано характеристики аерознімання, виконані цифровою системою та топографічною фотокамерою.
Таблиця IV. 6.2
Характеристики |
Значення |
|
ADS40 |
RS30 |
|
Масштаб фотографування |
- |
1:10000 |
Розмір піксела під час сканування |
Сканування не потрібне |
12 мкм |
Роздільна здатність на місцевості, що відповідає розміру піксела |
0,25 м |
0,25 м |
Ширина ділянки знімання |
3000 м |
2300 м |
З поданих даних видно, що знімання цифровою системою за роздільною здатністю однакова з аерофотозніманням, але в масштабі 1:10000. Тільки за умови сканування знімків із розміром піксела 12 мкм можна говорити про можливість картографування території у масштабі 1:2000 за матеріалами цифрового знімання. Цифрова система забезпечує ширину смуги знімання, на 30 % більшу.
Отже, система ADS40 поєднує роздільну здатність топографічного аерофотоапарата й інформативність засобу дистанційного зондування.
На жаль, треба зазначити, що геометричні властивості зображення, одержаного таким способом, принципово відрізняються від геометрії звичайних аерофотознімків, отриманих за допомогою топографічного фотоапарата, які є центральною проекцією точок знімка. У випадку описаного вище формування зображення кожний рядок, отриманий у результаті зчитування інформації із ПЗЗ-лінійки, є центральною проекцією деякої лінії на поверхні Землі. Значення як лінійних, так і кутових елементів внутрішнього орієнтування для кожного такого рядка відрізняються між собою через зміни кутового орієнтування та переміщення літака у просторі під час знімання. Працювати з такими, довільно геометрично спотвореними зображеннями, зокрема спостерігати їх стереоскопічно, неможливо. З цієї причини вихідні зображення (рівень 0) потрапляють під геометричне трансформування з урахуванням значень елементів внутрішнього орієнтування кожного рядка, отриманих за допомогою системи
510
Розділ
IV
позиціонування та орієнтування POS (Position and Orientation System). Одержані результати такого трансформованого зображення (рівень 1) можна вже спостерігати стереоскопічно, виконувати необхідні вимірювання для цілей фототріангуляції. Після цього можна виконувати всі інші процеси фотограмметричного опрацювання на цифровій фотограмметричній станції (створення цифрової моделі рельєфу (ЦМР), ортофототрансформування й монтаж ортофотоплану стереознімання) з метою отримання кінцевого продукту -геокодованого зображення або ортофотоплану (рівень 2). Зазначимо, що через особливості геометричних властивостей зображень, отриманих за допомогою цифрової знімальної системи такого типу, ці зображення можна буде опрацювати тільки з використанням спеціального програмного забезпечення (ПЗ), яке дає змогу врахувати ці особливості. Це є істотним недоліком описаної цифрової системи.