IV. 6.1. Цифрова аерознімальна система
Як нам уже відомо, аерознімання є основним методом створення та оновлення великомасштабних топографічних планів та карт. Але аерознімання виконувалося топографічними аерофотокамерами. З переходом від паперових, графічних планів та карт до цифрових моделей місцевості (ЦММ) та цифрових моделей рельєфу (ЦМР) з'явилась необхідність виконувати аерознімання не фотокамерами, а цифровими камерами. Проте цифрових камер, здатних виконувати аерознімання з високою точністю та високою роздільною здатністю, не було. Це гальмувало широке застосування цифрової фотограмметрії. Проте опрацювання матеріалів аерофотознімання цифровими методами вимагало істотних виробничих затрат і розтягувало технологічний цикл робіт, оскільки фотознімки, як уже відзначалося, необхідно піддавати фотохімічному опрацюванню й скануванню з метою перетворення їх на цифрову форму. Природним розв'язанням цієї складної задачі могло стати безпосереднє, дистанційне отримання аерознімків цифровими камерами з високою роздільною здатністю й точністю. Цю задачу вдалось розв'язати тільки у кінці XX століття. Першою такою цифровою аерознімальною системою, яка грунту-
507
Великомасштабне
топографічне
знімання
валася на літаку, стала ADS40, створена компанією LH Sistems і була показана на XIX конгресі Міжнародного фотограмметричного товариства в 2000 р. З того часу фотограмметрія стає повністю цифровою.
В основі технічного рішення ADS40 лежить концепція трилінійного сканера, уперше запропонована в 1970 році, яку активно використовувала компанія DRL (Німецький аерокосмічний центр) у системі дистанційного зондування, як космічного, так і літакового. Відповідно до цієї концепції у фокальній площині об'єктива системи паралельно розташовані три лінійки -прилади зарядного зв'язку (ПЗЗ), віддалені один від одного у такий спосіб, що одна з них забезпечує панхроматичне знімання в напрямку "вперед", друга - у напрямку точки надира, а третя - у напрямку "назад" (рис. IV.6.1).
Істотною особливістю конструкції ADS40 є те, що замість однієї лінійки ПЗЗ використовуються пари лінійок, зміщені одна щодо одної на 0,5 поділок (піксела). Кількість елементів у лінійці ПЗЗ дорівнює 12000, а в результаті використання здвоєної лінійки зі зміщенням забезпечується результуюча роздільність, як під час використання лінійки, що має 24000 елементів. Крім панхроматичних лінійок, у фокальній площині розташовані чотири поодинокі лінійки по 12000 елементів у кожній для мультиспектрального знімання в чотирьох вузьких зонах спектра: червоного (610-660 мм), зеленого (535-585 мм), синього (430-490 мм) та ближнього інфрачервоного (835-885 мм). На рис. IV.6.2 показано загальний вигляд діючого комплексу в салоні носія (літака або гелікоптера).
У табл. IV.6.1 подано основні технічні характеристики системи, які дають змогу оцінити можливості використання системи ADS40 як джерела інформації для цифрової фотограмметрії.
508
Розділ
IV
Рис. IV.6.2. Загальний вигляд системи та розташування приладів у салоні носія
Таблиця IV. б. 1