Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Geodezia_kniga.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
20.72 Mб
Скачать

IV. 3.6. Маркування розпізнавальних знаків

Потреба в маркуванні розпізнавальних знаків виникає не тільки під час знімання малоконтурних територій, але й у забудованих територіях під час великомасштабного знімання, для яких підвищується точність ідентифікації точок на знімку та на місцевості. Чинна інструкція вимагає виконувати ідентифікацію з точністю 0,1 мм. Обов'язково маркуються точки геодезичної основи, якщо вони не зобразяться на знімках, люки підземних комунікацій, вхідні та вихідні орієнтири на осях маршрутів.

481

Великомасштабне топографічне знімання

Якщо є стінні знаки, то біля них маркуються тимчасові знаки або близькі місцеві предмети. Для маркування використовують дешеві матеріали: пісок, крейду, вапно, марлеві тканини. Обов'язкова умова маркування - контраст між фоном і маркувальним знаком. Інколи створюють штучний фон. На забудованих територіях маркувальні знаки повинні мати форму хреста, що складається з чотирьох променів із вільним простором у центрі (квадрата чи кола). Розміри маркованих знаків нижче подаються у масштабі фотогра­фування: довжина і ширина променя - 0,16 і 0,05 мм відповідно, сторона квадрата або діаметр кола - 0,1 мм.

Рис. IV. 3.11. Маркувальний знак у вигляді хреста

Якщо хрест темного кольору, ширина променя збільшується в 1,5 раза. Знаки осей маршрутів - стрілки або прямокутники завдовжки 0,6 мм, ширина -0,1-0,15 мм. Якщо аерофотознімання виконується, наприклад, у масштабі 1:10000 (оскільки в 1 см - 100 м, в 1 мм - 10 м), то в 0,6 мм - 6 м. Тому довжина опознака-стрілки на місцевості 6 м, ширина 1 м - 1,5 м, товщина сторони квадрата - 50 см.

Маркування виконують перед зніманням, за можливістю з мінімальним розривом у часі. На кожний маркований знак заводять спеціальну картку, де вказана номенклатура трапеції, на якій марковано розпізнавальний знак. Марковані точки на знімках не наколюються, оскільки точка на знімку не розпізнана (фактично контуру немає). Проте на лицьовій стороні аерознімка креслять коло червоним кольором діаметром 10 мм з центром у маркованій точці. На звороті знімка олівцем обводять місце цієї точки кружком діаметром З мм, а праворуч роблять короткий запис, наприклад: марковано пункт тріангуляції, № пункту, форма знака "хрест". Виконав (прізвище). Підпис. Дата.

IV.3.7. Планове підготування аерознімків

Загальні питання планового підготування аерознімків, тобто визначення координат розпізнавальних знаків, розглянуті в п. IV.3.4 - прив'язування знім­ків. Тут опишемо безпосереднє підготування великомасштабних аерознімків.

482

Розділ IV

На знімках контурні точки, вибрані як розпізнавальні знаки, обводяться на лицьовій стороні знімка кружком, червоним кольором, діаметром 10 мм; точка чіткого контуру наколюється голкою вимірювача; на звороті олівцем обводять місце цієї точки кружком діаметром 3 мм та роблять короткий запис, як і під час маркування, наприклад: розпізнано знак полігонометрії (№ пункту). Розпізнавання виконав. Прізвище виконавця. Підпис. Дата. Далі на звороті подається зарис розпізнаного пункту (зарис під час маркування не роблять). Зарис повинен полегшити знаходження цієї точки іншим виконавцем, який, можливо, буде виконувати контрольне визначення координат цього самого опознака.

Розпізнавальні знаки (опознаки) закріплюються на місцевості центрами

тривалого збереження: дерев'яними стовпами (описаними у п. IV.3.4),

бетонними паралелепіпедами, а в місцях з твердим покриттям - металевими

трубами, штирями, залізничними костилями. Такі типи центрів показано на

рис. IV.3.12.

Рис. IV.3.12. Типи центрів знімальної основи тривалого збереження

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]