- •Передмова
- •Предмет геодезії
- •1.1. Загальні відомості про геометричне нівелювання ні і IV класів
- •1.1.1. Призначення державної нівелірної мережі
- •1.1.2. Класифікація державної нівелірної мережі
- •1.1.4. Складання проекту нівелірної мережі
- •1.1.5. Нівелірні знаки
- •1.2.2. Головні вимоги до нівелірних рейок
- •1.2.4. Будова, перевірки та дослідження нівелірів з компенсаторами
- •1.2.5. Електронні цифрові нівеліри. Тотальні нівелірні станції
- •1.2.6. Перевірки та дослідження нівелірних рейок
- •1.2.8. Дослідження руху фокусувальної лінзи
- •Фокусувальної лінзи
- •1.3. Виконання нівелювання III та IV класів. Похибки та точність нівелювання
- •1.3.1. Послідовність роботи на станції під час нівелювання III класу
- •1.3.2. Послідовність роботи на станції під час нівелювання IV класу
- •1.3.3. Похибки нівелювання. Їхнє зменшення та усунення
- •1.3.4. Точність нівелювання III, IV класів
- •1.4. Зрівноваження нівелірних ходів та мереж
- •1.4.1. Зрівноваження висот окремого нівелірного ходу
- •1.4.2. Зрівноваження нівелірної мережі з однією вузловою точкою
- •1.4.3. Зрівноваження перевищень нівелірних мереж методом еквівалентної заміни
- •1.4.4. Зрівноваження висот нівелірних мереж методом еквівалентної заміни
- •1.4.6. Зрівноваження нівелірної мережі порівнянням нев'язок суміжних ходів
- •1.4.7. Зрівноваження нівелірної мережі методом в.В. Попова
- •11.1.12. Виведення формули поперечної похибки полігонометричного ходу з попередньо ув'язаними кутами
- •11.2.2. Виконання лінійних вимірювань підвісними мірними приладами
- •11.2.4. Розрахунок допусків на окреме джерело похибок лінійних вимірів
- •11.3. Кутові вимірювання у полігонометрії
- •11.3.4. Будова оптичних та електронних теодолітів та тахеометрів
- •Перелік робочих функцій клавіш
- •11.3.5. Перевірки теодолітів
- •11.3.6. Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- •Журнал вимірювання кутів способом кругових прийомів (опрацювання без урахування "затягування" лімба)
- •11.3.9. Джерела похибок вимірювання горизонтальних кутів
- •11.3.12. Похибка редукції
- •11.3.13. Похибки центрування теодоліта
- •11.3.16. Інструментальні (приладні) похибки
- •11.3.17. Вплив зовнішнього середовища на вимірювання горизонтальних кутів
- •11.4. Попереднє опрацювання результатів польових вимірювань у полігонометрії
- •11.4.2. Редукування довжин ліній на рівень моря і на площину Гаусса-Крюгера
- •11.4.4. Оцінка точності лінійних вимірювань за результатами польових робіт
- •11.4.5. Оцінка точності кутових вимірювань за результатами польових робіт
- •11.5.9. Лінійна геодезична засічка
- •11.6. Світловіддалемірна полігонометрія. Основи теорії й практики світловіддалемірних вимірювань
- •11.6.9. Перевірки світловіддалеміра ст-5
- •Журнал вимірювання с/в "Блеск"
- •11.7. Оптично-віддалемірна полігонометрія
- •11.7.3. Віддалеміри подвійного зображення
- •11.7.4. Суть паралактичної полігонометрії
- •Коефіцієнти умовних рівнянь
- •Строгим методом
- •111.1. Будова та принцип роботи геодезичних супутникових систем
- •111.1.2. Найважливіші відомості про будову глобальних навігаційних систем
- •Кількісні значення похибок
- •111.1.5. Основні відомості про параметри орбіт супутників
- •111.1.7. Структурна схема геодезичного супутникового приймача
- •111.2.1. Технології gps-вимірювання
- •Орієнтовна тривалість спостережень у статичному режимі
- •111.2.8. Робота у режимі "кінематика"
- •111.3.2. Системи координат, що використовуються у космічній геодезії
- •III.3.4. Складання робочого проекту
- •111.3.5. Підготування комплексу приладів до польового вимірювання
- •Init mode
- •Фактори збурення орбіт супутників
- •111.4.4. Вплив іоносфери
- •Ill.4.5. Вплив тропосфери
- •Ill.4.6. Багатошляховість
- •Ill.4.7. Інструментальні джерела похибок
- •111.4.8. Геометричний фактор
- •IV. 1.1. Топографічні плани та карти
- •IV. 1.5. Обґрунтування масштабу знімання
- •IV.2. Робочі (знімальні) мережі великомасштабного топографічного знімання
- •IV.2.3. Аналітичні мережі (польові роботи)
- •IV.2.6. Розрахунок планової точності та допустимої довжини мензульного ходу
- •Параметри допустимих мензульних ходів під час великомасштабного знімання
- •Допустимі параметри теодолітних ходів для різних масштабів знімання, які прокладаються
- •IV.2.10. Тригонометричне нівелювання для створення висотної знімальної основи
- •IV.2.11. Вимірювання зенітних віддалей. Вертикальна рефракція
- •IV.3.1. Виконання аерофотознімання
- •IV.3.2. Складання накидного монтажу. Оцінка якості аерофотознімання
- •IV.3.4. Прив'язування знімків
- •IV. 3.6. Маркування розпізнавальних знаків
- •IV.3.7. Планове підготування аерознімків
- •IV. 3.8. Висотне підготування аерознімків
- •IV. 3.11. Трансформування знімків
- •IV.3.12. Складання фотопланів
- •IV. 3.13. Складання графічних планів
- •IV.4.1. Встановлення мензули над точкою
- •IV. 6.1. Цифрова аерознімальна система
- •Основні технічні характеристики цифрової аерознімальної системи ads40
- •IV.6.3. Цифрові аерознімальні комплекси із лазерним скануванням
- •V.1. Автоматизація топографо-геодезичних робіт
- •V.1.7. Електронна тахеометрія
- •V. 1.8. Автоматичні координатографи
- •V.1.10. Наземні лазерні сканери
- •Технічні характеристики сканера hds 3000
- •V.2. Цифрові плани та карти
- •V.2.9. Сканування фотознімків
- •V. 2.10. Цифрові фотокамери
- •V.2.11. Цифрові фотограмметричні станції
1.1.4. Складання проекту нівелірної мережі
Складання проекту починають зі збирання та аналізу всіх матеріалів про нівелірні роботи на території, виконані раніше. Відомості про ці роботи зберігають, як правило, у територіальних інспекціях Держгеонагляду або в організаціях, що виконували ці роботи.
Проект складається із трьох основних частин:
Пояснювальна записка (текстова частина).
Карти масштабів 1:100000-1:200000 із нанесеними на них запроектованими нівелірними лініями та наявними реперами, пунктами тріангуляції й полігонометрії, зокрема й ті, які розміщені від запроектованих ліній до 3 км.
Кошторис - грошова вартість запроектованих робіт.
Під час проектування ліній нівелювання III та IV класів для великомасштабного топографічного знімання в нівелірну мережу включають наявні, а також запроектовані пункти тріангуляції та полігонометрії.
Запроектовані нівелірні лінії повинні бути надійно зв'язані з наявними лініями: по-перше, з тими, до яких запроектовані лінії прив'язуються, а по-друге, з тими, що їх перетинають запроектовані лінії. Прив'язувати лінії нівелювання III—IV класів до фундаментальних реперів не дозволяється.
У текстовій частині проекту вказують: коротку характеристику фізико-географічних та кліматичних умов ділянок робіт; призначення проектних робіт; інформацію про вихідні репери; інформацію про раніше виконані нівелірні роботи та способи зв'язку їх із проектними лініями; інформацію про гравіметричні роботи, якщо нівелювання III класу буде прокладатись у гірських районах; кількість запроектованих реперів за типами; технологію закладання реперів; прилади та способи нівелювання; особливі випадки нівелювання; порядок опрацювання результатів нівелювання.
Складений на підставі топографічних карт попередній (наближений) проект уточнюють на основі рекогностування - геодезичної розвідки, яку виконують безпосередньо в полі, виконуючи огляд на місцевості помічених на карті ліній нівелювання.
Головні завдання рекогностування - це:
Остаточний вибір ліній нівелювання.
Остаточний вибір місць закладання реперів.
Остаточний вибір типів нівелірних знаків, якими закріплюють мережу. Рівень ґрунтових вод у місцях закладання реперів повинен бути не ближче
ніж 3 м від поверхні землі.
Взагалі, з метою забезпечення тривалого зберігання реперів місця їхнього закладання вибирають, за змогою, на підвищеннях рельєфу із велико-зернистими, слабко зволоженими ґрунтами.
21
Розділ І
Рекомендують закладати репери у скельні породи та капітальні кам'яні, бетонні й залізобетонні будови та споруди.
Пошуки реперів, включених у попередній проект, припиняють тільки з дозволу керівника робіт, після чого складають акт утрати знака. Репери, які не вдалося відшукати, втраченими не вважають. Причинами втрати можуть бути: знищення репера, знесення споруди, у яку він був закладений, втрата головки репера, деформація трубчатого репера тощо.
Після закінчення робіт рекогностувальник здає такі головні документи: погоджену схему ліній нівелювання, їхні довжини; погоджені схеми зв'язку з наявними лініями (прив'язування); описи місць закладання реперів і зариси; типи реперів, що будуть закладені; список обстежених та відремонтованих реперів і акти на втрачені й незнайдені репери; результати геологічного обстеження; пояснювальну записку.
Поданий список документів дає читачу достатнє уявлення про роботу, яку виконує рекогностувальник.
На підставі рекогностування попередній проект уточнюють. Складають кошторис на виконання робіт. Розрахунок коштів виконують відповідно до обсягів робіт, норм виробітку та категорій складності виконання робіт. Зокрема, у кошторисі подають загальну вартість робіт, а також окремо вартість матеріалів, виготовлення нівелірних знаків, закладання знаків, власне нівелювання, попередніх розрахунків та зрівноваження мереж.
Чинна Інструкція з геометричного нівелювання рекомендує у випадках, коли проектують тільки лінії нівелювання III та IV класів, рекогностувальні роботи виконувати одночасно із закладанням знаків. Зрозуміло, що у такому разі попередньо складений проект тільки наближено визначає вартість запроектованих робіт. Водночас це не має принципового значення, оскільки завдяки сучасній організації праці комплексна бригада, що виконує закладання та рекогностування, отримує заробітну платню за остаточний результат. У такому разі - це кількість закладених реперів.