- •Передмова
- •Предмет геодезії
- •1.1. Загальні відомості про геометричне нівелювання ні і IV класів
- •1.1.1. Призначення державної нівелірної мережі
- •1.1.2. Класифікація державної нівелірної мережі
- •1.1.4. Складання проекту нівелірної мережі
- •1.1.5. Нівелірні знаки
- •1.2.2. Головні вимоги до нівелірних рейок
- •1.2.4. Будова, перевірки та дослідження нівелірів з компенсаторами
- •1.2.5. Електронні цифрові нівеліри. Тотальні нівелірні станції
- •1.2.6. Перевірки та дослідження нівелірних рейок
- •1.2.8. Дослідження руху фокусувальної лінзи
- •Фокусувальної лінзи
- •1.3. Виконання нівелювання III та IV класів. Похибки та точність нівелювання
- •1.3.1. Послідовність роботи на станції під час нівелювання III класу
- •1.3.2. Послідовність роботи на станції під час нівелювання IV класу
- •1.3.3. Похибки нівелювання. Їхнє зменшення та усунення
- •1.3.4. Точність нівелювання III, IV класів
- •1.4. Зрівноваження нівелірних ходів та мереж
- •1.4.1. Зрівноваження висот окремого нівелірного ходу
- •1.4.2. Зрівноваження нівелірної мережі з однією вузловою точкою
- •1.4.3. Зрівноваження перевищень нівелірних мереж методом еквівалентної заміни
- •1.4.4. Зрівноваження висот нівелірних мереж методом еквівалентної заміни
- •1.4.6. Зрівноваження нівелірної мережі порівнянням нев'язок суміжних ходів
- •1.4.7. Зрівноваження нівелірної мережі методом в.В. Попова
- •11.1.12. Виведення формули поперечної похибки полігонометричного ходу з попередньо ув'язаними кутами
- •11.2.2. Виконання лінійних вимірювань підвісними мірними приладами
- •11.2.4. Розрахунок допусків на окреме джерело похибок лінійних вимірів
- •11.3. Кутові вимірювання у полігонометрії
- •11.3.4. Будова оптичних та електронних теодолітів та тахеометрів
- •Перелік робочих функцій клавіш
- •11.3.5. Перевірки теодолітів
- •11.3.6. Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- •Журнал вимірювання кутів способом кругових прийомів (опрацювання без урахування "затягування" лімба)
- •11.3.9. Джерела похибок вимірювання горизонтальних кутів
- •11.3.12. Похибка редукції
- •11.3.13. Похибки центрування теодоліта
- •11.3.16. Інструментальні (приладні) похибки
- •11.3.17. Вплив зовнішнього середовища на вимірювання горизонтальних кутів
- •11.4. Попереднє опрацювання результатів польових вимірювань у полігонометрії
- •11.4.2. Редукування довжин ліній на рівень моря і на площину Гаусса-Крюгера
- •11.4.4. Оцінка точності лінійних вимірювань за результатами польових робіт
- •11.4.5. Оцінка точності кутових вимірювань за результатами польових робіт
- •11.5.9. Лінійна геодезична засічка
- •11.6. Світловіддалемірна полігонометрія. Основи теорії й практики світловіддалемірних вимірювань
- •11.6.9. Перевірки світловіддалеміра ст-5
- •Журнал вимірювання с/в "Блеск"
- •11.7. Оптично-віддалемірна полігонометрія
- •11.7.3. Віддалеміри подвійного зображення
- •11.7.4. Суть паралактичної полігонометрії
- •Коефіцієнти умовних рівнянь
- •Строгим методом
- •111.1. Будова та принцип роботи геодезичних супутникових систем
- •111.1.2. Найважливіші відомості про будову глобальних навігаційних систем
- •Кількісні значення похибок
- •111.1.5. Основні відомості про параметри орбіт супутників
- •111.1.7. Структурна схема геодезичного супутникового приймача
- •111.2.1. Технології gps-вимірювання
- •Орієнтовна тривалість спостережень у статичному режимі
- •111.2.8. Робота у режимі "кінематика"
- •111.3.2. Системи координат, що використовуються у космічній геодезії
- •III.3.4. Складання робочого проекту
- •111.3.5. Підготування комплексу приладів до польового вимірювання
- •Init mode
- •Фактори збурення орбіт супутників
- •111.4.4. Вплив іоносфери
- •Ill.4.5. Вплив тропосфери
- •Ill.4.6. Багатошляховість
- •Ill.4.7. Інструментальні джерела похибок
- •111.4.8. Геометричний фактор
- •IV. 1.1. Топографічні плани та карти
- •IV. 1.5. Обґрунтування масштабу знімання
- •IV.2. Робочі (знімальні) мережі великомасштабного топографічного знімання
- •IV.2.3. Аналітичні мережі (польові роботи)
- •IV.2.6. Розрахунок планової точності та допустимої довжини мензульного ходу
- •Параметри допустимих мензульних ходів під час великомасштабного знімання
- •Допустимі параметри теодолітних ходів для різних масштабів знімання, які прокладаються
- •IV.2.10. Тригонометричне нівелювання для створення висотної знімальної основи
- •IV.2.11. Вимірювання зенітних віддалей. Вертикальна рефракція
- •IV.3.1. Виконання аерофотознімання
- •IV.3.2. Складання накидного монтажу. Оцінка якості аерофотознімання
- •IV.3.4. Прив'язування знімків
- •IV. 3.6. Маркування розпізнавальних знаків
- •IV.3.7. Планове підготування аерознімків
- •IV. 3.8. Висотне підготування аерознімків
- •IV. 3.11. Трансформування знімків
- •IV.3.12. Складання фотопланів
- •IV. 3.13. Складання графічних планів
- •IV.4.1. Встановлення мензули над точкою
- •IV. 6.1. Цифрова аерознімальна система
- •Основні технічні характеристики цифрової аерознімальної системи ads40
- •IV.6.3. Цифрові аерознімальні комплекси із лазерним скануванням
- •V.1. Автоматизація топографо-геодезичних робіт
- •V.1.7. Електронна тахеометрія
- •V. 1.8. Автоматичні координатографи
- •V.1.10. Наземні лазерні сканери
- •Технічні характеристики сканера hds 3000
- •V.2. Цифрові плани та карти
- •V.2.9. Сканування фотознімків
- •V. 2.10. Цифрові фотокамери
- •V.2.11. Цифрові фотограмметричні станції
11.3.17. Вплив зовнішнього середовища на вимірювання горизонтальних кутів
Неповна прозорість атмосфери та коливання зображень візирних цілей викликають випадкові похибки вимірювання кутів, хоча коливання зображень візирної цілі в горизонтальній площині є короткотривалим явищем бокової рефракції - викривленнями світлового променя в горизонтальній площині, викликаними миттєвими змінами горизонтальних градієнтів температури на всьому шляху променя від візирної цілі до теодоліта. Ці впливи не є загрозливими і не перевищують допуску на одне джерело кутових похибок -2,4". Проте в атмосфері часто існують довготривалі, спрямовані середні горизонтальні градієнти температури, які не змінюють знака: зменшення чи зростання температури в одному напрямку протягом годин. Так, наприклад,
208
Планові геодезичні мережі
якщо на вулиці стіни будинку нагріті сонцем, то від стін нагріваються близькі до стін прошарки повітря. У результаті, якщо на віддалі 10 см від стіни середня температура, наприклад, становить 25 °С, то в напрямку до середини вулиці, на такій самій висоті на віддалі ПО см від стіни температура нижча і може становити 24,5 °С. Тобто горизонтальний градієнт температури dT I dx = = 0,5 град/м. Градієнти можуть сягати 1°. З віддаленням від стін градієнти зменшуються. Біля стін густина повітря буде менша, ніж далі від стін. Світловий промінь, що йде від візирної цілі до теодоліта, викривиться (за законом Ферма) опуклістю у бік будинку. Промінь поширюється за оптично
s найкоротшим шляхом: ^и,А5; = мінімум; щ- показник заломлення на відрізку
і
ASj. У результаті матимемо картину, показану на рис. II.3.29.
Рис. 11.3.29. Вплив бокової рефракції' на вимірювання горизонтальних кутів
Припустимо, в точці 2 потрібно виміряти горизонтальний кут 3. Візирні марки розташовані у точках 1 та 3. Промені світла від точок 1 та 3 до точки 2 поширюються криволінійно, до того ж ці криві повернуті опуклістю у бік стін. Якщо навести трубу на точку 1 або на точку 3, спостерігачу буде здаватися, що труба наведена на точку 1 або 3, коли труба буде спрямована по дотичній до кривих у точці 2.
Справді, наприклад, від точки 1 йде промінь світла по кривій і зображення точки 1 потрапить в об'єктив труби, якщо її візирна вісь буде спрямована по дотичній до кривої в точці 2, оскільки в цій точці крива збігається з дотичною. Отже, будемо вимірювати не кут р, а кут Р,. Малі горизонтальні кути між хордами гГ, показані на рисунку пунктирами та дотичними, називають кутами бокової рефракції.
Ці кути можна визначити за формулами [27]
(П.3.86)
209
Розділ II
де Р - тиск повітря, мб (Г- Паскалі);Т- абсолютна температура (Т = 273° + + t°C);dT/dx- горизонтальний градієнт температури;,*?- довжина лінії. Для Т = 298°, Р = 980 мб, S= 500 м, dTIdx = 0,5 град/м, г/= 22,4". Але, для градієнта dT I dx = 0,025 град/м, гг= 1,12", 2г^ = 2,24". Отже, тільки за малих градієнтів температури можна виконувати вимірювання кутів вздовж стін будинків. Значна бокова рефракція існує також, коли полігонометричний хід прокладають вздовж рік, озер, шосейних доріг та залізниць, вздовж меж поверхонь з різним альбедо (наприклад, луки-рілля), вздовж крутих схилів. Зрозуміло, що в таких умовах необхідно виконувати вимірювання кутів у такі періоди доби, коли горизонтальні градієнти температури малі.
Посереднім критерієм малих градієнтів є відсутність коливань зображень візирної цілі у горизонтальній та вертикальній площинах та за наявності хоча б незначного вітру швидкістю 0,5 м/с. Це так звані періоди спокійних зображень, які також називають періодами видимості. Вони настають вранці, приблизно за півтори години після сходу та увечері за годину до заходу сонця. На жаль, під час ясної, антициклонної погоди ці періоди короткі: 20-30 хвилин зранку та ввечері.
У похмуру погоду вони значно довші. Можна знешкоджувати бокову рефракцію введенням поправок, але це потребує вимірювання додаткових параметрів.
