
- •Передмова
- •Предмет геодезії
- •1.1. Загальні відомості про геометричне нівелювання ні і IV класів
- •1.1.1. Призначення державної нівелірної мережі
- •1.1.2. Класифікація державної нівелірної мережі
- •1.1.4. Складання проекту нівелірної мережі
- •1.1.5. Нівелірні знаки
- •1.2.2. Головні вимоги до нівелірних рейок
- •1.2.4. Будова, перевірки та дослідження нівелірів з компенсаторами
- •1.2.5. Електронні цифрові нівеліри. Тотальні нівелірні станції
- •1.2.6. Перевірки та дослідження нівелірних рейок
- •1.2.8. Дослідження руху фокусувальної лінзи
- •Фокусувальної лінзи
- •1.3. Виконання нівелювання III та IV класів. Похибки та точність нівелювання
- •1.3.1. Послідовність роботи на станції під час нівелювання III класу
- •1.3.2. Послідовність роботи на станції під час нівелювання IV класу
- •1.3.3. Похибки нівелювання. Їхнє зменшення та усунення
- •1.3.4. Точність нівелювання III, IV класів
- •1.4. Зрівноваження нівелірних ходів та мереж
- •1.4.1. Зрівноваження висот окремого нівелірного ходу
- •1.4.2. Зрівноваження нівелірної мережі з однією вузловою точкою
- •1.4.3. Зрівноваження перевищень нівелірних мереж методом еквівалентної заміни
- •1.4.4. Зрівноваження висот нівелірних мереж методом еквівалентної заміни
- •1.4.6. Зрівноваження нівелірної мережі порівнянням нев'язок суміжних ходів
- •1.4.7. Зрівноваження нівелірної мережі методом в.В. Попова
- •11.1.12. Виведення формули поперечної похибки полігонометричного ходу з попередньо ув'язаними кутами
- •11.2.2. Виконання лінійних вимірювань підвісними мірними приладами
- •11.2.4. Розрахунок допусків на окреме джерело похибок лінійних вимірів
- •11.3. Кутові вимірювання у полігонометрії
- •11.3.4. Будова оптичних та електронних теодолітів та тахеометрів
- •Перелік робочих функцій клавіш
- •11.3.5. Перевірки теодолітів
- •11.3.6. Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- •Журнал вимірювання кутів способом кругових прийомів (опрацювання без урахування "затягування" лімба)
- •11.3.9. Джерела похибок вимірювання горизонтальних кутів
- •11.3.12. Похибка редукції
- •11.3.13. Похибки центрування теодоліта
- •11.3.16. Інструментальні (приладні) похибки
- •11.3.17. Вплив зовнішнього середовища на вимірювання горизонтальних кутів
- •11.4. Попереднє опрацювання результатів польових вимірювань у полігонометрії
- •11.4.2. Редукування довжин ліній на рівень моря і на площину Гаусса-Крюгера
- •11.4.4. Оцінка точності лінійних вимірювань за результатами польових робіт
- •11.4.5. Оцінка точності кутових вимірювань за результатами польових робіт
- •11.5.9. Лінійна геодезична засічка
- •11.6. Світловіддалемірна полігонометрія. Основи теорії й практики світловіддалемірних вимірювань
- •11.6.9. Перевірки світловіддалеміра ст-5
- •Журнал вимірювання с/в "Блеск"
- •11.7. Оптично-віддалемірна полігонометрія
- •11.7.3. Віддалеміри подвійного зображення
- •11.7.4. Суть паралактичної полігонометрії
- •Коефіцієнти умовних рівнянь
- •Строгим методом
- •111.1. Будова та принцип роботи геодезичних супутникових систем
- •111.1.2. Найважливіші відомості про будову глобальних навігаційних систем
- •Кількісні значення похибок
- •111.1.5. Основні відомості про параметри орбіт супутників
- •111.1.7. Структурна схема геодезичного супутникового приймача
- •111.2.1. Технології gps-вимірювання
- •Орієнтовна тривалість спостережень у статичному режимі
- •111.2.8. Робота у режимі "кінематика"
- •111.3.2. Системи координат, що використовуються у космічній геодезії
- •III.3.4. Складання робочого проекту
- •111.3.5. Підготування комплексу приладів до польового вимірювання
- •Init mode
- •Фактори збурення орбіт супутників
- •111.4.4. Вплив іоносфери
- •Ill.4.5. Вплив тропосфери
- •Ill.4.6. Багатошляховість
- •Ill.4.7. Інструментальні джерела похибок
- •111.4.8. Геометричний фактор
- •IV. 1.1. Топографічні плани та карти
- •IV. 1.5. Обґрунтування масштабу знімання
- •IV.2. Робочі (знімальні) мережі великомасштабного топографічного знімання
- •IV.2.3. Аналітичні мережі (польові роботи)
- •IV.2.6. Розрахунок планової точності та допустимої довжини мензульного ходу
- •Параметри допустимих мензульних ходів під час великомасштабного знімання
- •Допустимі параметри теодолітних ходів для різних масштабів знімання, які прокладаються
- •IV.2.10. Тригонометричне нівелювання для створення висотної знімальної основи
- •IV.2.11. Вимірювання зенітних віддалей. Вертикальна рефракція
- •IV.3.1. Виконання аерофотознімання
- •IV.3.2. Складання накидного монтажу. Оцінка якості аерофотознімання
- •IV.3.4. Прив'язування знімків
- •IV. 3.6. Маркування розпізнавальних знаків
- •IV.3.7. Планове підготування аерознімків
- •IV. 3.8. Висотне підготування аерознімків
- •IV. 3.11. Трансформування знімків
- •IV.3.12. Складання фотопланів
- •IV. 3.13. Складання графічних планів
- •IV.4.1. Встановлення мензули над точкою
- •IV. 6.1. Цифрова аерознімальна система
- •Основні технічні характеристики цифрової аерознімальної системи ads40
- •IV.6.3. Цифрові аерознімальні комплекси із лазерним скануванням
- •V.1. Автоматизація топографо-геодезичних робіт
- •V.1.7. Електронна тахеометрія
- •V. 1.8. Автоматичні координатографи
- •V.1.10. Наземні лазерні сканери
- •Технічні характеристики сканера hds 3000
- •V.2. Цифрові плани та карти
- •V.2.9. Сканування фотознімків
- •V. 2.10. Цифрові фотокамери
- •V.2.11. Цифрові фотограмметричні станції
11.3.4. Будова оптичних та електронних теодолітів та тахеометрів
Рис.
11.3.9. Теодоліт
серії
ЗТ
168
Планові геодезичні мережі
Назва частин ЗТ
1. |
Ручка для перенесення. |
2. |
Підставки труби. |
3. |
Навідний гвинт труби. |
4. |
Закріпний гвинт труби. |
5. |
Навідний гвинт алідади. |
6. |
Підставка теодоліта. |
7. |
Гвинти горизонтування приладу (підіймальні гвинти). |
8. |
Трегер - носій приладу. |
9. |
Закріпний гвинт лімба. |
10. |
Циліндричний рівень. |
11. |
Дзеркало підсвічування. |
12. |
Лінза об'єктива труби. |
Головними частинами оптичних теодолітів є лімб та алідада, вертикальні осі обертання лімба та алідади, підставки труби (горизонтальна вісь обертання труби, на яку встановлюють вертикальний круг, зорова труба, рівні сферичні та циліндричні, компенсатор нахилу, закріпний гвинт лімба на підставці).
Подальше вдосконалення відлікових пристроїв, їхня автоматизація завдяки заміні градусних поділок кругів на кодові позначки перетворили оптичні теодоліти на електронні (цифрові, які відображають відліки на електронному дисплеї). Як вже відзначалося, приймаючи термінологію, запроваджену фірмами-лідерами виробництва геодезичного обладнання, будемо також називати такі прилади електронними тахеометрами, а не теодолітами, тільки тоді, коли у них вмонтовані електронні світловіддалеміри.
Використовують два способи поєднання електронних теодолітів з електронними світловіддалемірами. Перший з них полягає в поєднанні віддалемірної і кутомірної частин в одну систему вимірювань, що має спільну будову і багато спільних елементів (спільна зорова труба, мікропроцесор, фазометр, клавіатура, реєстратор, до складу якого входить також зовнішній комп'ютер). Такі системи називають інтегрованими тахеометрами.
Другий спосіб полягає у поєднанні окремо сконструйованих світловід-далеміра та теодоліта (оптичного або електронного). У такому поєднанні теодоліт є одним елементом (модулем), а світловіддалемір - другим. Тоді це модульний тахеометр.
Ці два модулі поєднуються із зовнішнім реєстратором або комп'ютером. В обох цих модулях спільним є відбивач, візирні марки та інші дрібні деталі. Модулі можуть працювати незалежно як теодоліт та світловіддалемір.
169
Розділ II
У нових інтегрованих тахеометрах застосовуються тільки фазові світло-відцалеміри, а для кутових вимірювань - один з методів електронного вимірювання кута: кодовий, імпульсний або (найчастіше) - динамічний. Саме у інтегровані тахеометри вмонтовано потужні внутрішні комп'ютери, які здатні відображати на дисплеї не тільки кути та довжини, але й просторові координати пунктів і розв'язувати цілу низку інженерно-геодезичних задач. їх називають тотальними станціями. На рис. П.3.10 зображено компактну тотальну станцію SET-GE фірми Sokkia.
Рис. 11.3.10. Тотальна станція SET-GE фірми Sokkia
Назва частин SET-GE
Позначка середини приладу.
Ручка для перенесення.
Позначка висоти приладу.
Гвинт горизонтування приладу (підіймальний).
Підставка (трегер).
Гвинт регулювання сферичного рівня.
Сферичний рівень.
Окуляр оптичного виска.
Лінза об'єктива.
Гніздо орієнтир-бусолі.
Гвинт кріплення ручки для перенесення.
Батарея BDC 25.
Увімкнення напруги.
Планові геодезичні мережі
Гніздо відбирання даних.
Закріпний гвинт алідади.
Навідний (мікрометричний) гвинт алідади.
Клавіатура.
Дисплей.
Циліндричний рівень алідади.
Гвинт регулювання (виправний) циліндричного рівня.
Закріпний гвинт труби.
Навідний (мікрометричний) гвинт труби.
Окуляр труби.
Кільце фокусування труби по предмету.
Оптичний візир.
На рис. П.3.11 показана клавіатура у збільшеному вигляді. Тахеометр SET-GE приваблює простотою клавіатури. Він має тільки шість клавіш. Нижче на рис. ІІ.3.12 подана система основних функцій клавіатури.
Керівна клавіша має п'ять робочих клавіш. Робочі клавіші доступні (здатні виконувати функції) тільки після натиснення клавіші shift, скорочено SHFT. Цій клавіші дамо номер 6.
Отже, керівна клавіша SHFT має п'ять головних функцій:
Встановлення величин, що будуть вимірюватися.
Контроль відбитого (зворотного) сигналу та запуску/зупинки вимірювань.
Встановлення виду вимірювання (М або Т) (М - поодинокий, багаторазовий; Т - до рухомого об'єкта).
Зміни розмірності величин.
Освітлення дисплея і сітки ниток (вмикає/вимикає) та затримання відображення горизонтального кута на дисплеї.
Рис. 11.3.11. Клавіатура тахеометра SET-GE
171
Кожна з п'яти робочих клавіш виконує дві-три функції. Нижче подано перелік функцій робочих клавіш (табл. ІІ.З.З).
Розділ
II