- •Передмова
- •Предмет геодезії
- •1.1. Загальні відомості про геометричне нівелювання ні і IV класів
- •1.1.1. Призначення державної нівелірної мережі
- •1.1.2. Класифікація державної нівелірної мережі
- •1.1.4. Складання проекту нівелірної мережі
- •1.1.5. Нівелірні знаки
- •1.2.2. Головні вимоги до нівелірних рейок
- •1.2.4. Будова, перевірки та дослідження нівелірів з компенсаторами
- •1.2.5. Електронні цифрові нівеліри. Тотальні нівелірні станції
- •1.2.6. Перевірки та дослідження нівелірних рейок
- •1.2.8. Дослідження руху фокусувальної лінзи
- •Фокусувальної лінзи
- •1.3. Виконання нівелювання III та IV класів. Похибки та точність нівелювання
- •1.3.1. Послідовність роботи на станції під час нівелювання III класу
- •1.3.2. Послідовність роботи на станції під час нівелювання IV класу
- •1.3.3. Похибки нівелювання. Їхнє зменшення та усунення
- •1.3.4. Точність нівелювання III, IV класів
- •1.4. Зрівноваження нівелірних ходів та мереж
- •1.4.1. Зрівноваження висот окремого нівелірного ходу
- •1.4.2. Зрівноваження нівелірної мережі з однією вузловою точкою
- •1.4.3. Зрівноваження перевищень нівелірних мереж методом еквівалентної заміни
- •1.4.4. Зрівноваження висот нівелірних мереж методом еквівалентної заміни
- •1.4.6. Зрівноваження нівелірної мережі порівнянням нев'язок суміжних ходів
- •1.4.7. Зрівноваження нівелірної мережі методом в.В. Попова
- •11.1.12. Виведення формули поперечної похибки полігонометричного ходу з попередньо ув'язаними кутами
- •11.2.2. Виконання лінійних вимірювань підвісними мірними приладами
- •11.2.4. Розрахунок допусків на окреме джерело похибок лінійних вимірів
- •11.3. Кутові вимірювання у полігонометрії
- •11.3.4. Будова оптичних та електронних теодолітів та тахеометрів
- •Перелік робочих функцій клавіш
- •11.3.5. Перевірки теодолітів
- •11.3.6. Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- •Журнал вимірювання кутів способом кругових прийомів (опрацювання без урахування "затягування" лімба)
- •11.3.9. Джерела похибок вимірювання горизонтальних кутів
- •11.3.12. Похибка редукції
- •11.3.13. Похибки центрування теодоліта
- •11.3.16. Інструментальні (приладні) похибки
- •11.3.17. Вплив зовнішнього середовища на вимірювання горизонтальних кутів
- •11.4. Попереднє опрацювання результатів польових вимірювань у полігонометрії
- •11.4.2. Редукування довжин ліній на рівень моря і на площину Гаусса-Крюгера
- •11.4.4. Оцінка точності лінійних вимірювань за результатами польових робіт
- •11.4.5. Оцінка точності кутових вимірювань за результатами польових робіт
- •11.5.9. Лінійна геодезична засічка
- •11.6. Світловіддалемірна полігонометрія. Основи теорії й практики світловіддалемірних вимірювань
- •11.6.9. Перевірки світловіддалеміра ст-5
- •Журнал вимірювання с/в "Блеск"
- •11.7. Оптично-віддалемірна полігонометрія
- •11.7.3. Віддалеміри подвійного зображення
- •11.7.4. Суть паралактичної полігонометрії
- •Коефіцієнти умовних рівнянь
- •Строгим методом
- •111.1. Будова та принцип роботи геодезичних супутникових систем
- •111.1.2. Найважливіші відомості про будову глобальних навігаційних систем
- •Кількісні значення похибок
- •111.1.5. Основні відомості про параметри орбіт супутників
- •111.1.7. Структурна схема геодезичного супутникового приймача
- •111.2.1. Технології gps-вимірювання
- •Орієнтовна тривалість спостережень у статичному режимі
- •111.2.8. Робота у режимі "кінематика"
- •111.3.2. Системи координат, що використовуються у космічній геодезії
- •III.3.4. Складання робочого проекту
- •111.3.5. Підготування комплексу приладів до польового вимірювання
- •Init mode
- •Фактори збурення орбіт супутників
- •111.4.4. Вплив іоносфери
- •Ill.4.5. Вплив тропосфери
- •Ill.4.6. Багатошляховість
- •Ill.4.7. Інструментальні джерела похибок
- •111.4.8. Геометричний фактор
- •IV. 1.1. Топографічні плани та карти
- •IV. 1.5. Обґрунтування масштабу знімання
- •IV.2. Робочі (знімальні) мережі великомасштабного топографічного знімання
- •IV.2.3. Аналітичні мережі (польові роботи)
- •IV.2.6. Розрахунок планової точності та допустимої довжини мензульного ходу
- •Параметри допустимих мензульних ходів під час великомасштабного знімання
- •Допустимі параметри теодолітних ходів для різних масштабів знімання, які прокладаються
- •IV.2.10. Тригонометричне нівелювання для створення висотної знімальної основи
- •IV.2.11. Вимірювання зенітних віддалей. Вертикальна рефракція
- •IV.3.1. Виконання аерофотознімання
- •IV.3.2. Складання накидного монтажу. Оцінка якості аерофотознімання
- •IV.3.4. Прив'язування знімків
- •IV. 3.6. Маркування розпізнавальних знаків
- •IV.3.7. Планове підготування аерознімків
- •IV. 3.8. Висотне підготування аерознімків
- •IV. 3.11. Трансформування знімків
- •IV.3.12. Складання фотопланів
- •IV. 3.13. Складання графічних планів
- •IV.4.1. Встановлення мензули над точкою
- •IV. 6.1. Цифрова аерознімальна система
- •Основні технічні характеристики цифрової аерознімальної системи ads40
- •IV.6.3. Цифрові аерознімальні комплекси із лазерним скануванням
- •V.1. Автоматизація топографо-геодезичних робіт
- •V.1.7. Електронна тахеометрія
- •V. 1.8. Автоматичні координатографи
- •V.1.10. Наземні лазерні сканери
- •Технічні характеристики сканера hds 3000
- •V.2. Цифрові плани та карти
- •V.2.9. Сканування фотознімків
- •V. 2.10. Цифрові фотокамери
- •V.2.11. Цифрові фотограмметричні станції
1.3.4. Точність нівелювання III, IV класів
Важливо ще до початку робіт наперед (апріорно) виконати оцінку очікуваної точності. Під час таких оцінок вважають, що систематичні похибки зведені до мінімуму, а на точність вимірювань впливають випадкові похибки, яких неможливо позбутися. Подібні теоретичні розрахунки виконують і укладачі інструкцій, встановлюючи допустимі похибки вимірів.
Будемо враховувати сумісну дію двох найбільших випадкових похибок,
які пов'язані зі збільшенням зорової труби нівеліра Гх та ціною поділки рівня т . Саме від цих параметрів залежать:
похибки відліку тв;
похибки установлення візирної осі в горизонтальний стан т .
Під час конструювання нівелірів конструктори враховують, що збільшенню труби повинна відповідати ціна поділки рівня. Строго кажучи, кутова величина похибки відліку т" повинна дорівнювати кутовій величині похибки встановлення візирної осі в горизонтальний стан т :
(1.3.17)
Розглянемо простий спосіб визначення відповідності збільшення труби і ціни поділки рівня. Ставлять рейку на віддалі 50-70 м від приладу, приводять середину бульбашки в нуль-пункт і беруть відлік. Після цього кількома обертами елеваційного, або підіймального гвинта, переміщають бульбашку і, не дивлячись на рейку, встановлюють бульбашку на попереднє місце. Знову беруть відлік. Якщо відлік не змінився, то рівень достатньо, а, можливо, навіть надлишково чутливий і потрібно багато часу, щоб привести середину бульбашки в нуль-пункт (досягти контактування зображення кінців бульбашки, якщо рівень контактний).
Щоб виявити надлишкову чутливість рівня, роблять так: приводять середину бульбашки у нуль-пункт. Беруть відлік. Декілька разів встановлюють середню нитку сітки на цей самий відлік і кожний раз визначають розташування
82
Висотні геодезичні мережі
бульбашки. Якщо розташування бульбашки змінюється, то рівень надлишково чутливий. Для точності роботи краще мати рівень із трохи надлишковою чутливістю, але надлишкова чутливість гальмує темп роботи, якщо спостерігач буде добиватися точного контактування.
Як ми вже знаємо, ділення на око деякої поділки на десять частин виконують із точністю 0,15 від величини цієї поділки. Тому
(1.3.18)
Для
Кутова
похибка відліку, також вже визначена
нами, виявилась приблизно вдвічі більшою від роздільної здатності труби та дорівнює т" = 4,1". Як бачимо, рівність (1.3.17) виконується доволі точно. їхня загальна величина становитиме:
mm, Ь -m,
-=-£-; «=—ir-- a-3.19)
So o
Рис. 1.3.6. До визначення лінійної похибки m за відомої кутової т^
Для III класу нормальна довжина плеча S = 75 м, тому:
75000 мм ■ 6' 206265' Для IV класу S = 100 м, тому:
Розрахуємо похибку вимірювання перевищення на станції (рис. 1.3.7). Перевищення h = a-b. Квадратична похибка перевищення mh буде такою:
де та та ть - загальні похибки у відліках рейки.
83
Розділ І
Нехай: та =ть =т, що у разі рівних плечей обґрунтовано, тоді
mh - 2т , або
(1.3.20)
Проте під час нівелювання визначають два перевищення за відліками чорних і червоних сторін рейок та обчислюють середнє перевищення h :
Середні перевищення із двох будуть точніші в у/2 раза. Тому:
(1.3.21)
З (1.3.21) можна зробити важливий висновок: похибка середнього перевищення на станції нівелювання дорівнює похибці відліку рейки. Отже, для III класу mh =2 мм, а для IV класу mh =3 мм. Досвід показує, що в
"сер. ПІ "сер. IV
середньому на 1 км ходу припадає 10 станцій. Тому похибка 1 км ходу становитиме:
для III класу
для
IV
класу
Отримані похибки можна вважати середніми квадратичними похибками перевищень на 1 км ходу III та IV класів.
84
Висотні геодезичні мережі
У чинних інструкціях прийнято вважати допустимими (граничними) похибками подвійні середні квадратичні похибки. Тому приймемо ткмШдоп =2 ЩшШ =2-6 = 12 мм = 10 мм; ткміУдм =2 mKMlv =2-10 = 20 мм.
Якщо нівелірний хід має довжину L (км), то допустима нев'язка такого ходу становитиме:
для III класу(1.3.22)
для
IV
класу
(1.3.23)
Отримані формули допустимих нев'язок збігаються з допусками інструкції.
