- •Передмова
- •Предмет геодезії
- •1.1. Загальні відомості про геометричне нівелювання ні і IV класів
- •1.1.1. Призначення державної нівелірної мережі
- •1.1.2. Класифікація державної нівелірної мережі
- •1.1.4. Складання проекту нівелірної мережі
- •1.1.5. Нівелірні знаки
- •1.2.2. Головні вимоги до нівелірних рейок
- •1.2.4. Будова, перевірки та дослідження нівелірів з компенсаторами
- •1.2.5. Електронні цифрові нівеліри. Тотальні нівелірні станції
- •1.2.6. Перевірки та дослідження нівелірних рейок
- •1.2.8. Дослідження руху фокусувальної лінзи
- •Фокусувальної лінзи
- •1.3. Виконання нівелювання III та IV класів. Похибки та точність нівелювання
- •1.3.1. Послідовність роботи на станції під час нівелювання III класу
- •1.3.2. Послідовність роботи на станції під час нівелювання IV класу
- •1.3.3. Похибки нівелювання. Їхнє зменшення та усунення
- •1.3.4. Точність нівелювання III, IV класів
- •1.4. Зрівноваження нівелірних ходів та мереж
- •1.4.1. Зрівноваження висот окремого нівелірного ходу
- •1.4.2. Зрівноваження нівелірної мережі з однією вузловою точкою
- •1.4.3. Зрівноваження перевищень нівелірних мереж методом еквівалентної заміни
- •1.4.4. Зрівноваження висот нівелірних мереж методом еквівалентної заміни
- •1.4.6. Зрівноваження нівелірної мережі порівнянням нев'язок суміжних ходів
- •1.4.7. Зрівноваження нівелірної мережі методом в.В. Попова
- •11.1.12. Виведення формули поперечної похибки полігонометричного ходу з попередньо ув'язаними кутами
- •11.2.2. Виконання лінійних вимірювань підвісними мірними приладами
- •11.2.4. Розрахунок допусків на окреме джерело похибок лінійних вимірів
- •11.3. Кутові вимірювання у полігонометрії
- •11.3.4. Будова оптичних та електронних теодолітів та тахеометрів
- •Перелік робочих функцій клавіш
- •11.3.5. Перевірки теодолітів
- •11.3.6. Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- •Журнал вимірювання кутів способом кругових прийомів (опрацювання без урахування "затягування" лімба)
- •11.3.9. Джерела похибок вимірювання горизонтальних кутів
- •11.3.12. Похибка редукції
- •11.3.13. Похибки центрування теодоліта
- •11.3.16. Інструментальні (приладні) похибки
- •11.3.17. Вплив зовнішнього середовища на вимірювання горизонтальних кутів
- •11.4. Попереднє опрацювання результатів польових вимірювань у полігонометрії
- •11.4.2. Редукування довжин ліній на рівень моря і на площину Гаусса-Крюгера
- •11.4.4. Оцінка точності лінійних вимірювань за результатами польових робіт
- •11.4.5. Оцінка точності кутових вимірювань за результатами польових робіт
- •11.5.9. Лінійна геодезична засічка
- •11.6. Світловіддалемірна полігонометрія. Основи теорії й практики світловіддалемірних вимірювань
- •11.6.9. Перевірки світловіддалеміра ст-5
- •Журнал вимірювання с/в "Блеск"
- •11.7. Оптично-віддалемірна полігонометрія
- •11.7.3. Віддалеміри подвійного зображення
- •11.7.4. Суть паралактичної полігонометрії
- •Коефіцієнти умовних рівнянь
- •Строгим методом
- •111.1. Будова та принцип роботи геодезичних супутникових систем
- •111.1.2. Найважливіші відомості про будову глобальних навігаційних систем
- •Кількісні значення похибок
- •111.1.5. Основні відомості про параметри орбіт супутників
- •111.1.7. Структурна схема геодезичного супутникового приймача
- •111.2.1. Технології gps-вимірювання
- •Орієнтовна тривалість спостережень у статичному режимі
- •111.2.8. Робота у режимі "кінематика"
- •111.3.2. Системи координат, що використовуються у космічній геодезії
- •III.3.4. Складання робочого проекту
- •111.3.5. Підготування комплексу приладів до польового вимірювання
- •Init mode
- •Фактори збурення орбіт супутників
- •111.4.4. Вплив іоносфери
- •Ill.4.5. Вплив тропосфери
- •Ill.4.6. Багатошляховість
- •Ill.4.7. Інструментальні джерела похибок
- •111.4.8. Геометричний фактор
- •IV. 1.1. Топографічні плани та карти
- •IV. 1.5. Обґрунтування масштабу знімання
- •IV.2. Робочі (знімальні) мережі великомасштабного топографічного знімання
- •IV.2.3. Аналітичні мережі (польові роботи)
- •IV.2.6. Розрахунок планової точності та допустимої довжини мензульного ходу
- •Параметри допустимих мензульних ходів під час великомасштабного знімання
- •Допустимі параметри теодолітних ходів для різних масштабів знімання, які прокладаються
- •IV.2.10. Тригонометричне нівелювання для створення висотної знімальної основи
- •IV.2.11. Вимірювання зенітних віддалей. Вертикальна рефракція
- •IV.3.1. Виконання аерофотознімання
- •IV.3.2. Складання накидного монтажу. Оцінка якості аерофотознімання
- •IV.3.4. Прив'язування знімків
- •IV. 3.6. Маркування розпізнавальних знаків
- •IV.3.7. Планове підготування аерознімків
- •IV. 3.8. Висотне підготування аерознімків
- •IV. 3.11. Трансформування знімків
- •IV.3.12. Складання фотопланів
- •IV. 3.13. Складання графічних планів
- •IV.4.1. Встановлення мензули над точкою
- •IV. 6.1. Цифрова аерознімальна система
- •Основні технічні характеристики цифрової аерознімальної системи ads40
- •IV.6.3. Цифрові аерознімальні комплекси із лазерним скануванням
- •V.1. Автоматизація топографо-геодезичних робіт
- •V.1.7. Електронна тахеометрія
- •V. 1.8. Автоматичні координатографи
- •V.1.10. Наземні лазерні сканери
- •Технічні характеристики сканера hds 3000
- •V.2. Цифрові плани та карти
- •V.2.9. Сканування фотознімків
- •V. 2.10. Цифрові фотокамери
- •V.2.11. Цифрові фотограмметричні станції
1.3.2. Послідовність роботи на станції під час нівелювання IV класу
Повна бригада нівелювання IV класу - 5 осіб: виконавець, його помічник, два рейковики, робітник для перенесення й встановлення парасолі над нівеліром. Мінімальна бригада - 3 особи. Довжину плечей вимірюють кроками. Нормальна довжина плечей 100 м. Якщо збільшення труби нівеліра більше за 30х та відсутні коливання зображень, дозволено збільшувати довжину плечей до 150 м; накопичення нерівностей - 10 м. Довжину плечей можна вимірювати віддалеміром.
Під час нівелювання IV класу відліки червоних і чорних сторін рейок роблять середньою ниткою, а для визначення віддалі від нівеліра до рейки беруть відлік ще й верхньою віддалемірною ниткою. Висота променя над підстилаючою поверхнею повинна бути не меншою за 0,2 м.
Послідовність спостережень на станції під час нівелювання IV класу
Беруть відлік середньої і верхньої віддалемірних ниток чорної сторони задньої рейки під час контактування зображення кінців бульбашки циліндричного рівня.
Дії ті самі, що і в п. 1, але чорної сторони передньої рейки.
Подають команду рейковикам: "червоні".
Відлік тільки середньою ниткою червоної сторони передньої рейки під час контактування зображень кінців бульбашки циліндричного рівня.
Дії ті самі, що і в п. 4, але червоної сторони задньої рейки.
Під час роботи нівеліром із компенсатором беруть відліки рейок одразу після приведення приладу в робочий стан сферичним рівнем у тій самій послідовності.
Контроль: розходження перевищень, визначених по чорній та червоній сторонах рейок, допускають до 5 мм, з урахуванням різниці висот нулів пари рейок.
Для розходжень, більших за 5 мм, спостереження повторюють, попередньо змінивши висоту нівеліра не менше ніж на 3 см.
Під час спостережень на станції нівелір захищають від сонячних променів.
-:
Висотні геодезичні мережі
Нижче подано приклад запису результатів спостережень на станції в польовому журналі:
Хід від: ґрунтового репера № 606 до: стінної марки 23.
Дата: 20.07.2006 р. Початок: 7 год 20 хв. Кінець: 7 год 27 хв.
Умови праці: зображення спокійні. Погода: ясно, слабкий вітер.
Номер штатива і рейок |
Віддалі до задньої та передньої рейок |
Відліки рейок |
Перевищення, MM |
Середні перевищення, MM |
|
Задня |
Передня |
||||
1 |
375 (7) 372 (8) |
1185(1, верх.) 1560 (2, сер.) 6247 (6, сер.) 4687 (9) |
1058(3, верх.) 1430(4, сер.) 6217 (5, сер.) 4787(10) |
+130(11) +30(12) +100(14) |
+130(13) |
грунт, репер №606 1-2 |
|||||
Примітка: цифри в дужках пояснюють послідовність дій;
(1, верх.), (З, верх.) - відліки верхньою ниткою;
(2 сер.), (4, сер.)- відліки середньою ниткою;
= (2, сер.)-(1, верх.);
= (4, сер.) - (3, верх.).