Характерні риси правової системи в рамках Європейського Союзу:

1) виникнення та функціонування на основі та у межах, визначених установчими документами; 2) наявність основних елементів – суб’єктів міжнародного права; 3) наявність органів, що виконують правотворчі та правозастосовчі (зокрема, судові) функції; 4) наявність особливої системи права Євросоюзу з ієрархією норм і поділом її на первинне та вторинне право; 5) наявність спільного правового поля, в якому перетинаються норми міжнародного, національного права та права Співтовариств; 6) наявність особливої системи джерел права, серед яких найбільшу значимість мають установчі договори та інші норми первинного права; 7) наявність джерел "вторинного права", серед яких важливе місце займають регламенти та директиви; 8) наявність високого рівня правової уніфікації; 9) наявність ефективних засобів нормативно-правової інтеграції; 10) визнання пріоритету дії норм права Євросоюзу над нормами права держав-учасниць у разі виникнення розбіжностей між ними; та прямої дії ряду норм ЄС у національних правових системах.

80. Передумови зближення національних правових систем.

У сучасній юридичній науці активно обговорюються питання, пов'язані з проблемами взаємодії зближення правових систем, це обумовлено тим, що в даний час відбувається зближення основних типів правових систем, так звана правова конвергенція.

Конвергенція правових систем сучасності - процес зближення спочатку якісно контрастних юридичних типів правових систем, виражений «в інтеграції достоїнств і позитивних« недоробок »різних правових систем, що відбувається в різних регіонах з тим або іншим ступенем інтенсивності, але в даний час вже фактично існуюча і працює реальність ». У міру еволюції правових систем у напрямі їх зближення як систем, що мають однотипні економічні, політичні, ідеологічні та інші основи, на всьому просторі їх взаємозв'язку і взаємодії простежуються численні та різноманітні форми прояву цього зближення. З метою правильного і точного визначення процесу правової конвергенції існує необхідність вивчення історичних умов, факторів і передумов виникнення правової конвергенції.

Найчастіше говорять про історичні передумови та тенденції зближення романо-германського та англосаксонського права, як про якісно контрастних юридичних типах і представляють найбільший інтерес у вивченні. Але передумови правової конвергенції мають місце у всіх правових системах.

Правова конвергенція проявляється в різних формах та відносинах і має «власні» підстави. Необхідно виділити ряд історичних, економічних, соціально-політичних, культурних, формально-правових аспектів, які в той же час дуже тісно взаємопов'язані між собою, а також враховувати різні обставини. Для глибокого і всебічного пізнання права, існуючого і функціонуючого в умовах наростаючого процесу глобалізації світу, важливе значення має, крім усього іншого, виявлення та розгляд основних тенденцій його розвитку.

Говорячи про тенденції взаємного зближення англосаксонської та романо-германської правових сімей, дослідники оперують такими аргументами, як спільність їх історичної бази, що полягає, за словами П. Круза, в тому, що в період до виникнення національної держави (nation-state) весь цивілізований світ , включаючи країни, на території яких пізніше з'явилися ці дві основні правові сім'ї, «управлявся за допомогою однієї і тієї ж правової системи, а саме - романо-канонічного права jus commune».

Конвергенція основних правових систем обумовлена ​​такими передумовами як: спільність історичної бази; наявність у правових масивах інститутів, які відносяться по своїй природі до інших правових сім'ям (Луїзіана - США); виникнення і розвиток регіональних юридичних утворень, наприклад, Європейський Союз, що володіє єдиним правовим простором; синтез правових систем (Індія); зростаюча роль міжнародного права в національних правових системах; економічні передумови (торгівля); рецепція американського права; ціннісні характеристики права; глобальні проблеми сучасності.

Необхідно звернути увагу на той факт, що правова конвергенція впливає на зміну сутності права як феномена, все більш активно проявляється в якості регулятора суспільних відносин не тільки на національному, але і на наддержавному, глобальному рівні.

Конвергенція надає певний вплив не тільки на сутність права, але і на його утримання, функціональну роль, на що стоять перед ним цілі і завдання, на його призначення. У техніко-юридичному плані це здійснюється шляхом прямого перенесення сформованих правових стандартів з глобального або регіонального рівня, як це має місце, наприклад, в Європейському союзі. Процес конвергенції має також певний вплив на джерела права. В даний час, як свідчить суспільна практика, найбільш сильного і помітного впливу з боку конвергенції піддалися джерела регіонального та національного права.