59. Виникнення соціалістичного права та природа соціалістичного права.

Досвід Радянського Союзу та інших соціалістичних країн свідчить про те, що для розвитку соціалістичного права характерні три головні етапи.

Перший - це етап пролетарського права - права, що виступає як знаряддя диктатури пролетаріату. У цей період соціалістичне право було зведеним до закону вираженням державної волі робочого класу в союзі з усіма трудящими, тобто більшості суспільства проти меншості (повалених експлуататорів).

На першому етапі головному соціалістичному праву властиві деякі специфічні риси. Так, спочатку, в перші роки соціалістичної революції, у відомих межах використовуються деякі нормативні положення дореволюційного права. Коли в економіку країни допускаються капіталістичні елементи, то потрібно забезпечити правове регулювання «частноімущественних» відносин.

Однак у всіх випадках соціалістичне право першого етапу залишається інструментом гострої класової боротьби, потужним засобом, яке прямувало робочим класом і всіма трудящими на знищення експлуататорських класів і побудову соціалізму. Це виявляється і при використанні «старої» правової форми: вона застосовується в інтересах диктатури пролетаріату (і сутність її корінним чином змінилася). Особливо яскраво класова спрямованість пролетарського права виражається в нормах кримінального, адміністративного, фінансового, трудового законодавства.

На першому етапі головному все більш розвиваються і принципово нові (навіть за своєю формою) правові інститути, пов'язані з творчою, творчої, господарсько-організаторської і культурно-виховною діяльністю органів соціалістичної держави. Цей процес наочно позначився в цивільному та адміністративному праві (особливо в тій їх частині, яка спрямована на регулювання відносин в галузі господарства), в трудовому праві.

Другий головний етап у розвитку соціалістичного права - це своєрідний «проміжний» етап, коли пролетарське право переростає в загальнонародне. Перехід до нового головного етапу обумовлений знищенням експлуататорських класів. Однак знищення останніх не означає, що завдання соціалістичної революції остаточно вирішені: необхідно побудувати розвинуте соціалістичне суспільство - завершити будівництво нової соціалістичної економіки, завершити культурну революцію і т. д. У зв'язку зі збереженням залишків експлуататорських класів і можливістю (при відступі від суворо класової політики) повернення до обстановці гострої класової боротьби в певних межах зберігає своє значення диктатура пролетаріату. Разом з тим за своїм державно-вольовому змістом соціалістичне право цього етапу вже не є системою норм, яка була б спрямована проти певної частини населення (хоча б і меншості): вона виступає як зведеної в закон волі робітничого класу і всіх трудящих, т. е. в кінцевому рахунку всього народу.

Другий, «проміжний», етап у розвитку радянського права опинився в Радянському Союзі порівняно тривалим (він тривав з середини 30-х до кінця 50-х років).

Пояснюється це частково тим, що радянський народ пережив жорстоку війну з німецько-фашистськими загарбниками, яка зажадала суттєвої перебудови правового регулювання і загальмувала закономірний розвиток соціалістичного права, і частково тим, що у розглянутий період на розвитку права відбилися випадки порушення соціалістичної законності; невиправдане посилення адміністративних методів регулювання; фактичне припинення роботи з оновлення та кодифікації законодавства.

Але, незважаючи на всі труднощі (особливо після прийнятих Комуністичною партією заходів по зміцненню соціалістичної законності), все більше розгортається щось нове, що характеризує соціальну природу радянського права. Отримують всебічний розвиток принципово нові інститути радянського права в галузі соціалістичного господарства, трудових і внутріколхозних відносин та ін Повністю складається система соціалістичного права.

Аналогічні процеси відбуваються в даний час і в правових системах більшості зарубіжних соціалістичних країн. У них все більше затверджуються особливості, властиві праву розвиненого соціалістичного суспільства (хоча і зараз, в складних соціальних умовах, продовжують зберігати значення певні риси пролетарського права).

Третій етап - це етап загальнонародної права - права розвиненого соціалістичного суспільства. Він властивий поки тільки сучасному радянському праву, що вступив після повної і остаточної перемоги соціалізму (друга половина 50-х і початок 60-х років) в нову смугу развітія.Сущность загальнонародного права розкривається в теоретичному положенні, сформульованому у Програмі КПРС відносно загальнонародного держави. Так само як і загальнонародна держава, право після повної перемоги соціалізму являє собою знаряддя вираження інтересів і волі всього радянського народу. Розвиток права підпорядковується завданням створення матеріально-технічної бази комунізму, формування комуністичних суспільних відносин, комуністичного виховання, охорони та подальшого розквіту прав і свобод радянських громадян.

Соціалістичне право на всіх етапах свого розвитку має класовий зміст. Класовим явищем залишається і загальнонародне право (хоча в літературі висловлювалася думка радянській юридичній науці соціалістичний тип права розглядався як історично найвища і останній щабель у розвитку права. У соціалістичних правових системах вперше в історії були розроблені юридичні форми для таких явищ, як колективні форми власності, державне керівництво економікою, планове ведення народного господарства.

У соціалістичних правових системах знаходили відображення їх соціальні цілі і класовий характер, при цьому особливо підкреслювалося, що вони суть засіб вираження і закріплення інтересів робітничого класу і всього трудового народу. Цілі, на досягнення яких спрямована правова система, а також засоби їх досягнення формулювалися в прийнятих правових актах.