- •Тема 1. Людина, як елемент системи «Людина-життєве середовище» План
- •Загальні поняття життєвого середовища
- •1. Людина як біологічний та соціальний суб’єкт
- •2. Фізіологічні особливості організму людини
- •3. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •Тема 2. Проблема безпеки людини, роль і завдання керівного складу в її забезпеченні План
- •1. Служба охорони праці підприємства
- •2. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •3. Інструктажі з питань охорони праці
- •Тема 3. Контроль та управління умовами життєдіяльності. План
- •Тест для самоперевірки до теми 2
- •Характеристика метеорологічних елементів виробничого мікроклімату.
- •Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень.
- •2. Вплив температури, вологості, швидкості руху повітря на організм людини.
- •3. Перелік заходів, що проводяться на виробництві для підтримання теплової рівноваги між тілом людини і оточуючим середовищем.
- •Тема 5. Загальні питання взаємодії людини з довкіллям План
- •1.Ноосфера.
- •2. Охорона навколишнього середовища. Екологічні проблеми.
- •Тест для самоперевірки до теми 5
- •Тема 5. Природне середовище і людина План:
- •Абіотичні і біотичні чинники існування людини у навколишньому природному середовищі.
- •Глобальні проблеми людства.
- •3.Наслідки забруднення атмосфери, гідросфери, літосфери.
- •Тема 7. Класифікація основних форм діяльності людини. План
- •Категорії робіт за енерговитратами організму
- •Категорії робіт за енерговитратами організму
- •Тема 8. Фізична та розумова праця. План
- •Тема 9. Поняття про оптимально допустимі шкідливі і небезпечні умови праці. План
- •Тема 10
- •Тест для самоперевірки до теми 10
- •2.Поняття про ризик
- •3.Поняття навколишнє та природне середовище.
- •Тема 11. Основи виробничої санітарії та гігієни. План
- •1.Допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочих приміщень.
- •2.Засоби зменшення шкідливої дії шуму, вібрацій.
- •3.Основи захисту від іонізуючих випромінювань.
- •Тема 12. Основи технічної безпеки. План
- •1.Електробезпека. Способи захисту людей від ураження електричним струмом.
- •2.Перша допомога при ураженні електричним струмом (блискавкою).
- •Тема 13. Анатомо-фізіологічні наслідки впливу на людину уражаючих факторів нс техногенного характеру План
- •1.Дія радіації на організм людини.
- •2. Наслідки впливу хімічних речовин.
- •3.Надання першої долікарської допомоги потерпілим.
Тема 13. Анатомо-фізіологічні наслідки впливу на людину уражаючих факторів нс техногенного характеру План
1.Дія радіації на організм людини.
2.Наслідки впливу хімічних речовин.
3.Надання першої долікарської допомоги потерпілим
1.Дія радіації на організм людини.
У разі опромінення – внаслідок потрапляння радіоактивних речовин на відкриті ділянки шкіри – можуть утворюватись променеві дерматити та опіки. Ураження мають кілька стадій: рання реакція, інкубаційний період, період гострого запалення і період одужання. Рання реакція настає за кілька годин після дії радіоактивних речовин, виникає почервоніння шкіри, яке згодом зникає, настає інкубаційний період, ніяких зовнішніх ознак немає. Період гострого запалення теж починається з почервоніння шкіри. Згодом зявляються пухирі, наповнені прозорою рідиною, які самі тріскаються. У разі дуже великих доз опромінення на їх місці виникають виразки, які погано загоюються. Медичну допомогу при променевих ураженнях необхідно надавати якомога швидше.
До невідкладних лікувальних заходів належать:
механічне усунення радіоактивних речовин з організму людини шляхом промивання шлунку теплою водою, вживання проносних і сечогінних засобів, промивання рота й очей (якщо є можливість, промивати очі розчином натрію гідрокарбонату);
застосування відхаркувальних препаратів (іпекануан, термопсис, сенега) у разі попадання радіоактивних речовин у дихальні шляхи. Через кілька днів, коли радіоактивні речовини, які залишилися в організмі, відкладаються в органах і тканинах, використовують засіб введення в організм комплексоутворюючих речовин. За їх допомогою радіоактивні речовини можна перетворити у розчин, що полегшить виведення їх з організму.
Вживання йоду з харчовими продуктами, що забезпечує захист щитовидної залози.
Лікування радіаційних опіків шкіри проводиться безпосередньо тоді, коли є опік. Воно спрямоване на послаблення запальних процесів і на відновлення ураженої тканини. Спочатку необхідно зробити протиінфекційні присипки (крохмаль, тальк, окис цинку). У разі важкої ранньої реакції шкіри (почервоніння з крововиливом) для послаблення болю пропонуються охолоджуючі примочки (свинцева вода, риванол тощо). Важливо забезпечити ураженій ділянці спокій: уникати тертя з одягом, миття з милом, впливу ультрафіолетового випромінювання і подразнюючої терапії. Пропонується проведення новокаїнової блокади (введення вище місця ураження 0,25 – 0,5 % розчину новокаїну з інтервалом у 3-4 дні).
2. Наслідки впливу хімічних речовин.
У надзвичайних ситуаціях з потенційно небезпечними хімічними речовинами важливе значення має розуміння властивостей СДОР. Найрозповсюдженішими і дуже небезпечними речовинами, що використовуються у промисловості та побуті, є аміак і хлор.
Аміак – за звичайних умов – це газ, легший за повітря, який легко зріджується під тиском, а при випаровуванні поглинає тепло – сильно охолоджується. Ця властивість використовується у промислових та побутових холодильниках на м’ясокомбінатах, молокозаводах, овочевих базах, тобто там, де є необхідність в охолодженій продукції. Аміак зберігається і транспортується у зрідженому стані. Як рідинра він легший за воду, має меншу густину і при виході на повітря утворює слабкий дим. Вогненебезпечний, створює вибухові суміші з повітрям, отруйний. Особливо небезпечний для очей. При малих концентраціях діє збуджуючи, при великих – людина непритомніє. Окрім того, він викликає задуху, сильний кашель. Найкращі методи захисту - ізолюючий протигаз, респіратор РПГ-67 КД, захисний костюм типу Л-1, гумові чоботи, рукавички.
Оскільки аміак легший за повітря, то він буде здійматися вгору, тому безпечніше від аміачної хмари ховатися у низинах, підвалах, тунелях.
Хлор – отруйний, негорючий жовто-зелений газ, зі специфічним запахом хлорки, отруйніший за аміак у 20 разів. Хлор – газоподібний, він трохи важчий за повітря, легко зріджується під тиском. Тому зберігають його і транспортують у сталевих балонах або цистернах. У рідкому стані він важчий за воду. Прив випаровуванні утворює білий туман. Розчиняється у воді, але гірше ніж аміак.
Як запобігти ураженню хлором? Найкраще використовувати ізолюючий протигаз, кисневий ізолюючий прилад, спеціальний захисний костюм, гумові чоботи, рукавиці. За відсутності індивідуальних засобів у нагоді може стати одяг з цупкої тканини, протигаз з активованим вугіллям. А якщо і цього немає, то потрібно вдихати повітря через хустинку, змочену розчином соди чи антихлору (розчин фітофіксину з содою). Можна також змочити тканину сечею, або простою водою. Треба пам’ятати, що хлор накопичується у низинах, тому необхідно підніматися догори.
При отруєнні хлором рекомендується вдихати пари спирту та ефіру, але перед цим постраждалим необхідно забезпечити свіже повітря. Якщо дихання відсутнє, потрібно зробити штучне дихання.