Тема 9. Поняття про оптимально допустимі шкідливі і небезпечні умови праці. План

1.Фактори, що визначають умови праці.

2.Шкідливі й небезпечні умови праці.

3. Шляхи створення нешкідливих і сприятливих умов праці на робочих місцях

Фактори, що визначають умови праці

За характером дії шкідливі виробничі фактори поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

Фізичні – це зміни теплових, електричних, радіаційних полів у виробничому середовищі, шуми, вібрації, спричинені роботою машин.

Хімічні – тверді, рідкі й газоподібні речовини, сполуки, котрі проникають у повітряне середовище приміщень.

Біологічні фактори пов’язані з наявністю у виробничому середовищі мікроорганізмів – збудників різних хвороб.

Психофізіологічні небезпечні виробничі фактори поділяються на фізичні і нервово-психічні перевантаження.

Вплив шкідливих речовин на організм людини

Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовуються в технологічних процесах.

Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання, органи травлення, а також шкіри та слизові оболонки. Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини, через шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи потрапляють речовини під час ковтання або при внесенні їх в рот забрудненими руками.

Основним шляхом надходження промислових шкідливих речовин в організм людини є дихальні шляхи. Завдяки величезній (понад 90м²) всмоктувальній поверхні легенів утворюються сприятливі умови для потрапляння шкідливих речовин у кров.

Шкідливі речовини, що потрапили тим чи іншим шляхом в організм можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму. Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння розриваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкідливі речовини, потрапивши в організм, розподіляються в ньому нерівномірно. Найбільша кількість свинцю накопичується в кістках, фтору – в зубах, марганцю – в печінці. Такі речовини мають властивість утворювати в організмі так зване “депо” і затримуватись в ньому тривалий час.

Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричиняють порушення здоров’я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину. Під гранично допустимою концентрацією(ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони розуміють таку концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботи протягом 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров’я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.

За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:

• 1-й – речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1мг/м³ (свинець, ртуть, озон);

• 2-й – речовини високо небезпечні, ГДК 1,1...1,0мг/м³ (кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги);

• 3-й – речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1...10,0мг/м³(вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий);

• 4-й – речовини мало небезпечні, ГДК більше 10,0мг/м³(аміак, бензин, ацетон).

Ультразвук

Ультразвук людина не чує, але він сприймається і видається деякими істотами (летючі миші, риби, птахи тощо). Ультразвук – це механічні коливання в газах, рідинах та твердих тілах. Він використовується в процесах металообробки, в ультразвукових установках, з метою отримання емульсій, сушіння, очищення, зварювання, дефектоскопії, навігації, підводного зв’язку.

Тривала, систематична дія ультразвуку, котрий поширюється через повітря, викликає функціональні зміни діяльності нервової, серцево-судинної та ендокринної систем, слухового та вестибулярного аналізаторів, зміни властивостей та складу крові.

Ультразвук з рівнем звукового тиску 80-90дБ має стимулюючий вплив, діючи як мікромасаж, прискорює обмінні процеси, але при 120дБ впливає негативно.

Виробнича вібрація

Вібрація - це механічні коливання, котрі виникають в пружних тілах.

Вібрація справляє на людину такі впливи:

• подразнювальний;

• зміщення органів;

• деформації тканин та клітин окремих органів.

Наслідками впливу вібрації є:

• зниження працездатності;

• порушення функцій центральної нервової системи;

• порушення функцій опорно-рухового апарату;

• порушення функцій статевих органів.

Вплив вібрації протягом тривалого часу поряд з впливом інших несприятливих виробничих факторів викликає вібраційну хворобу.

Під впливом вібраційної хвороби виникає ниючий біль у верхніх кінцівках, котрий відчувається переважно вночі та під час відпочинку.

Вібрація викликає віброхворобу у водіїв транспортних засобів та операторів транспортно-технологічних машин та агрегатів.

Незважаючи на несприятливий вплив, вібрація може справляти стимулюючий вплив. Короткочасний вплив вібрацій має місце зниження больової чутливості. За допомогою вібромасажу можна зняти м’язову втому.

Електричний струм

Дії електричного струму призводять до двох видів електротравм – місцевих та загальних.

Загальні електротравми (електричний удар) викликають збудження різних груп м’язів тіла людини. Це призводить до судом, зупинки дихання та зупинки серця. За несприятливих умов може статися клінічна смерть.

Місцеві електротравми – це опіки, металізація шкіри, електричні знаки, механічні пошкодження.

Електричні опіки – наслідок термічного ефекту як результат проходження електричного струму через тіло людини та зовнішньої дії на нього електричної дуги. Може бути кілька ступенів електричних опіків, тобто від незначного почервоніння до обвугленої шкіри.

Металізація шкіри зумовлюється проникненням в неї дрібних частинок металу під час його розплавлення внаслідок дії електричної дуги.

Механічні ушкодження зумовлені збудженням та судомними скороченнями м’язів тіла. Це може викликати їх розриви або пошкодження шкіри, вивихи суглобів і навіть переломи кісток.

На наслідки ураження людини електричним струмом впливає ряд чинників. По-перше, це сила струму та час його проходження через тіло людини, рід струму (змінний або постійний), шлях струму через тіло людини, а стосовно змінного струму – його частота.

Суттєво впливає на опір тіла людини фізичної та емоційний стан людини. Його значення знижують незадовільний стан здоров’я, втома, голод, стан сп’яніння, емоційне збудження.

Виробничий шум

Шум – це набір звуків різної частоти та інтенсивності.

Рекомендовані діапазони шумів всередині приміщень різного призначення такі:

• для сну, відпочинку – 30-45 дБ;

• для розумової праці – 45-55 дБ;

• для лабораторних досліджень, роботи ЕОМ тощо – 50-65 дБ;

• для виробничих цехів, гаражів, магазинів – 56-80 дБ.

Больовий поріг – це звук з інтенсивністю 140 дБ.

Поріг дискомфорту (біль у вусі) відповідає звуковому тиску понад 120 дБ. Шум з рівнем звукового тиску до 30-35 дБ не турбує людину. При дії шуму з високим рівнем (понад 140 дБ) можуть статися розрив барабанних перетинок, контузія, а при шумі з вищим рівнем (понад 160 дБ) може настати смерть

З фізіологічної точки зору шум як звуковий процес заважає розмовній мові і негативно впливає на здоров’я людини. У шумних цехах у півтора-два рази вищий рівень захворюваності, що супроводжується тимчасовою втратою працездатністю. Інтенсивні шуми знижують продуктивність праці у таких цехах на 50-60%, значно збільшується кількість браку.

Дослідження свідчать, що в осіб, які мають “шумні” професії, шлункові захворювання (гастриту тощо) трапляються в чотири частіше, ніж у інших. Серед них набагато більше глухих. Від тривалого сильного шуму продуктивність розумової праці знижується на 60%, фізичної – на 30%.

Виробниче освітлення

Вплив світла на життєдіяльність людини вивчений досить добре. Воно впливає не лише на функцію зору, а й на діяльність організму в цілому: посилюється в обмін речовин, збільшується поглинання кисню і виділення вуглекислого газу. Відомий сприятливий вплив природного освітлення на скелетну мускулатуру.

Недостатня або надмірна освітленість, нерівномірність освітлення в полі зору втомлює очі, призводить до зниження продуктивності праці; при цьому зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків.

Для створення нешкідливих і сприятливих умов праці необхідно усунути можливість появи на робочих місцях шкідливих виробничих факторів і забезпечити оптимальний характер трудового процесу. Вирішувати ці завдання покликана виробнича санітарія – система заходів і технічних засобів, котрі зменшують дію на працюючих шкідливих виробничих факторів.