2. Глобальні проблеми людства.

Серед глобальних проблем, людства, що за­грожують його безпеці, можна виділити

• вичерпання запасів корисних копалин та джерел енергії;

• зміну якісних характеристик глобальних геосфер (атмосфери, гідросфери, літосфери);

• неконтрольоване зростання населення; урбанізацію міст;

• утилізацію виробничих і побутових відходів;

• кометно-астероїдну загрозу;

• гонку озброєнь, випробування ядерної зброї.

3.Наслідки забруднення атмосфери, гідросфери, літосфери.

Зниження якості атмосферного повітря небезпечне для здоров’я міських мешканців. Людина за добу вживає в середньому 25 кг повітря.

Головними джерелами забруднення повітря є підприємства електроенергетики, металургійні, хімічні, нафтопереробні підприємства, транспорт (автомобільний, залізничний, повітряний).

Найпоширенішими домішками забруднення повітря є пил, вуглекислий газ, сірчаний ангідрид, окиси азоту, вуглеводні тощо.

Забруднення атмосферного повітря в Україні досягло таких розмірів, що практично в державі немає областей з чистим повітрям. Щорічно по всій Україні в повітря виділяється понад 4, 1 мл. тонн шкідливих речовин, тобто на кожну людину припадає біля 85 кг.

Забруднення природи вод – це зміна складу і властивості вод внаслідок господарської діяльності людини. Водні об’єкти України (річки, озера, ставки) забруднені переважно сполуками азоту, нафтопродуктами, фенолами, сполуками міді, цинку, марганцю, пестицидами. Це призводить до погіршення якості води та зміни умов життєдіяльності водних організмів. Вода має поганий запах, непривабливий колір. У багатьох містах її пити небезпечно. У багатьох річках та озерах купатися заборонено.

Серед забруднення розрізняють: фізичне, хімічне, біологічне та теплове.

Фізичне забруднення відбувається внаслідок накопичення в ній нерозчинних домішок (піску, глини, мулу).

Хімічне забруднення відбувається через надходження у водойми зі стічними водами різних шкідливих домішок неорганічного (кислоти, луги, мінеральні солі) та органічного (нафта й нафтопродукти, миючі засоби, пестициди тощо) складу.

Біологічне забруднення водойм полягає в надходженні до них зі стічними водами різних мікроорганізмів (бактерій, вірусів), спор грибів, яєць гельмінтів тощо, багато з яких є хвороботворними для людей. Теплове забруднення відбувається внаслідок спускання у водойми підігрітих вод від ТЕС, АЕС .

Тема 7. Класифікація основних форм діяльності людини. План

1. Складові трудової діяльності людини: механічна, психічна.

2. Поняття «важкість праці».

3. Класифікація праці. Категорії: легка, середньої важкості, важка праця.

Вивчення трудової діяльності і визначення її впливу на організм людини передбачає насамперед характеристику фізіологічного змісту праці (фізичне навантаження, нервове та емоційне напруження, ритм і темп роботи, її монотонність, обсяг сприймання і переробки інформації, біомеханічні й антропометричні дані). Це дає змогу встановити ступінь і характер навантаження організму під час роботи, відповідність робочого місця і засобів праці анатомо-фізіологічним особливостям людини і розв’язати важливі практичні проблеми, такі як побудова раціональних режимів праці і відпочинку, раціональна організація робочих місць, проведення професійного добору, професійної орієнтації.

У будь-якій трудовій діяльності людини виділяють дві складові : механічну і психічну.

Механічна складова визначається м’язовою роботою. Трудові операції складаються з простих м’язових рухів, які регулюються нервовою системою. Коли м’язи працюють, до них посиленно надходить кров, приносячи їм поживні речовини й кисень і забираючи продукти розпаду. Цьому сприяє активна робота серця й системи органів дихання.

Психічна складова визначається участю у трудовій діяльності органів чуття, пам’яті, мислення.

Частка механічної та психічної складових у різних видах трудової діяльності людини не однакова. Під час фізичної праці переважає м’язова діяльність, під час розумової – активізуються процеси мислення. Цей поділ умовний, оскільки жоден з видів праці не обходиться без регулюючої діяльності ЦНС, насамперед, великих півкуль головного мозку. Будь-яка праця потребує творчої активності.

Важкість праці – це напруження функціональних систем, які зумовлені фізичним навантаженням. Напруженість, у свою чергу, характеризує рівень напруження ЦНС.