21. Початок національно-визвольної війни. Основні битви 1648-1653рр.

Причини національно-визвольної війни:

• Соціально-економічні (кріпацтво, експлуатація, панщина, податки).

• Релігійні (нав’язування православним українцям католицизму).

• Національні (полонізація).

• Бажання козаків збільшити реєстр.

• Конфлікти між козаками та шляхтичами.

Характер війни: національно-визвольний та антифеодальний.

Рушійні сили війни: козацтво, селянство, міщанство, частина українського православного духовенства, дрібна та середня православна українська шляхта.

Очолив національно-визвольну війну чигиринський сотник Богдан-Зиновій Хмельницький (1595-1657). Б. Хмельницький мав шляхетське походження, був сотником реєстрових козаків, брав участь у боротьбі проти турків і татар, перебував у турецькому полоні.

На початку 1648 р. Богдан Хмельницький сформував перший повстанський загін, установив зв’язок із козаками залоги на Січі й 25 січня 1648 р. оволодів нею. Його обрали гетьманом Війська Запорозького. Ці події стали початком Національно-визвольної війни українського народу.

Заручившись підтримкою Туреччини, в лютому-березні 1648 р. у Бахчисараї українські посли уклали угоду з Кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої.

У битвах під Жовтими Водами (5-6 травня 1648 р.) та під Корсунем (16 травня 1648 р.) козацько-татарські війська здобули перемогу над поляками.

Б. Хмельницький розсилає свої універсали по всій Україні, у яких закликає селян та міщан приєднуватися до козацького війська.

11-13 вересня 1648 р. відбулася битва під Пилявцями, яка закінчилася перемогою козаків і нищівною поразкою 60-тисячного польського війська під командуванням Заславського, Остророга і Конецпольського («перини», «латини» і «дитини» за висловом Хмельницького). Ця перемога відкрила українському війську шлях у Галичину. жовтні-листопаді 1648 р. українське військо взяло в облогу Львів, а потім і польську фортецю Замостя. Але, дізнавшись про вибори нового польського короля Яна Казимира, Богдан Хмельницький дав згоду на перемир’я і повернув козацьку армію назад в Україну.

23 грудня 1648 р. козацьке військо Богдана Хмельницького урочисто вступило до Києва, де гетьмана вітали як українського Мойсея, який виведе українців з польського полону як колись пророк Мойсей вивив євреїв з єгипетського полону. Саме в грудні 1648 р. Б. Хмельницький оголосив, що його метою є творення незалежної козацької держави, а не лише помста за трагедію особистого життя.

22. Зборівський і Білоцерківський мирні договори.

Результатом 2 етапу війни стало укладання Зборівського мирного договору 18 серпня 1649р.Зборівський договір був підписаний Б.Хмельницьким під тиском обставин-у результаті ненадійності кримського хана як козацького союзника. Цей договір не міг задовольнити укр.сторону. Однак у той самий час міжнародно-правове визнання за Зборівським договорм автономії козацької України давало можливість активізувати створення Укр.держави.

Умови договору:

-Річ Посполита визнавала автономію України у складі Брацславського,Київського і Чернігівського воєводств,де дозволялося жити тільки православним

-козацький реєстр встановлювався 40тис.чол.,решта козаків мали повернутися під владу своїх поміщиків,права і привілеї козацького війська

-Чигирин переходив у володіння гетьмана

-учасникам Національно-визвольної війни оголошувалася амністія

-питання про скасування унії відкладалося до розгляду сейму

-Київський митрополит ставав членом сейму

Білоцерківський мирний договір 28 вересня 1651р.Цей договір завдав важкого удару по Українській державі та інтересам козацтва. В Україні почалися анти гетьманські повстання,а також масове переселення селян і козаків на територію Російської держави(на Слобожанщину).Там люди рятувалися від польсько-шляхетського терору і закріпачення. Переселення послабляло повстанські сили. Умови договору:

-козацька територія обмежувалася Київським воєводством,в я кому козаки мали право жити тільки в королівських маєтках

-реєстр козаків встановлювався 20тис.чол.

-шляхта і чиновники одержали дозвіл повернутися до своїх маєтків

-«ви пищики»(ті козаки,за рахунок яких чисельність реєстру була скорочена,тобто їх«виписали з реєстру»)мали повернутися до своїх колишніх панів як кріпаки

-гетьман забовязувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони.