3.8.5. Приклади діяльності соціальних служб

На початку 2003 року Державним центром соціальних служб для молоді ухвалено рішення про створення в кожному регіоні України спеціалізованої служби «Кризовий центр соціально-психологічної допомоги», затверджено Примірне положення про службу та Програ­му її діяльності. Прикладом такої служби є Спеціалізована соціальна служба допомоги сім "і, молоді та жінці «Родина» Тернопільського обласного центру соціальних служб для молоді, яка надає як психо­логічну, так і соціальну допомогу потерпілим, соціально-правовий захист.

У кризовому центрі «Родина» з клієнтками, які зазнали насильства, застосовують певну схему роботи:

1. Перший контакт, зазвичай, відбувається по телефону. Завдання консультанта - вислухати, переконати в конфіденційності розмо­ви, запросити на особисту зустріч.

2. Індивідуальні консультації передусім мусять дати змогу жінці ви­говоритися, створити умови для її душевного комфорту, допомог­ти їй знайти шляхи подолання психологічної травми. Ці жінки потребують корекції задля розірвання циклу насилля, допомоги у виході із ситуації повторних переживань та психотравмувальної ситуації.

3. При бажанні клієнтки працівник кризового центру супроводжує її до адміністративних органів.

4. Якщо жінці ніде жити, а повернення додому означає наразити себе та свою дитину на небезпеку, їй пропонують безкоштовне прожи­вання та харчування, продовжують психокорекційний та реабіліта­ційний курс.

Також у роботі з клієнтами «Родини» застосовували бесіди-диспути, організовували «круглі столи» з такої тематики: «Магія слова. Прохання та вимога», «Особливості спілкування батьків та дітей», «Психологічний захист», «Кохання - планування сім'ї», «Алкоголь - це проблема», «Про права дітей», «Соціальні проблеми жінок», «Трудові наміри та профорієнтація молоді», «Співвідно­шення волі та гнучкості у вашому характері».

Практикується проведення «Днів відкритих дверей», на які за­прошують керівників державних установ, громадських організацій, представників засобів масової інформації для ширшого ознайом­лення громадськості з проблемами людей, які тимчасово перебува­ють у «Родині».

Досить успішним є досвід роботи центрів «Жінка для жінки», створених у семи містах України (Житомир, Рівне, Чернівці, Хер­сон, Дніпропетровськ, Донецьк, Львів) за сприяння міжнародної організації «Вінрок Інтернешнл». їхня діяльність спрямована на жінок віком 12-30 років та зосереджується на двох програмах -навчання фазових навичок та програма попередження кризових ситуацій.

Програма навчання фазових навичок пропонує:

• навчання безробітних та частково зайнятих жінок фазових знань та навичок, необхідних для працевлаштування або започатку-вання нової справи;

• надання інформації про можливості працевлаштування, навчан­ня, перепідготовки та підвищення кваліфікації;

• юридичні консультації з працевлаштування, прав жінок на робо­чому місці, підприємницької діяльності;

• користування бібліотекою, призначеною для практичної допо­моги тим, хто працює у малому бізнесі, хоче відкрити приватне під­приємство або підвищити рівень своїх економічних та юридичних

знань.

Програма попередження кризових ситуацій - це такі види постуг:

• консультативна допомога жінкам, що опинилися в кризовій си­туації;

• проведення інформаційних та освітніх кампаній з попереджен­ня насильства та торгівлі жінками, підвищення правової культури;

• телефонна інформаційна лінія підтримки (ТІЛП) для жінок у

кризовому стані;

• юридичні консультації із захисту прав потерпілої від насильства

та торгівлі людьми;

• видання та розповсюдження інформаційних брошур, буклетів,

листівок;

• користування бібліотекою з загальнолюдських прав, поперед­ження насильства та торгівлі людьми, охорони здоров'я;

• соціальна адаптація жінок, які постраждали від насильства, у групах взаємодопомоги;

• навчання на курсах самозахисту.

У Луганську створено Центр медико-соціально-психологічної до­помоги дітям, які зазнали насильства в родині. Функціонуватиме цей заклад на базі міської дитячої лікарні. Ідея нової центру нале­жить Центру соціальних служб для молоді, а реалізує її Благодій­ний фонд «Підліток» у рамках проекту, підтриманого голландською благодійною організацією, а також місцевими спонсорами. Серед ключових завдань центру - надання невідкладної медичної та пси­хологічної допомоги, психолого-педагогічна корекція клієнтів і їх­ня адаптація в суспільство, відновлення родинних стосунків та со­ціальних зв'язків дітей, підвищення їхнього загальноосвітнього і культурного рівня, розвиток індивідуальних здібностей і нахилів, консультування та юридичний захист прав дітей. Заклад призначе­ний для дітей 3-16 років, скерованих до центру відділом у спра­вах сімей і молоді, медичних, навчальних закладів, а також тих, хто звернувся до нього безпосередньо.

Висновки

1. Насильство в родині розглядають як будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одно­го члена сім'ї щодо іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують кон­ституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і завдають йому моральної шкоди, шкоди його фізичному та пси­хічному здоров'ю. Виділяють такі різновиди насильства в сім'ї, як фізичне, сексуальне, психологічне, економічне.

2. Мета соціальної роботи з випадками насильства в сім'ї - надання допомоги членам сім'ї, які зазнали насильства чи були свідками цих дій, у попередженні фактів насильства над ними та подоланні наслідків насильницької поведінки шляхом наснаги та підтримки, використання інтервенційних та консультативних стратегій, ор­ганізацією безпечного середовища, створення служб мережі під­тримки та формування ненасильницької культури взаємин у сім'ї.

3. Методи і методики соціальної роботи з людьми, які зазнали на­сильства, варіюються залежно від віку клієнта, його самостійнос­ті у розв'язанні власних проблем, виду насильства, якого він чи вона зазнають тощо. Захист від насильства повинен передбачати наявність різнопланових послуг, зокрема у притулках та кризових центрах, а також створення ефективної адміністративно-правової системи захисту права людини на безпечне середовище.

Запитання для самоперевірки

1. Які види насильства Вам відомі? У чому вони можуть виявляти­ся?

2. У чому, на Вашу думку, полягають соціальні наслідки насильства?

3. Які теорії та пояснення насильства Ви знаєте? Яка з них найкраще пояснює природу насильства?

4. У чому полягає особливість консультативної роботи з жінками, які зазнали насильства?

5. Які попереджувальні заходи проти насильства над дітьми виділя­ють науковці?

6. Якщо до Вас як до соціального працівника звернулась людина по­хилого віку, котра повідомила про знущання над нею в родині, як Ви будете діяти?

7. Які соціальні служби доцільно створювати для розв'язання проб­леми насильства над людьми в сім'ях?

8. Розробіть власну інформаційну кампанію щодо профілактики жорстокого поводження з дітьми.