3.6.5. Приклади діяльності соціальних служб

З-поміж цікавих програм, орієнтованих на надання послуг небла-гополучним сім'ям, можна відзначити програму розвитку інтегрова­них соціальних служб підтримки сім "і, яку здійснюють центри соці­альних служб для молоді Міжнародної благодійної організації «Кож­ній дитині» (ЕуегуСпіісГ). Розвиток таких Служб створить умови для проведення превентивної роботи із вразливими категоріями сімей з метою запобігання передачі дітей на виховання в державні заклади опіки. Іншими важливими напрямами їхньої роботи є: здійснення со­ціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного гину; розроблення і впровадження індивідуального плану опіки для дітей, які перебувають в інтернатних закладах; підтримка випускни­ми інтернатів; підтримка постраждалих від насильства дітей тощо.

Служба здійснює соціально-правове консультування, представни­цтво інтересів сімей у відповідних державних та недержавних струк­турах, індивідуальні та сімейні психологічні консультування, групо-иу роботу (групи взаємодопомоги та групи особистого розвитку), тренування навичок догляду за дітьми, ведення сімейного бюджету, допомогу у навчанні та працевлаштуванні, профорієнтаційну роботу, надає за потребою матеріальну допомогу.

Робота соціальних працівників із кризовими сім'ями складається з низки етапів, які відповідають фазам процесу соціальної роботи:

1) прийом і вивчення скерування до служби (вивчення документа ске­рування, інтерв'ювання клієнта, збір інформації про клієнта від до­тичних служб та установ);

2) первинне обстеження клієнта (відвідання помешкання клієнта, огляд умов проживання, роз'яснення клієнтові змісту та умов ді­яльності служби, зустріч членів команди з метою прийняття рішен­ня про відповідність/невідповідність потенційного клієнта крите­ріям програми підтримки сім'ї, офіційне повідомлення клієнта про прийняте рішення), а згодом комплексне обстеження клієнта (визначення на командній зустрічі, хто із соціальних працівників працюватиме з сім'єю, збір детальної інформації про сім'ю від її членів, дотичних установ, заповнення анкети);

3) планування догляду, укладення угоди (спільне з клієнтом плану­вання догляду, затвердження угоди на командній зустрічі, сумісний з клієнтом періодичний перегляд угоди);

4) надання допомоги клієнту (здійснення втручання, надання матері­альної або фінансової допомоги);

5) завершення стосунків і оцінка проведеної роботи (заповнення со­ціальним працівником оцінювальної форми з визначеними інди­каторами виконання, заповнення оцінювальної анкети клієнтом, надання клієнтові інформації про соціальну підтримку, якою сім'я може скористатися в майбутньому), написання звіту працівниками та обговорення проведеної роботи.

Дещо інші підходи до організації соціальної підтримки сімей і ді­тей демонструє проект створення реабілітаційного центру «Батьки й дитина разом», м. Чернігів (2004-2006), метою якого є запобігання передачі немовлят до дитячих будинків. Учасниками проекту є Дер­жавний центр соціальних служб для молоді, Чернігівська облдер­жадміністрація (Чернігівський обласний центр соціальних служб для молоді), «Кожній дитині» (Представництво в Україні), Гуманітарний підрозділ Спілки працівників транспортної сфери.

Цільова група проекту - батьки, серед них: неповнолітні, які мають намір відмовитися від своїх дітей; матері-студентки; випускники дер­жавних закладів опіки; вагітні матері, зокрема неповнолітні, які мають намір відмовитися від своїх дітей; матері-жертви насилля. Ідея про­екту полягає в тому, щоб у м. Чернігові відремонтувати і обладнати відповідне приміщення з метою створення на його базі центру «Батьки й дитина разом», розрахованого на вісім місць. Батьки перебувають у 1 Іентрі за умови, якщо вони продовжують навчання і водночас мають нагоду доглядати за своєю дитиною. На час відсутності батьків (уроки » школі, виконання домашніх завдань, відвідування професійних кур­сів) професійний персонал Центру допомагатиме їм доглядати за дити­ною. Водночас обов'язками батьків буде самообслуговування: приби­рання, готування їжі і догляд за іншими дітьми. Це дасть змогу здобути їм навички, необхідні для дорослого незалежного життя.

Соціальний працівник працюватиме із сім'єю неповнолітньої ма­тері і також з біологічним батьком дитини з метою повернення матері и домашнє середовище. Після завершення проекту Центр буде продо­вжувати існування за державний кошт.

Соціальні служби України демонструють й інші підходи до органі-іації роботи з неблагополучними сім'ями, зокрема неповними сім'ями. Гак, Нововолинський осередок Суспільної служби України за домов­леністю з директорами трьох місцевих шкіл надає дітям із таких сімей гаряче харчування. Щодня у благодійній їдальні цієї організації харчу­ється 10 дітей різного віку. Готують обіди для дітей та представників інших соціально вразливих груп студенти харчового училища, що дає їм змогу пройти виробниче навчання. У такий спосіб громадська орга­нізація намагається бодай частково задовольнити базові потреби дітей.

Висновки

1. Дисфункціональними вважають такі сім'ї, в яких виконання функ­цій, властивих сім'ї, порушується, внаслідок чого у подружній, батьківській, матеріально-побутовій та інших сферах життєдіяль­ності не досягаються цілі родичів і суспільства загалом. В основі порушення функцій сім'ї можуть лежати найрізноманітніші чин­ники: дисгармонія в інтимних стосунках, психологічна несуміс­ність подружжя, відсутність навичок й низька культура спілкуван­ня, погані умови життя і т. ін.

2. Соціальна робота з неблагополучною сім'єю спрямована на ство­рення умов для подолання сім'єю причин і наслідків свого неблагополуччя.

3.Соціальну роботу з проблемними сім'ями прийнято поділяти на такі види, як екстрені дії, спрямовані на виживання родини; діяль­ність, спрямована на підтримку стабільності родини; заходи, спря­мовані на соціальний розвиток родини та її членів.

Запитання для самоконтролю

1. Що, на Вашу думку, викликає дисфункціональність сім'ї?

2. Які види сімей можна, на Вашу думку, віднести до неблагополуч-них?

3. Як Ви вважаєте, чи повинна кожна сім'я обов'язково проходити усі стадії життєвого циклу сім'ї? Обґрунтуйте свою відповідь.

4. Розкрийте основні завдання соціальної роботи з неблагополуч­ною сім'єю.

5. У чому полягає сутність соціального супроводу неблагополучної сім'ї?

6. У чому полягає мета сімейного консультування?

7. Які стратегії сімейного консультування Ви можете назвати?

8. Порівняйте соціальні послуги та форми роботи із неблагополуч-ними сім'ями у різних соціальних закладах.