3.1.5. Приклади діяльності соціальних служб

У кожному районі України зараз діють територіальні центри соці­ального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних грома­дян - державні заклади системи соціального обслуговування населен­ня України. Згідно з Типовим положенням центру такі заклади можуть надавати біля 40 видів соціальних послуг. Наприклад, у Севастополь­ському центрі функціонують два відділення соціальної допомоги вдо­ма (одне обслуговує 650 клієнтів, які мешкають у міській місцевості, інше - 310 клієнтів, що мешкають у приміській та сільській місцевості, в цьому відділенні створено комплексні бригади з оброблення приса­дибних ділянок, косметичного ремонту житла, надання перукарських послуг тощо), відділення соціально-побутової реабілітації (у якому працює група денного перебування) та відділення організації надання грошової та натуральної допомоги малозабезпеченим громадянам (зо­крема, забезпечення благодійними обідами, продуктовими наборами, надання одягу та взуття тощо). Крім того, при центрі працюють бригади самодопомоги пенсіонерів, майстри з ремонту окулярів та годинників, які надають послуги за пільговими цінами, на території центру працює аптечний кіоск, ціни в якому на 15-20 відсотків нижчі, ніж у середньо­му по місту. У центрі також планується відкриття швейної майстерні, створення творчої лабораторії для талановитих клієнтів.

Суттєву роль у догляді за особами похилого віку та людьми з ін­валідністю у багатьох західних країнах відіграють некомерційні бла­годійні організації. Однією з таких є релігійна благодійна організація «Карітас», яка, наприклад, у сфері надання послуг для непрацездат­них осіб похилого віку є третьою по рейтингу у Німеччині і утримує 1200 відділень «Домашньої опіки», 500 лікарень, близько тисячі реабі­літаційних установ. «Карітас» також здійснює допомогу особам похи­лого віку в Італії, Франції, Бельгії, Румунії та інших країнах Європи.

Домашня опіка у «Карітас» охоплює тілесні, духовні, соціальні і матеріальні негаразди хворих. Орієнтовані на особу, її життєву ситу­ацію, послуги з опіки керуються головною засадою «допоможи собі самому». Для поліпшення і забезпечення догляду для людей похилого віку «Карітас» ставить такі цілі:

- поліпшення забезпечення населення доступними амбулаторними і соціальним послугами;

- залучення співпраці й активація власних сил населення;

-сприяння здоров'ю шляхом інформування, консультацій і почат­кового скеровування, а також через раннє розпізнавання хвороб і запобігання ускладненню здоров'я;

-створення відповідних умов праці, а саме, спеціалізація, диферен­ціація і розвиток соціальної фахової діяльності «Карітас»;

-утворення мережі співпраці з організаціями соціального забезпе­чення.

Проект «Домашня опіка» реалізується в Україні з 1999 року. Ме­тою проекту є поліпшення якості життя одиноких осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, які потребують сторонньої допомоги. За підтримки Міжнародної благодійної організації «Карітас» в Україні буде створено та впроваджено надійну кваліфіковану модель з домашнього догляду.

«Карітас» надає такі послуги, які не в змозі виконати сам хворий, члени його родини чи інші люди, які здійснюють догляд, зокрема: ме­дичне обслуговування і догляд за хворим; реабілітаційні рухові вправи; допомога при відвідуваннях лікаря і приватних візитах до хворого; ін­формація, консультації, емоційну підтримку; прокат допоміжних засобів для догляду; надання допомоги у домашньому господарстві й організа­ції харчування; навчання догляду і інструктаж членів родини хворого.

«Карітас» виявляє тих, хто потребує постійного стороннього догля­ду. Після укладення списків таких людей та отримання необхідних ма­теріалів, складають плани та графіки обслуговування. З особами, які приймаються під опіку відділення «Домашня опіка», укладають угоди щодо надання послуг та узгоджують перелік послуг, необхідних для догляду. Відповідно до визначених потреб, деяких клієнтів відвідують раз чи кілька разів на тиждень, інших - щоденно. Кожного дня пра­цівник відділення відвідує 8-10 осіб. При потребі клієнти отримують ліки, медичне обладнання, гарячу їжу (з благодійної їдальні при «Карі-тасі»), медичну та соціальну допомогу та послуги від працівників від­ділення «Домашня опіка». Медичні огляди здійснює лікар-терапевт, у разі потреби - в співпраці з дільничними лікарями-спеціалістами.

«Карітас» співпрацює з іншими організаціями і установами, які здійснюють догляд, організовують своєчасне втручання лікаря, до­помогу соціальних служб і консультаційних центрів, візит духівни­ка, харчування та іншу соціальну допомогу. Працівники «Карітасу» з домашнього догляду формують свої завдання у співпраці з членами родини, лікарями, духівниками, волонтерами тощо.

Програма «Домашня опіка» має на меті доповнити стаціонарні по­слуги, які надаються державними установами. Важливим є налаго­дження мережі контактів з лікарнями, будинками престарілих, різни­ми організаціями та установами у сфері охорони здоров'я, які пропо­нують подібні послуги домашньої опіки за хворими.

Ще один приклад догляду в громаді за людьми похилого віку де­монструють хеседи - благодійні соціальні служби єврейських громад.

Нині такі заклади створені в усіх обласних центрах України, а також у деяких великих містах і районних центрах. У них впроваджено комп­лексний підхід до розв'язання проблем людей похилого віку. Окрім догляду на дому, створено денні центри, клуби за інтересами, освітні гуртки та бібліотеки, є програми прокату реабілітаційного обладнання, доставка обідів додому, організація безкоштовного харчування в їдаль­нях або так званих «теплих будинках» (обідніх клубах), надання гума­нітарної допомоги, є можливості для отримання консультацій лікарів, юристів тощо. Важливою складовою хеседів є залучення до надання послуг волонтерів, надання можливості клієнтам для самореалізації.

Висновки

1.Старіння є невід'ємним елементом розвитку особистості. У житті старої людини зазвичай відбуваються зміни, що зачіпають усі сфе­ри життя: виробничу, сімейну, громадську, особисту.

2.Завданням соціальної роботи з літніми людьми є: організація дов­готривалого догляду для тих, хто його потребує; надання можли­востей людям похилого віку реалізовувати свої здібності, брати участь у громадській діяльності; сприяння адаптації особистості до нових умов, відшуковуючи незадіяні на попередніх етапах жит­тєвого шляху ресурси тощо.

3.У соціальній роботі з людьми похилого віку використовують такі форми допомоги, як медико-соціальна реабілітація, надання коро-котермінового й довготермінового догляду, консультування і гру­пова робота, сприяння трудовій та громадській зайнятості, допо­мога в захисті прав тощо.

Запитання для самоперевірки

1.Які Вам відомі соціальні і соціально-психологічні проблеми старості?

2.Яким чином процес старіння позначається на самосприйнятгі і само­почутті людей похилого віку?

3.Яких принципів необхідно дотримуватися при організації соціальної підтримки людей похилого віку?

4.На що має бути спрямована соціальна робота з людьми похилого віку?

5.Обговоріть різні форми і методи роботи з людьми похилого віку.

6.У чому полягає соціальна реабілітація людей похилого віку?

7.Проаналізуйте сильні та слабку риси групового догляду для людей похилого віку.

8.Яким чином здійснюється соціальна робота з людьми похилого віку в різних закладах соціальної сфери?

9.Визначте заходи для подолання соціальної ізоляції людей похило­го віку.

Література

1.Ариес Ф. Возрастьі жизни // Философия и методология истории. -М., 1997.

2.Введення у соціальну роботу: Навч. посібн. / За ред. Т.В. Семигі-ної та ін. - К.: Фенікс, 2001.

3.Гулина М.А., Духновская Л.Б. Психологические особенности лю­дей пожилого возраста // Психология социальной работьі. - СПб.: Питер, 2002.

4.Давьідовский И.В. Геронтология. - М., 1966.

5.Кабаченко Н., Семигіна Т. Сучасні підходи до соціальної роботи з людьми похилого віку // Соціальна політика і соціальна робота. -

2005.-№1.

6.Крайг Г, Психология развития. - СПб.: Питер, 2001.

7.Пузирьов О. З досвіду роботи Севастопольського терцентру // Со­ціальний захист. - 2003. - № 2. - С. 36-40.

8.Соціальна робота як професійна діяльність. Вип. 3. Форми і ме­тоди соціальної роботи з людьми похилого віку / Упор. Т. Семигі­на, Н. Кабаченко. - К.: Київ, ін-т соціальних та общинних праців­ників, 2002.

9.Соціальна робота. В 3 ч. - Ч.З. Робота з конкретними групами клієнтів / За ред. Т. Семигіної, І. Григи. - К.: Києво-Могилянська академія, 2004.

10.Соціальні послуги на рівні громади: український досвід та пер­спективи / За ред. Т.В. Семигіної. - К.: Гурт, 2005.

//. Харвен Т.К. Последний зтап: исторические аспектьі зрелости и старости // Социальная геронтология: современньїе исследова-ния. - М.: РАН ИНИОН, 1994.

12.Холостова Е.И. Стратификация возраста и активное старение // Психология зрелости и старения. - 2003. - № 4. - С. 17-25.

13.Что ми думаєм о процессе старения и старости? (По материа-лам Чикагской миссии): Метод, пособ. / Сост. В.Ю. Приходько. -К.: КИСОР, 2003. - Вьш. 1. - С. 8-9, 12-13.

14.Яцемирская Р.С., Беленькая И.Г. Социальная геронтология. - М.: ВЛАДОС, 1999.