7. Регістри синтетичного та аналітичного обліку
Бухгалтерський облік має забезпечувати реалізацію двох функцій, а саме запис інформації про операції, які виконуються банком, та запис детальної інформації про кожного контрагента і кожну операцію. Ця інформація систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Синтетичний облік дає змогу отримати агреговану і систематизовану бухгалтерську інформацію щодо фінансового стану банку і контролювати правильність відображення операцій в бухгалтерському обліку. Регістри бухгалтерського обліку мають містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи, що ідентифікують осіб, які брали участь у їх складанні. До регістрів синтетичного обліку належать: оборотно-сальдовий баланс(щоденний), касові журнали, книга реєстрації відкритих рахунків тощо. Вони відрізняються ступенем узагальнення інформації і використовуються для звірки даних аналітичного та синтетичного обліку.
Ведення синтетичного обліку забезпечується за допомогою рахунків П, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку. Серед форм регістрів синтетичного обліку банки зобов'язані передбачати щоденний оборотно-сальдовий баланс, в якому відображаються обороти за дебетом і кредитом за день, вихідні залишки за активом і пасивом за кожним балансовим рахунком IV порядку. Правильність складання щоденного балансу, оборотів та залишків контролюється рівністю дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і пасивом.
Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку, основним регістром якого є аналітичний (особовий) рахунок. Особові рахунки відкриваються за кожним балансовим і позабалансовим рахунком. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення.
Особові рахунки мають такі обов'язкові реквізити: • номер особового рахунку;• дату здійснення попередньої операції;• дату здійснення поточної операції;• код банку, в якому відкрито рахунок;• код валюти;• суму вхідного залишку за рахунком;• код банку-кореспондента;• номер рахунку кореспондента;• номер документа;• суму операції;• суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку;• суму вихідного залишку.
Особові рахунки клієнтів складаються у двох примірниках. Другий примірник особового рахунку є випискою з особового рахунку і призначений для видачі клієнту. Порядок та періодичність надання виписок обумовлюються договором про розрахунково-касове обслуговування.
Важливим елементом бухгалтерського контролю є перевірка відповідності оборотів та залишків за рахунками аналітичного обліку оборотам і залишкам за відповідними рахунками синтетичного обліку. У разі виявлення розбіжностей з'ясовуються їх причини та вживаються заходи, спрямовані на їх усунення.
Рис. 1.7. Параметри аналітичного обліку
Наприклад, номер аналітичного рахунку товариства "Промінь" може бути поданий у вигляді 2600 5 203420, де 2600 – номер балансового рахунку;
5 – ключовий розряд;
203420 – код контрагента у списку клієнтів банку.
У номер аналітичного рахунку включають лише частину параметрів з усієї сукупності, інші параметри зберігаються поза номером рахунку і можуть використовуватися під час виконання окремих операцій та складання звітності.
8. Відображення в бухгалтерському обліку операцій з фінансового лізингу.
Фінансовий лізинг (оренда) — це господарська операція юридичної або фізичної особи, що передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю основних фондів, придбаних або виготовлених орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.
Активи, передані у фінансовий лізинг (оренду), обліковуються лізингодав-цем як виданий кредит згідно з вимогами Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 15 вересня 2004 № 435.
Лізингоодержувач відображає в балансі отримані необоротні активи одночасно як актив і зобов'язання.
Відображення в бухгалтерському обліку фінансового лізингу (оренди) лізингодавцем. Лізингодавець відображає в бухгалтерському обліку наданий у фінансовий лізинг (оренду) об'єкт необоротних активів у сумі мінімальних лізингових орендних) платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за рахунками: 1525 А "Фінансовий лізинг (оренда), що наданий іншим банкам", 2071А "Фінансовий лізинг (оренда), що наданий суб'єктам господарювання".
Різниця між сумою мінімальних лізингових (орендних) платежів і негарантованої ліквідаційної вартості об'єкта фінансового лізингу (оренди) та теперішньою його вартістю, визначеною за лізинговою (орендною) ставкою процента, є доходом лізингодавця.
Розподіл доходу між звітними періодами протягом строку лізингу (оренди) здійснюється із застосуванням лізингової (орендної) ставки процента до залишку заборгованості лізингоодержувача за кредитом на початок звітного періоду.
Витрати, пов'язані з оформленням договору про фінансовий лізинг (оренду), включаються до вартості кредиту під час первісного визнання та амортизуються протягом строку лізингу (оренди).
Бухгалтерські проводки
1.Передача основних засобів у фінансовий лізинг:
Д-т 1525, 2071
Д-т 4309,4409, 7490
К-т 4300, 4400 — на суму залишкової вартості об'єкта фінансового лізингу (оренди)
2.Витрати, пов'язані з оформленням договору про фінансовий лізинг:
Дт 2075
Кт 1200
3.Нарахування доходу та амортизація витрат за операціями з фінансового лізингу (оренди):
Д-т 1528, 2078
К-т 6018, 6028 — на суму нарахованого доходу
Д-т 6028
К-т 2075 — на суму амортизації премії
4.Отримання лізингодавцем суми лізингового (орендного) платежу:
Д-т 1200, 2600, 2620
К-т 1528, 2078 — на суму отриманого доходу
К-т 1525, 2071 — на суму компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу (оренди)
5.Повернення за умовами договору об'єкта фінансового лізингу (оренди) лізингодавцю (на суму негарантованої ліквідаційної вартості об'єкта):
Д-т 4300,4400
Кт 1525, 2071
Відображення в бухгалтерському обліку фінансового лізингу (оренди) лізингоодержувачем. Основні засоби і нематеріальні активи, отримані у фінансовий лізинг (оренду), обліковуються лізингоодержувачем на окремих аналітичних рахунках балансових рахунків: 4300 А "Нематеріальні активи", 4400 А "Основні засоби".
На початок строку лізингу (оренди) основні засоби та нематеріальні активи, отримані лізингоодержувачем у фінансовий лізинг (оренду), обліковуються за найменшою з оцінок: справедливою вартістю необоротного активу або теперішньою вартістю суми мінімальних лізингових (орендних) платежів.
Витрати лізингоодержувача, пов'язані з оформленням договору про фінансовий лізинг (оренду), включаються до вартості активу під час його первісного визнання.
Витрати лізингоодержувача на поліпшення об'єкта фінансового лізингу (оренди) (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), які приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від,його використання, відображаються як капітальні інвестиції, що включаються до вартості об'єкта фінансового лізингу (оренди).
Розподіл фінансових витрат між звітними періодами протягом строку лізингу (оренди) здійснюється із застосуванням лізингової (орендної) ставки процента до залишку зобов'язань на початок звітного періоду. Якщо в договорі про фінансовий лізинг (оренду) не зазначена лізингова (орендна) ставка процента, то застосовується ставка процента до можливих позик лізингоодержувача.
Лізингоодержувач протягом періоду очікуваного використання активу нараховує амортизацію основних засобів і нематеріальних активів, отриманих у фінансовий лізинг (оренду). Періодом очікуваного
використання об'єкта фінансового лізингу (оренди) є строк корисного використання — якщодоговором передбачено перехід права власності на актив до лізингоодержувача (орендаря), або коротший з двох періодів — строк лізингу (оренди) або строк корисного використання об'єкта фінансового лізингу (оренди) — якщо переходу права власності на об'єкт фінансового лізингу (оренди) не передбачено. Метод нарахування амортизації об'єкта фінансового лізингу (оренди) визначається лізин-гоодержувачем відповідно до порядку нарахування амортизації власних основних засобів і нематеріальних активів.
Витрати на утримання об'єкта необоротних активів, одержаного у фінансовий лізинг (оренду), у бухгалтерському обліку відображаються за рахунком 7421 А "Витрати на утримання основних засобів, що отримані у лізинг (оренду)".
Бухгалтерські проводки
1.Отримання основних засобів і нематеріальних активів у фінансовий лізинг:
Д-т 4300,4400
К-т 3615
2.Поліпшення об'єкта фінансового лізингу (оренди) (на суму завершених капітальних інвестицій):
Д-т 4400
К-т4430
3.Нарахування витрат за активами, отриманими у фінансовий лізинг (оренду):
Дт 7028
Кт 3678
4.Сплата лізингоодержувачем орендних платежів:
Дт 3678
Кт 1200, 2600, 2620 — на суму нарахованих витрат за отриманими активами у фінансовий лізинг
Дт 3615
Кт 1200, 2600, 2620 — на суму зобов'язання за фінансовим лізингом (орендою)
5.Нарахування амортизації об'єкта фінансового лізингу (оренди):
Д-т 7423
К-т 4309,4409
6.Перехід за умовою лізингу (оренди) основних засобів і нематеріальних активів, отриманих у фінансовий лізинг (оренду), у власність лізингоодержувача:
Д-т 4300,4400
К-т 4300,4400
• одночасно на суму зносу і накопиченої амортизації:
Д-т 4309, 4409
К-т 4309, 4409
7.Повернення за умовами договору об'єкта фінансового лізингу (оренди) лізингодавцю (на суму негарантованої ліквідаційної вартості об'єкта):
Д-т 3615, 4409, 4309
К-т 4300,4400
10. Відображення в бухгалтерському обліку операцій з оперативного лізингу.
Оперативний лізинг (оренда) — господарська операція юридичної або фізичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю основних фондів, придбаних або виготовлених орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом.
Відображення в бухгалтерському обліку оперативного лізингу (оренди) лізингодавцем. Основні засоби і нематеріальні активи, передані в оперативний лізинг (оренду), обліковуються лізингодавцем на окремих аналітичних рахунках балансових рахунків: 4300 А "Нематеріальні активи", 4400 А "Основні засоби".
Лізингодавець протягом строку лізингу (оренди) нараховує амортизацію за активами, переданими в оперативний лізинг (оренду), та лізингові (орендні) платежі.
Бухгалтерські проводки
1.Передача основних засобів і нематеріальних активів в оперативний лізинг:
Д-т 4300, 4400, 4309, 4409
К-т 4300, 4400,4309, 4409
2.Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів в оперативний лізинг:
Д-т 7423
К-т 4309, 4409
3.Нарахування лізингових орендних платежів:
Д-т 3578
К-т 6395
4.Отримання нарахованих лізингових (орендних) платежів:
Д-т 1200, 2600, 2620
К-т 3578
5.Повернення лізингодавцю основних засобів і нематеріальних активів, переданих в оперативний лізинг:
Д-т 4300,4400
К-т 4300, 4400
• одночасно:
Д-т 4309,4409
К-т 4309,4409.
Відображення в бухгалтерському обліку оперативного лізингу (оренди) лізингоодержувачем. Прийняті в оперативний лізинг (оренду) активи обліковуються лізингоодержувачем за позабалансовим рахунком 9840 А "Основні засоби та нематеріальні активи, прийняті в оперативний лізинг (оренду)" за вартістю, що зазначається в договорі про оперативний лізинг (оренду).
Лізингоодержувач протягом строку лізингу (оренди) нараховує лізингові (орендні) платежі.
Витрати лізингоодержувача на поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від його використання, відображаються лізингоодержувачем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.
Витрати на утримання об'єкта необоротних активів, отриманого в оперативний лізинг (оренду), у бухгалтерському обліку відображаються за рахунком 7421А "Витрати на утримання основних засобів, що отримані у лізинг (оренду)".
Бухгалтерські проводки
1.Прийняття основних засобів в оперативний лізинг:
Д-т 9840
К-т9910
2.Нарахування лізингових (орендних) платежів:
Д-т 7395
К-т3678
3.Сплата лізингових (орендних) платежів:
Д-т 3678
К-т 1200, 2600, 2620
4.Поліпшення об'єкта основних засобів за оперативним лізингом (орендою):
•передоплата:
Д-т 4530
К-т 1200, 2600, 2620
•завершене поліпшення:
Д-т 4500 К-т 4530
• амортизація суми завершеного поліпшення за основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг (оренду):
Д-т 7423
К-т4509
5.Повернення об'єкта оперативного лізингу (оренди) лізингодавцю:
Д-т 9910
К-т 9840
6.Повернення об'єкта оперативного лізингу (оренди) лізингодавцю у зв'язку з достроковим припиненням лізингу (оренди), а
також з неможливістю відокремити створений об'єкт від об'єкта лізингу (оренди):
Д-т 4509
Д-т 7421 — недоамортизована частина витрат на поліпшення об'єкта лізингу (оренди)
К-т 4500
9. Характеристика внутрішнього банківського контролю
Система внутрішнього контролю — це важлива складова управління комерційним банком, яка є основою безперебійного його функціонування. Суб'єктами внутрішнього контролю банку е: спостережна рада; ревізійна комісія; правління (рада директорів); функціональні підрозділи; служба внутрішнього аудиту.
Акціонери здійснюють прямий контроль за діяльністю банку шляхом отримання необхідної інформації від його керівництва про результати діяльності установи за звітний період. Рада банку контролює діяльність правління, а ревізійна комісія — фінансово-господарську діяльність банку.
Ревізійна комісія:
• контролює дотримання банком законодавства України і нормативно-правових актів Національного банку України;• отримує для попереднього розгляду звіти внутрішніх та зовнішніх аудиторів;• виносить на загальні збори акціонерів або засідання спостережної ради банку пропозиції щодо будь-яких питань, з компетенції ревізійної комісії, які стосуються фінансової безпеки і стабільності банку та захисту інтересів клієнтів.
Ревізійна комісія складає акти щодо перевірки звітів і балансів банку і доповідає про результати ревізій та перевірок загальним зборам акціонерів чи спостережній раді банку. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників (акціонерів) не мають права затверджувати фінансовий звіт банку.
Крім того, діяльність банку контролюється з боку Правління (Ради директорів) банку та його функціональних підрозділів. Цей контроль називається внутрішньотехнологічним. Його постійно здійснює головний бухгалтер.Згідно з Положенням "Про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України" внутрішньотехнологічний контроль визначено як "внутрішній контроль у банку", що є сукупністю процедур, які забезпечують достовірність та повноту інформації, що передається керівництву банку, дотримання внутрішніх та зовнішніх нормативних актів під час здійснення операцій банку, збереження активів банку та його клієнтів, оптимальне використання ресурсів банку, управління ризиками, забезпечення чіткого виконання розпоряджень органів управління банку для досягнення мети, поставленої в стратегічних та інших планах банку.
Він поділяється на бухгалтерський та адміністративний.
Бухгалтерський контроль — це сукупність процедур що забезпечують збереження активів банку та достовірність звітності, яка складається службою бухгалтерського обліку на основі даних, отриманих від функціональних підрозділів. Такий контроль включає:• заходи щодо забезпечення безпомилкового відображення операцій відповідно до їх економічної сутності; • продуктивність системи документообігу; • наявність операційних процедур, елементами яких є: опис операцій встановлення відповідальності осіб, які їх здійснюють; розподіл обов'язків між виконавцями в процесі проведення банківської операції; • контроль за здійсненням операцій; внутрішні перевірки до моменту виконання операцій автоматизованого контролю тощо.
Адміністративний контроль — це сукупність процедур, які дають змогу визначити законність здійснюваних операцій, ступінь виконання стратегічних і поточних планів, ефективність залучення та використання ресурсів. Його мета — забезпечення відповідної стандартизації внутрішньобанківських процесів, координація дій підрозділів, удосконалення організаційної структури управління, комплексний аналіз тощо. Адміністративний контроль дає можливість виявити ризики і вжити ефективні заходи, спрямовані на їх мінімізацію. До системи адміністративного контролю належать:• методи закріплення повноважень та обов'язків;• методи контролю, які застосовує керівництво для моніторингу результатів роботи;• принципи та практика у сфері трудових ресурсів тощо.
Є взаємозв'язок між системою внутрішньотехнологічного банківського контролю та внутрішнім аудитом.
Внутрішній аудит спрямований на перевірку стану внутрішньотехнологічного контролю в усіх підрозділах банку. Внутрішній аудитор надає рекомендації щодо удосконалення систем внутрішньотехнологічного контролю, але не може безпосередньо його змінити, оскільки ці рекомендації керівництво може прийняти чи відхилити. Тому внутрішній аудитор не несе відповідальності за стан систем внутрішньотехнологічного контролю в банку. Чим ефективніше працює ця система, тим менше часу потрібно витрачати на проведення внутрішнього аудиту.