38. Внутрішні і зовнішні користувачі облікової банківської інформації.

Облікова інформація задовольняє інтереси її користувачів у процесі прийняття рішень щодо діяльності Банку та взаємовідносин з ним.

Внутрішніми користувачами банківської інформації є:

• Спостережна Рада та Правління Банку,

• його акціонери,

• відповідні уповноважені працівники,

• служба внутрішнього аудиту.

Зовнішніми користувачами банківської інформації є:

• Національний банк України,

• банки-кореспонденти,

• наявні та потенційні клієнти (вкладники),

• кредитори,

• податкові, статистичні та інші уповноважені державні органи,

• а також інші суб'єкти, передбачені чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

Дані бухгалтерського обліку орієнтовані, в основному, на зовнішніх користувачів.

Користувачами інформації, отриманої в результаті податкового обліку, є зовнішні та внутрішні користувачі.

Керівництво та працівники Банку є, в основному, користувачами даних управлінського обліку. Інформація управлінського обліку може бути надана зовнішнім користувачам, при необхідності, за рішенням керівництва Банку.

З урахуванням адресності даних різних складових системи обліку, Банк забезпечує збереження банківської та комерційної таємниці шляхом:

• обмеження кола осіб, що мають доступ до конкретної інформації;

• організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську та комерційну таємницю; У поступовий перехід, у межах чинного законодавства, до збереження документації в електронному вигляді,

• застосування електронних підписів уповноважених осіб Банку для надання статусу офіційної інформації про діяльність Банку, яка, відповідно до його внутрішніх документів, підлягає зберіганню в електронному вигляді,

• застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;

• застосування застережень від розголошення банківської таємниці працівниками Банку та у договорах між; Банком та клієнтами.

Відомості, що становлять банківську таємницю, визначені статтею 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Порядок обліку, зберігання та надання інформації, що відноситься до банківської та комерційної таємниці, визначається чинним законодавством, відповідними нормативними актами Національного банку України та внутрішніми документами.

39. Міжбанківські кореспондентські відносини

Міжбанківські кореспондентські відносини - це договірні відносини між банками, мета яких - здійснення платежів і розрахунків за дорученням один одному. Вони регламентуються угодою про кореспондентські відносини між банками, які знаходяться як усередині країни, так і за її межами. Міжбанківські відносини можуть бути: - між комерційними банками (установами) і регіональними управліннями Національного банку; - безпосередньо між комерційними банками. Кореспондентські відносини встановлюються комерційним банком (установою) з регіональним управлінням НБУ на підставі укладеного між ними договору про відкриття кореспондентського рахунку для проведення міжбанківських розрахунків комерційного банку з іншими банками. У разі проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини комерційний банк відкриває кореспондентський рахунок в іншому комерційному банку, який здійснює банківські операції за його дорученням на підставі укладеної угоди.

Кореспондентські відносини можуть бути як односторонні, так і взаємні. Комерційні банки, які встановили між собою кореспондентські відносини називаються банками-кореспондентами. Рахунок "Лоро" - рахунок, відкритий комерційним банком банку-кореспонденту. Рахунок "Ностро" - рахунок даного комерційного банку в банку-кореспонденті. Рахунок "Ностро" одного комерційного банку є рахунком "Лоро" для банку-кореспондента. Враховуючи, що на території України введено систему електронних платежів, яка дає можливість здійснювати розрахунки протягом одного робочого дня, і її учасниками є всі комерційні банки, прямі кореспондентські відносини між комерційними банками встановлюються в окремих випадках. Наприклад, при здійсненні операцій, пов'язаних із купівлею та продажем валютних коштів на міжбанківській валютній біржі, при розрахунках між клієнтами банків за операціями, що мають постійний характер.  Встановлення між комерційними банками прямих кореспондентських відносин здійснюється з метою прискорення розрахунків. В усіх випадках, дозвіл на встановлення прямих кореспондентських відносин надає регіональне управління НБУ.