- •Питання для самостійної перевірки знань (до іспиту) загальна частина
- •Відповіді:
- •Наука кримінальною права, її зміст та задачі.
- •Поняття та предмет кримінального права.
- •Принципи кримінального права (загальні та спеціальні).
- •Загальна характеристика кримінального законодавства України.
- •Поняття кримінального закону, його риси та значення.
- •Побудова кримінального закону, структура статей кк.
- •Поняття та види диспозицій статей Особливої частини кк.
- •Тлумачення кримінального закону. Його види та прийоми
- •Дія кримінального закону у часі.
- •Зворотна дія кримінального Закону у часі.
- •Дія кримінального закону в просторі.
- •Дія кримінального закону за колом осіб.
- •Поняття і ознаки злочину.
- •Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавстві.
- •Кримінально-правові відносини (зміст, суб’єкти).
- •Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.
- •Підстави кримінальної відповідальності в теорії кримінального права та за кримінальним законодавством.
- •Поняття складу злочину, його елементи та ознаки.
- •Об'єкт злочину та його види.
- •Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом злочину.
- •Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •Поняття суспільно-небезпечного діяння та його ознаки.
- •Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності.
- •Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.
- •5. Заподіяння злочином тяжких наслідків (п.5 ст.67 кк) враховується судом при призначенні покарання як обставина, що обтяжує відповідальність.
- •Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинного зв’язку.
- •Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину, їх значення.
- •Поняття місця скоєння злочину, його значення.
- •Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •Осудність та обмежена осудність суб’єкта злочину.
- •Вік кримінальної відповідальності.
- •Поняття і види спеціального суб’єкту злочину.
- •Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Поняття та зміст вини у кримінальному праві.
- •Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві та в теорії кримінального права.
- •Злочинна самовпевненість, її критерії.
- •Необережність та її види.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
- •Злочини з двома формами вини.
- •Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •Юридична та фактична помилки в кримінальному праві.
- •1) Помилка особи у злочинності власного діяння та його можливих наслідків.
- •2) Помилка особи у незлочинності власного діяння та його можливих наслідків.
- •3) Помилка винної особи в кваліфікації вчиненого злочину.
- •4) Помилка у виді чи розміру покарання.
- •Поняття та види стадій вчинення злочину.
- •Кримінальна відповідальність за готування до вчинення злочину.
- •Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки добровільної відмови від доведення злочину до кінця, його відмінність від дійового каяття.
- •Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.
- •Види співучасників, критерії їх виділення.
- •Підбурювач, як вид співучасників.
- •Виконавець злочину.
- •Пособник як вид співучасника скоєння злочину.
- •Організатор вчинення злочину.
- •Форми співучасті, критерії їх виділення.
- •Співучасть у злочині з спеціальним суб’єктом.
- •Ексцес виконавця, правові наслідки.
- •Поняття та види причетності до злочину.
- •3) Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
- •Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •Поняття множинності злочинів, їх види.
- •Поняття та види повторності злочинів.
- •2) Повторність злочинів, пов’язана із засудженням винного за раніше вчинений ним злочин.
- •Сукупність злочинів – вид множинності.
- •Рецидив злочину та його види.
- •Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •1) Оборона визнається необхідною лише у випадку, якщо дії, що становлять її зміст, вчинено з метою захисту охоронюваних законом:
- •Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності.
- •Фізичний або психічний примус, їх кримінально-правове значення.
- •Поняття крайньої необхідності, умови правомірності.
- •2) Небезпека є наявною, тобто такою, що безпосередньо загрожує завданням шкоди зазначеним об'єктам або вже її завдає;
- •4) Небезпека у даній обстановці не може бути відвернена чи усунута іншим шляхом, окрім заподіяння шкоди;
- •5) При усуненні небезпеки не допущене перевищення меж крайньої необхідності.
- •Діяння, пов’язане з ризиком, - обставина, що виключає злочинність діяння.
- •Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Давність притягнення до кримінальної відповідальності.
- •Поняття покарання та його цілі за кримінальним законодавством України.
- •Систем покарань, класифікація покарань.
- •10) Принцип використання досвіду зарубіжних держав;
- •11) Принцип побудови системи покарань у відповідності (згоди) до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.
- •Штраф як вид покарання.
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •1) Як основне:
- •Громадські роботи як вид кримінального покарання.
- •Виправні роботи, порядок їх призначення.
- •Конфіскація майна, умови застосування.
- •Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
- •Арешт як вид покарання.
- •Обмеження волі – вид кримінального покарання, умови застосування.
- •Поняття та зміст позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі, умови застосування.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •3. Призначаючи покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного й обставини, що пом’якшують чи обтяжують покарання.
- •Поняття та види обставин, що пом’якшують покарання.
- •Поняття та види обставин, що обтяжують покарання.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті.
- •1. Призначення покарання за незакінчений злочин. У цьому випадку суд при призначенні покарання має враховувати такі положення:
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Поняття та види звільнення від покарання.
- •2. Кк передбачає різні види звільнення від покарання, їх частіше за все об'єднують у дві групи:
- •Поняття та види звільнення від відбування покарання.
- •9) Звільнення від покарання за хворобою;
- •Підстави та умови застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (підстави та умови застосування ).
- •Давність виконання обвинувального вироку.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Амністія та помилування (підстави застосування).
- •Поняття судимості, її правові наслідки.
- •Погашення та зняття судимості.
- •Поняття та види примусових заходів медичного характеру.
- •Примусове лікування.
- •Спеціальна конфіскація, її правова природа.
- •Кримінальна відповідальність неповнолітніх.
- •Види покарання, які можуть бути застосовані до неповнолітніх.
- •2) Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за злочини, які вчинені у віці до 18 років.
- •Примусові заходи виховного характеру (правова природа та види).
3) Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
До даного виду причетності слід віднести злочини передбачені ст. ст. 209 та 306 КК.
а) легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК). Це вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
б) використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 306 КК). Розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, у банках, на підприємствах, в установах, організаціях та їх підрозділах або використання таких коштів для придбання об’єктів, майна, що підлягають приватизації, чи обладнання для виробничих чи інших потреб, або використання таких доходів (коштів і майна) з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Мова йде лише про дії, заздалегідь не обіцяні. Якщо такі дії були заздалегідь обіцяні, то вони утворять, у силу ч. 5 ст. 27, пособництво.
При цьому особа може і не бути точно обізнаною про характер та конкретні обставини вчинення предикатного діяння (тобто діяння, яке передувало легалізації «брудних» коштів і майна), але вона має усвідомлювати ті фактичні обставини вчиненого, з якими КК пов’язує можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк три і більше років. Для кваліфікації за ст. 209 КК має бути встановлено, що у винної особи було бажання приховати справжнє джерело майна, з яким вчиняються угоди, інші дії або яке використовується, і видати «брудне» майно за легальні доходи.
4) Потурання виражається в тому, що особа, яка зобов'язана була і могла перешкодити вчиненню злочину, такому злочину не перешкоджає: злочин відбувається. Наприклад, працівник міліції, знаючи про злочин, що готується, його не припиняє, хоча зобов'язаний був це зробити, а тому злочин вчиняється.
У теорії кримінального права розрізняють потурання у широкому та вузькому розумінні. Так О. Лемешко вважає, що у широкому розумінні, потуранням є бездіяльність будь-якої особи, яка не припиняє правопорушення, створює умови для його вчинення, а у вузькому розумінні – це бездіяльність спеціально зобов’язаної особи, яка полягає в невиконанні обов’язку щодо припинення злочину.
У Загальній частині КК прямо не встановлено відповідальність за потурання. Питання про відповідальність за потурання вирішується таким чином:
1) якщо воно було заздалегідь обіцяним, то стає пособництвом, тому що таке потурання є не що інше, як усунення перешкод вчиненню злочину чи сприяння приховуванню злочину (ч. 5 ст. 27);
2) заздалегідь же не обіцяне потурання утворює собою у випадках, передбачених в Особливій частині КК, службовий злочин (зловживання службовим становищем — ст. 364, службова недбалість — ст. 367). Можлива і відповідальність за згаданою вище ст. 256, а також за ст. 426 КК.
Таким чином, з закону випливає, що наявність заздалегідь даної обіцянки чи її відсутність дає можливість дати різну юридичну оцінку приховуванню, придбанню або збуту предметів, здобутих злочинним шляхом, і потуранню. Якщо ці дії (бездіяльність) були заздалегідь обіцяні — це пособництво злочину, якщо така обіцянка була дана після закінчення злочину, відповідальність настає за самостійний злочин у випадках, передбачених у КК.
5) Неповідомлення про злочин - це заздалегідь не обіцяне неповідомлення про достовірно відомий особливо тяжкий злочин, що готується, вчинюється або вчинено.
Чинний КК окремо не передбачає спеціальної норми про відповідальність за недонесення (як це було передбачено в КК 1960 р.). На думку М. Мельника відповідальність за недонесення передбачена статтями 384, 385 КК, якщо ж заздалегідь не обіцяне неповідомлення про злочин створює умови, які сприяють злочинній діяльності учасників злочинної організації, вчинене слід кваліфікувати за ст. 256 КК.