
- •4. Смертність
- •6.Середня очікувана тривалість життя
- •8. Методи вивчення захворюваності
- •11.Загальна захворюваність, джерела вивченя , облікові документи ,правила запоовненя.
- •17. Медико-соціальне значення найважливіший хвороб.
- •18. Хвороби системи кровообігу (хск), їх медико-соціальне значення. Фактори, що впливають на захворювання хск. Система лікувально-профілактичних закладів і заходи щодо зниження цієї патології.
- •I. Санітарно-гігієнічний - первинна профілактика впливу факторів ризику;
- •II. Соціально-економічний - розвиток медичних закладів, кадрів, проведення оздоровчих заходів тощо;
- •III. Санітарно-освітній - формування здорового способу життя.
- •19. Злоякісні новоутворення (зн), їхмедико-соціальне значення. Провідні фактори ризику зн. Система лікувально-профілактичних закладів і заходи щодо зниження цих захворювань.
- •1995 Року при темпі середньорічного приросту 2,7-4,8 %, більша їх пошире-
- •20. Туберкульоз, віл-інфекція/снід як медико-соціальне проблеми.
- •29 Диспансерний метод
- •31 Формування потреб госпіталізації
- •32.Види стаціонарів.Ф-ції сучасної лікарні їх складових частин.
- •34. Значення стаціонарозамінюючої допомоги ,її організаційні форми.
- •35.Функції та структура денного стаціонару.
- •II етап
- •III етап
- •IV етап
- •39. Важливим розділом роботи сільської лікарської дільниці є амбулаторна допомога.
- •49.Медичне забезпечення дітей,які проживають у сільській місцевості.Функції районного педіатра.
- •50.Особливості організації стаціонарної допомоги дітям.
- •52. Види та ступінь непрацездатності.
- •55)Послідовність дій лікаря при експертизі тимчасової непрацездатності.
- •57.При виробничій травмі листок видається з першого дня непрацездатності.
- •58.Видача листків непрацездатності по догляду за хворим
- •62.Документація мсек:
- •63.Стоматологічна допомога є одним із наймасовіших видів медичного обслуго-
- •65. Організація стоматологічної допомоги міському населенню
- •66. Організація стоматологічної допомоги сільськомун аселенню
- •67. Організація стоматологічної допомоги вагітним
- •68. Методи вивчення стоматологічної захворюваності
- •69. Аналіз діяльності стоматологічної служби
- •71.Головний стоматолог області, його функції та обов*язки
- •73.Стан стоматологічної допомоги населенню
49.Медичне забезпечення дітей,які проживають у сільській місцевості.Функції районного педіатра.
Медичне обслуговування дітей, які мешкають у сільській місцевості, здійснюється на загальних засадах. Відмінності у формах організації різних видів медичної допомоги зумовлені особливостями розселення сільського населення, щільністю населення, станом шляхів тощо. Лікувально-профілактичну допомогу дітям забезпечують заклади сільської лікарської дільниці, районні, обласні лікарні та диспансери.
Значна частина сільських дітей перебуває під систематичним спостереженням фельдшера чи медичної сестри. Для підвищення кількості лікарських відвідувань важливо укомплектувати всі сільські лікарські дільниці педіатрами, підвищувати кваліфікацію з педіатрії терапевтів, оскільки вони також беруть
участь у наданні медичної допомоги дітям. Важлива роль в організації медичної допомоги дітям у сільській місцевості належить районному педіатру. До його функцій відносяться:
• консультативна допомога працівникам дитячих закладів районного центру, сільських лікарських дільниць з питань організації медичної допомогидітям;
• відвідування ФАПів і сільських лікарень (амбулаторій), огляд здорових і консультація хворих дітей, перевірка своєчасності проведення профілактичних щеплень та санітарно-протиепідемічних заходів;
• контроль за проведенням диспансерного нагляду за дітьми, насамперед першого року життя;
• складання спільно із СЕС плану протиепідемічних заходів, спрямованих на боротьбу з дитячими інфекційними захворюваннями, участь у його виконанні.
• організація профілактичних щеплень дітям;
• забезпечення підвищення кваліфікації з педіатрії для лікарів сільських дільниць, патронажних сестер, медичних працівників дитячих дошкільних закладів і шкіл;
• проведення семінарів, конференцій середніх медичних працівників району, які надають медичну допомогу дітям;
• відвідування дитячих дошкільних закладів, контроль за їх діяльністю;
Важливе значення має розвиток пересувних і виїзних форм обслуговування дітей, організацію яких забезпечує центральна районна лікарня (ЦРЛ). Спеціалісти ЦРЛ виїздять на сільські лікарські дільниці згідно зі сталими графіками. В умовах недостатнього укомплектування сільських лікарських дільниць лікарями-педіатрами лікувально-профілактичну роботу серед дітей здійснюють лікарі загального профілю та середні медичні працівники
50.Особливості організації стаціонарної допомоги дітям.
У медичному забезпеченні дітей важливе місце посідає стаціонарна допомога.Потреба в стаціонарній допомозі виникає при необхідності в постійному лікарському спостереженні за хворою дитиною, в проведенні комплексного інтенсивного лікування та досліджень, які неможливо здійснити в амбулаторно-
поліклінічних умовах.Стаціонарна допомога надається в різних лікарнях, медичних центрах, диспансерах. Діти отримують її в дитячих лікарнях (багатопрофільних або спеціалізованих). Стаціонарну допомогу дітям надають також дитячі відділення загальних лікарень.Основним завданням дитячої лікарні (відділення) є надання висококва ліфікованої допомоги в достатньому обсязі та належної якості.До структури стаціонару входятьрізні підрозділи.У великих стаціонарах створюють відділення для недоношених дітей та для хворих новонароджених дітей.Наявність спеціалізованих відділень та їх профіль визначають на підставі місцевих умов, особливостей захворюваності, вікового складу дітей та раціональної диференціації лікарняних ліжок. Важливу роль в організації роботи стаціонару відіграє приймальне відді-лення. Воно забезпечує:
• медичний огляд, заповнення первинної документації, розподіл дітей у
відповідні відділення;
• ізоляцію дітей, які були в контакті з інфекційними хворими;
• надання першої невідкладної допомоги;
• санітарну обробку;
• облік руху хворих у стаціонарі;
• довідково-інформаційні функції;
• виписку зі стаціонару.
51. Мета медичної експертизи та її види. Заклади,що проводять експертизу відповідного виду.
Згідно з "Основами законодавства України з охорони здоров'я" (1992 р.), існують такі види медичної експертизи:
• медико-соціальна експертиза втрати працездатності;
• військово-лікарська;
• судово-медична та судово-психіатрична;
• патологоанатомічна.
Метою проведення медико-соціальної експертизи є визначення наявності факту, ступеня, причини тимчасової та стійкої втрати працездатності та необхідності звільнення в зв'язку з цим від роботи. Цей вид експертизи здійснюється лікувально-профілактичними закладами при тимчасовій непрацездатності та медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК) - при стійкій непрацездатності. МСЕК проводить огляд хворих за місцем проживання чи лікування при пред'явленні паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу, лікарняноголистка та відповідного направлення не пізніше семи днів. Якщо хворий застаном здоров'я не може з'явитися на МСЕК,