
- •4. Смертність
- •6.Середня очікувана тривалість життя
- •8. Методи вивчення захворюваності
- •11.Загальна захворюваність, джерела вивченя , облікові документи ,правила запоовненя.
- •17. Медико-соціальне значення найважливіший хвороб.
- •18. Хвороби системи кровообігу (хск), їх медико-соціальне значення. Фактори, що впливають на захворювання хск. Система лікувально-профілактичних закладів і заходи щодо зниження цієї патології.
- •I. Санітарно-гігієнічний - первинна профілактика впливу факторів ризику;
- •II. Соціально-економічний - розвиток медичних закладів, кадрів, проведення оздоровчих заходів тощо;
- •III. Санітарно-освітній - формування здорового способу життя.
- •19. Злоякісні новоутворення (зн), їхмедико-соціальне значення. Провідні фактори ризику зн. Система лікувально-профілактичних закладів і заходи щодо зниження цих захворювань.
- •1995 Року при темпі середньорічного приросту 2,7-4,8 %, більша їх пошире-
- •20. Туберкульоз, віл-інфекція/снід як медико-соціальне проблеми.
- •29 Диспансерний метод
- •31 Формування потреб госпіталізації
- •32.Види стаціонарів.Ф-ції сучасної лікарні їх складових частин.
- •34. Значення стаціонарозамінюючої допомоги ,її організаційні форми.
- •35.Функції та структура денного стаціонару.
- •II етап
- •III етап
- •IV етап
- •39. Важливим розділом роботи сільської лікарської дільниці є амбулаторна допомога.
- •49.Медичне забезпечення дітей,які проживають у сільській місцевості.Функції районного педіатра.
- •50.Особливості організації стаціонарної допомоги дітям.
- •52. Види та ступінь непрацездатності.
- •55)Послідовність дій лікаря при експертизі тимчасової непрацездатності.
- •57.При виробничій травмі листок видається з першого дня непрацездатності.
- •58.Видача листків непрацездатності по догляду за хворим
- •62.Документація мсек:
- •63.Стоматологічна допомога є одним із наймасовіших видів медичного обслуго-
- •65. Організація стоматологічної допомоги міському населенню
- •66. Організація стоматологічної допомоги сільськомун аселенню
- •67. Організація стоматологічної допомоги вагітним
- •68. Методи вивчення стоматологічної захворюваності
- •69. Аналіз діяльності стоматологічної служби
- •71.Головний стоматолог області, його функції та обов*язки
- •73.Стан стоматологічної допомоги населенню
II етап
-ЦентральнаРайоналікарня
-Районна лікарня
-Самостійна поліклініка
-Диспансери
III етап
-Обласна лікарня
-Диспансери
-Спеціалізовані лікарні
IV етап
-Міські лікувально-профілактичні заклади
-Державні спеціалізовані центри
38. Сільська лікарська дільниця організовується для надання медичної допомоги мешканцям поселень, віддалених від районного центру. Кожний з її закладів виконує відповідні функції.На значній частині дільниць ПМСД надають лікарські амбулаторії, а на третині - дільничні лікарні, до складу яких входять і лікарські амбулаторії.Чисельність лікарів на сільських дільницях протягом останніх років не змінюється і не перевищує 8,5-8,6 тисяч. У 1997 р. в середньому на одній сільській лікарській амбулаторії працювало 2 лікарі, а середня кількість населення на дільниці становила 4,4 тисячі чоловік, тобто за цими узагальненими
даними на 1 лікаря припадало приблизно 2200 чоловік.Долікарську медичну допомогу сільським жителям забезпечують фельдшерсько-акушерські пункти, кількість яких у 1999 р. становила 16197.Слід відзначити їх недостатню укомплектованість середнім медичним персоналом.Це стосується також лікарських посад в амбулаторіях. До того ж значна частина сіл взагалі не має медичних закладів, що зумовлено передусім малою чисельністю населення.Вказані обставини спонукають до пошуку різних організаційних форм, а саме виїзних та пересувних видів медичної допомоги.Наявність значної кількості сіл з малою чисельністю населення та незадовільний стан шляхів сполучення стримують розвиток мережі ЛПЗ для забезпечення доступної лікувально-профілактичної допомоги.За останні роки загальне число лікарських, закладів на сільських дільницях не змінилося. При скороченні числа дільничних лікарень збільшилось число лікарських амбулаторій.Сільська лікарська дільниця відіграє важливу роль у наданні загальнодоступної медичної допомоги, проведенні профілактичних і оздоровчих заходів.При організації сільських дільниць враховується: • чисельність населення;
• особливості його розселення;
• площа території району;
• відстань між поселеннями;
• стан шляхів.
У регіонах і районах може бути різна кількість сільських лікарськихдільниць.Керує нею головний лікар дільничної лікарні (амбулаторії).Він відповідає за організацію лікувально-профілактичної допомоги, санітарно-епідеміологічний стан дільниці, роботу медичних закладів і безпосередньопідпорядкований головному лікарю району.Важливо визначити першочерговість певних лікувально-профілактичнихі санітарно-оздоровчих заходів. їх здійснення значною мірою залежить відрозробки головним лікарем обгрунтованих та реальних управлінських рішень,викладених у плані роботидільниці.
Завдання сільської лікарської дільниці:
• надання лікувально-профілактичної допомоги населенню (амбулаторної,домашньої, на деяких дільницяхстаціонарної);
• проведення протиепідемічних заходів;
• проведення заходів з охорони здоров'я матері та дитини (патронажвагітних, динамічне спостереження за дітьми та підлітками, прийняття пологівпри нормальному перебігу вагітності);
• здійснення поточного санітарного нагляду за територією, об'єктамигосподарської діяльності, освітніми та виховними закладами;
• вивчення стану здоров'я населення;
• проведення заходів щодо гігієнічного виховання населення.
Підрозділи дільничої лікарні:
В стаціонарі дільничної лікарні одна посада лікаря-ординатора встановлюється для терапевтичного відділення на 25, педіатричного - на 20 ліжок.Якщо в лікарні є обладнаний рентгенівський кабінет, то, залежно від потужності стаціонару, встановлюється 0,5 (чи більше) посади лікаря-рентгенолога і відповідно рентгенолаборантів.
Основні завдання дільничної лікарні:
• забезпечення населення дільниці амбулаторною та стаціонарною лікарською допомогою;
• здійснення лікувально-профілактичних і загальнооздоровчих заходів зохорони здоров'я матері та дитини;
• організація та проведення заходів щодо профілактики та зниженнязахворюваності та травматизму;
• запровадження сучасних методів профілактики, діагностики та лікування;
• організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю закладівохорони здоров'я лікарської дільниці.
Обсяг і профілі стаціонарної допомоги визначають,виходячи з потужності лікарні, укомплектованості відповідними фахівцями. Незалежно від потужності стаціонару в будь-якій сільській лікарні повинна надаватись допомога терапевтичним та інфекційним хворим. В ній повинні приймати пологи, забезпечувати невідкладну хірургічну та лікувально-профілактичну допомогу дітям.В сільських дільничних лікарнях лікують переважно хворих терапевтичного профілю. Внаслідок зростання вимог до якості медичної допомоги населення тяжіє до закладів, які надают спеціалізовану та більш якісну допомогу.