
- •4. Смертність
- •6.Середня очікувана тривалість життя
- •8. Методи вивчення захворюваності
- •11.Загальна захворюваність, джерела вивченя , облікові документи ,правила запоовненя.
- •17. Медико-соціальне значення найважливіший хвороб.
- •18. Хвороби системи кровообігу (хск), їх медико-соціальне значення. Фактори, що впливають на захворювання хск. Система лікувально-профілактичних закладів і заходи щодо зниження цієї патології.
- •I. Санітарно-гігієнічний - первинна профілактика впливу факторів ризику;
- •II. Соціально-економічний - розвиток медичних закладів, кадрів, проведення оздоровчих заходів тощо;
- •III. Санітарно-освітній - формування здорового способу життя.
- •19. Злоякісні новоутворення (зн), їхмедико-соціальне значення. Провідні фактори ризику зн. Система лікувально-профілактичних закладів і заходи щодо зниження цих захворювань.
- •1995 Року при темпі середньорічного приросту 2,7-4,8 %, більша їх пошире-
- •20. Туберкульоз, віл-інфекція/снід як медико-соціальне проблеми.
- •29 Диспансерний метод
- •31 Формування потреб госпіталізації
- •32.Види стаціонарів.Ф-ції сучасної лікарні їх складових частин.
- •34. Значення стаціонарозамінюючої допомоги ,її організаційні форми.
- •35.Функції та структура денного стаціонару.
- •II етап
- •III етап
- •IV етап
- •39. Важливим розділом роботи сільської лікарської дільниці є амбулаторна допомога.
- •49.Медичне забезпечення дітей,які проживають у сільській місцевості.Функції районного педіатра.
- •50.Особливості організації стаціонарної допомоги дітям.
- •52. Види та ступінь непрацездатності.
- •55)Послідовність дій лікаря при експертизі тимчасової непрацездатності.
- •57.При виробничій травмі листок видається з першого дня непрацездатності.
- •58.Видача листків непрацездатності по догляду за хворим
- •62.Документація мсек:
- •63.Стоматологічна допомога є одним із наймасовіших видів медичного обслуго-
- •65. Організація стоматологічної допомоги міському населенню
- •66. Організація стоматологічної допомоги сільськомун аселенню
- •67. Організація стоматологічної допомоги вагітним
- •68. Методи вивчення стоматологічної захворюваності
- •69. Аналіз діяльності стоматологічної служби
- •71.Головний стоматолог області, його функції та обов*язки
- •73.Стан стоматологічної допомоги населенню
32.Види стаціонарів.Ф-ції сучасної лікарні їх складових частин.
За рекомендаціями ВООЗ функції сучасної лікарні такі:
• лікувально-відновлювальні (діагностика та лікування захворювань,
медико-соціальна реабілітація, невідкладна медична допомога);
• профілактичні (профілактика інфекційних захворювань, запобігання
переходу гострих хвороб у хронічні, зниження захворюваності з тимчасовою
непрацездатністю та інвалідності);
• навчальні (підготовка медичного персоналу та підвищення кваліфікації
медичних працівників);
• науково-дослідницькі.
Доцільним і можливим є також перенесення окремих видів лікувально профілактичної допомоги зі стаціонарів до закладів первинної медико-санітарної допомоги. Цьому сприяє створення організаційних форм скорочення стаціона розамінюючої медичної допомоги, до яких відносяться:
• денні стаціонари в поліклініках;
• домашні стаціонари;
• лікарняні стаціонари (відділення, палати) денного перебування.
Мережа денних стаціонарів тільки за чотири роки збільшилась до 2767,В денний стаціонар направляють хворих, здатних до активного пересування,при відсутності протипоказань для лікування в позалікарняних умовах і потреби суворого постільного режиму. В денних стаціонарах можна лікувати хворих у випадках:
• прийому деяких медикаментів, що потребує спостереження за станом
пацієнта протягом певного часу;
• при внутрішньовенному крапельному введенні ліків;
• при підготовці хворого до складних діагностичних обстежень;
• при потребі в наданні невідкладної допомоги з приводу раптового погіршення стану під час перебування в поліклініці.
Організація денних стаціонарів в охороні здоров'я дозволяє інтенсифікувати діяльність поліклініки,повніше задовольнити потреби населення в стаціонарній допомозі.Робота цього підрозділу спрямована на активне планове оздоровлення та лікування диспансерних хворих, які часто та тривало хворіють, на скорочення термінів тимчасової непрацездатності в працездатному віці, проведення в поліклінічних умовах деяких діагностичних досліджень, на розширення обсягухірургічних втручань. Все це сприяє раціональному використанню ліжкового фонду
З огляду на потужність поліклініки і стаціонару та профілізацію стаціонарного ліжкового фонду для лікування хворих створюють денні стаціонари 1-2 профілів чи багатопрофільні.
До складу денного стаціонару входять такі кабінети та палати (мал. 8).
Завідувач відділення
Кабінет лікаря
Палати
Кімната для прийому їжі
Процедурний кабінет
Кабінет психологічного розвантаження та відпочинку хворих
Домашній стаціонар організовується для хворих із гострими та хронічними захворюваннями, які за станом здоров'я не потребують госпіталізації або якщо вона неможлива. Відбір для лікування проводить завідувач відповідного відділення поліклініки за представленням лікуючого лікаря, який забезпечує систематичне спостереження та надання кваліфікованої медичної допомоги, проведеннятнеобхідних досліджень, консультацій і заносить всі дані в медичну карту амбулаторного хворого.
Така форма надання медичної допомоги, як домашні стаціонари, потребує подальшого удосконалення. Для їх повноцінного функціонування слід забезпечити хворому кваліфікований сестринський догляд, необхідні дослідження,належні методи та методики лікування, соціальну підтримку, корекцію харчування тощо.
В разі погіршення стану здоров'я пацієнтів при лікуванні в домашніх чи денних стаціонарах, їх терміново госпіталізують у стаціонарні відділення лікарні.При лікуванні в денних і домашніх стаціонарах слід використовувати всі можливості лікувально-діагностичних підрозділів відповідного закладу.
33.Заходи щодо раціонального використання ліжкового фонду. Значення спадкоємності між поза лікарняними закладами та стаціонаром.
рівномірна, протягом тижня госпіталізації і виписування хворих, які лікуються в стаціонарі;
організація денного стаціонару і стаціонарів вдома;
усебічне діагностичне обстеження хворого в поліклініці;
своєчасне виконання призначених консультацій і досліджень;
інтенсифікація діагностичного і лікувального процесів;
упровадження комплексної системи контролю якості роботи.
Серед лікарняних закладів провідне місце за кількістю ліжок і за обсягом стаціонарної допомоги займають багатопрофільні обласні, міські та центральні районні лікарні (56 % ліжкового фонду), а частка госпіталізованих у ці заклади хворих становить 2/3 від усіх госпіталізованих (67 %). У спеціалізованих лікарнях і диспансерах розміщено майже 15 % ліжкового фонду, частка госпіталізованих до них досягла 8,5 %. Майже 30 % ліжок функціонують у інших закладах - дільничні та наркологічні лікарні. Тривалий час рівень госпіталізації коливався в межах 23-25 випадків на 100 жителів. Забезпеченість ліжками в нашій країні протягом тривалого часу була високою, вона перевищувала аналогічні показники багатьох розвинутих країн. Поступово показник забезпеченості ліжками зменшився до 89,9 у 1999 р.,проте цей рівень ще значний. Орієнтовними нормативами МОЗ України передбачено його доведення до 80 на 10 тисяч населення. При цьому слід враховувати, що в Україні, порівняно з багатьма економічно розвинутими країнами, рівень розвитку соціальних служб не достатній. Внаслідок цього певна частина хворих перебуває в стаціонарах не стільки з міркувань суто медичних, скільки з соціальних причин.