1. Демографічні дані широко використовуються при плануванні заходів із охорони здоров'я, для комплексної оцінки стану здоров'я населення, складання науково обгрунтованих прогнозів і цілеспрямованої організації медичної допомоги.

Демографія - наука про населення, або інакше статистика населення.Це наука про населення, закономірності його змін і відтворення, чинники впливу на ці процеси.

Вона розробляє методи демографічного опису, аналізу і прогнозування.

Статистичне вивчення населення проводиться за двома основними напрямками:

1. характеристика населення на певний час (його чисельність, склад, особливості розселення тощо) - так звана статика населення;

2. характеристика процесів зміни чисельності населення - динаміка чирух населення. Останній у свою чергу поділяється на механічний рух населення (зміни, що відбуваються під впливом переселень - міграційних процесів) і так званий природний рух населення (зміни, що відбуваються внаслідокнароджуваності та смертності і характеризують процеси відтворення населення). Статистика населення - найстаріша галузь статистичної науки.

Основним джерелом інформації про чисельність і склад населення є переписнаселення. Це великомасштабне статистичне дослідження, мета якого встановититочні дані про чисельність і склад населення тієї чи іншої країни. Перепис населення за повнотою є суцільним дослідженням, а за часомзбирання - одночасним, бо проводиться на певну, так звану "критичну дату".В світовій практиці переписи населення проводяться один раз у 5- років.

Чисельність і склад населення

За даними ООН, абсолютний щорічний приріст населення Землі становитьприблизно 80 млн., головним чином, за рахунок країн, що розвиваються. Векономічно розвинутих країнах темпи зростання чисельності населення найнижчі - всього 0,4 % за рік. Найбільші за чисельністю населення країни світу:

• Китай (1,2 мільярда); • Індія (929 мільйонів); • Сполучені Штати Америки (263 мільйони); • Індонезія (193 мільйони); • Росія (148 мільйонів);

На початок 2000 р. чисельність населення України становила 49,4 мільйоначоловік. Україна є шостою за чисельністю населення країною Європи .Сьогодні в Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості населення. Найбільш відчутне зменшення населення має місце в Донецькій, Луганській, Харківській та Одеській, найменше - в Рівненській, Івано-Франківській таЗакарпатській областях.

Інформація про чисельність і склад населення використовується для розрахунку показників здоров'я, при плануванні мережі лікувально-профілактичнихі санітарно-профілактичних закладів, а також при плануванні підготовки тавикористання медичних кадрів. Співвідношення міського та сільського населення України майже стабільне: відповідно 68 % міського населення та 32 % сільського. має місце тенденціяурбанізації. Для процесу урбанізаціїхарактерні також зростання числа великих міст, зміна способу життя, підвищення темпу життя, концентрація форм спілкування людей. До негативних сторін урбанізації слід віднести забруднення атмосфери, гіподинамію, нервово-психічні перевантаження, які призводять до зростання__смертності городян від серцево-судинних захворювань, злоякісних новоутворень, травм, до загострення санітарно-гігієнічних проблем.Найбільшими за чисельністю населення містами світу є Токіо, Нью-Йорк, Сан-Пауло (Бразилія), Мехіко,

Статева структура населення обумовлена перш за все різним рівнемсмертності серед чоловіків і жінок, на 100 дівчаток народжується 104-105 хлопчиків. В цілому в статевій структурі всього населення України переважаютьжінки і на початок 2000 р. їх питома вага становила 54 %, чоловіків - 46 %.

Для вікової структури населення України характерні дві найважливішітенденції: 1) зменшення частки дітей; 2) зростання питомої ваги населеннястарших вікових груп.

Для України, в цілому, характерний регресивний тип вікової структури, який притаманний також і сільському населенню, а прогресивний має мі сцесеред міського.__

2. Механічний рух населення

Розрізняють механічній рух населення, або міграцію - переміщення йогогруп як у самій країні, області, районі - внутрішню міграцію, так і виїзд за межі держави - зовнішню міграцію: еміграцію (виїзд за межі даної країни на постійне проживання) та іміграцію (в'їзд у дану країну на постійне проживання).

За територіальним принципом міграція поділяється на: а) міждержавну (вмежах одного континенту, між сусідніми державами); б) у межах однієї держави.

За тривалістю міграція може бути: • постійною, коли мігранти залишаються на новому місці на постійне

проживання чи тривалий час; • сезонною (переїзд на нетривалий час, часто в зв'язку з сезонними роботами);

• "маятниковою" (щоденний від'їзд сільських жителів на роботу, на навчання в міста та повернення ввечері до свого постійного місця проживання).

Найбільше значення набуває міграція в міста, промислові райони, що зумовлює процес урбанізації. Мігрує, в основному, чоловіча, молода частина населення, особливо під час масових переїздів. Це може позначатися на демографічних показниках,зміні структури захворюваності. Механічний рух населення має велике значення для санітарного стану країни, тому що може сприяти перенесенню інфекційних, появі та розповсю дженню інших захворювань.

Природний рух населення

Природний рух або відтворення населення показує, чи забезпечують існуючі рівні народжуваності та смертності приріст населення. Різниця між показниками народжуваності та смертності одержала назву природний приріст.

Для того, щоб чисельність населення не зменшувалась, народжуваність має бути вищою за смертність, тобто має бути позитивний природний приріст.

Починаючиз 1991 р. в цілому в Україні, а в сільській місцевості ще з 1979 р., був зафіксований так званий негативний (від'ємний) природний приріст населення або депопуляція

Негативний природний приріст населення з 3,5 %о у 1993 році збільшився до 7,0 %о у 1999 році, тобто за 7 років зріс удвічі. Особливо відчутний цей показник для сільських місцевостей - 9,3 %о, у містах він становить - 5,9 %о. У 1999 році найгірший показник природного приросту спостерігався в Чернігівській області (-12,1 %о). В Європі до країн з негативним природним приростом, належать: Німеччина, Італія, Болгарія, Угорщина, Росія, Білорусь, країни Балтії. Негативний природний приріст населення в Україні у 90-х роках є результатом сукупної дії: • низької народжуваності; • високої смертності; • несприятливої вікової структури.

До основних демографічних показників належать показники народжуваності, смертності, природного приросту, середньої очікуваної тривалості життя, а також один з вікових показників смертності - смертність немовлят, тобто дітей у віці до 1 року.

3. Народжуваність

В 1996 році відбувся перехід у визначенні живонародженості та мертвонародженості за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).

• Живонародження є повне вигнання чи витягнення продукту зачаття зо рганізму матері незалежно від терміну вагітності, який після такого відокремлення дихає чи виявляє інші ознаки життя, такі як: серцебиття, пульсаціяпуповини чи відповідні рухи довільної мускулатури незалежно від того,перерізана пуповина чи ні, чи відшарувалась плацента

Згідно зі ст. 163 Кодексу, реєстрація народження проводиться при пред'явленні довідки лікувального закладу про народження дитини — "Медичне свідоцтво про народження" (форма№ 103/0-95) При багатоплідних пологах медичне свідоцтво про народження заповнюється на кожну дитину окремо.

Народжуваністьвизначається за допомогою статистичних показників.Розраховується загальний показник народжуваності. Він визначається числом народжених у розрахунку на 1000 населення:

Заг. Показ. Народжув. =Число народжених живими за рік • 1000/ Середньорічна чисел. Населення

Більш точно процес відтворення населення можна охарактеризувати, якщо розраховувати народжуваність не серед усього населення, а лише серед жінок фертильного віку (15-49 років). Це спеціальний показник народжуваності (фертильності, плодючості),

• сумарний показник відтворення населення - число дітей, народжених жінкою протягом фертильного періоду її життя (15-49 років);

• брутто-коефіцієнт відтворення - число дівчаток, народжених жінкою у віці 15-49 років;

• нетто-коефіцієнт, або очищений показник відтворення, - кількість дівчаток, народжених у середньому однією жінкою за весь репродуктивний період її життя, що досягли віку, в якому була жінка при їх народженні.

Якщо нетто-коеф. дорівнює 1, брутто-коеф. - 1,2, сумарний коеф. - 2,2, то процес відтворення населення оцінюють як стаціонарний, показники, що перевищують вказані рівні, визначають розширене відтворення.

а показники нижче вказаного рівня — звужене відтворення.

Відносно висока (понад 11 народжень на 1000 населення) частота порівняно з загальним рівнем по Україні спостерігається в Західному регіоні: Рівненській, Волинській і Закарпатській областях. У той же час у схід них областях (Донецькій, Луганській, Харківській), у Криму та в м. Києві показники народжуваності найнижчі (до 7,5 %о) У деяких зарубіжних країнах загальний показник народжуваності становив (1996 р.): Китай - 21 %о, США - 17%о, країни Африки - 44%о.

За останні роки серед основних тенденцій народжуваності в Україні слід відзначати зменшення не тільки загального, але й спеціального показника (число народжених живими на 1000 жінок фертильного віку). В 1993 році віндорівнював 44,6 %о, а в 1997 р. - 34,6 %о, тобто зменшився на 22,4 %.

У сільській місцевості спеціальний показник народжуваності протягом останніх років був найвищим у Рівненській області, а найнижчим - у Донецькій та Луганській областях.

Серед чинників, що впливають на народжуваність, більша частина сприяє її зменшенню. До них належать:

• зменшення числа шлюбів і збільшення числа розлучень; • активне залучення жінок до суспільного життя

• диспропорція в статевому складі населення, незалежно від причин, щоїї обумовлюють - особливості розвитку виробничих відносин, міграційні процеси, наслідки воєн; • зайнятість певної частини жінок у виробництвах з небезпечними та шкідливими умовами праці; • незадовільний стан репродуктивного здоров'я жінок; • економічна ситуація в суспільстві.

Серед чинників, що сприяють зростанню народжуваності, слід назвати національні традиції та релігію.

Жодна релігія світу не підтримує штучний аборт та навіть засоби запобіганнявагітності. Особливо непримиренні щодо аборту та контрацепції країни з традиційно католицькою та ісламською релігійною орієнтацією.

Вплив цього чинника має місце і в Україні: саме він обумовив більш високі показники народжуваності в областях Західного регіону. Економічно розвинуті країни світу, які мають низькі показники народжува-

ності (США, країни Західної Європи), заохочують підвищення її рівня, в першу чергу за рахунок матеріальних стимулів і надання певних пільг .В той же час країни, де ці показники високі і мають постійну тенденцію до зростання, проводять політику їх обмеження та стримування (Китай, Єгипет, Індія

4. Смертність

Одним з найважливіших демографічних показників громадського здоров'яє смертність, яка характеризує здоров'я населення з точки зору поширеннянайбільш важкої патології.

Реєстрація смерті проводиться органами реєстрації актів громадянськогостану (ЗАГС) за останнім місцем проживання померлого, за місцем настаннясмерті, виявлення трупа чи за місцем поховання. Заява про реєстрацію повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з дня смерті.Підставою для реєстрації є видані лікувальним закладом "Лікарське свідоцтво про смерть" (форма № 106/0-95) або "Фельдшерська довідка просмерть" (форма № 106-1/0-95), рішення суду про встановлення факту смертічи оголошення громадянина померлим, а також повідомлення з місць позбавлення волі. Загальний показник смертності характеризує частоту випадків смерті зарік на 1000 населення, що проживає на конкретній території.

Заг.пок. смерт.= чис. померлих за рік*1000/середньоріч. Чисел. насел.

Спеціальні показники смертності - це смертність за статтю, за віком і за причинами. Найбільш високі рівні загальної смертності в Північно-східномурегіоні, далі - в Центральному та Південно-східному регіонах України. По областях найвищі рівні смертності реєструються в Чернігівській, Сумській, найнижчі – вЗакарпатській області та в м. Києві.

Смертність серед сільського населення в 1,5 раза вища, ніж середміського. В 1999 році вона становила відповідно 18,7 %о і 13 %о. В Европі середній показник смертності - 10,5 %о (1995 рік). Найнижчийрівень у Нідерландах - 8,6 %о.Серед деяких зарубіжних країн смертність становить (1995 р.): в Китаї -7%о, США — 9%о, країнах африканського континенту — 14%о.

До так званих "демографічно еталонних" країн, у тому числі й за показниками загальної смертності, належать Японія (найнижчий рівень смертності всвіті протягом багатьох років - близько 5 %о), країни північної Європи такраїни Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди, Люксембург).

Смертність населення в статево-віковому розрізі має досить стабільніособливості, а саме смертність чоловіків у всіх вікових групах вища за смертність жінок. Різниця особливо проявляється в працездатному віці. Якщо у 15-19-річнихчоловіків смертність перевищує жіночу в 1,5 раза, то в 40-49 років це перевищення вже становить 3,5 раза.

Структура смертності серед населення України, з огляду наокремі причини досить стабільна Перше місце займаютьхвороби системи кровообігу (60,5 %), на другому місці — злоякісні новоутворення (13,5 %), на третьому — нещасні випадки, отруєння та травми (9,7), на четвертому — хвороби органів дихання (6,9). Разом вони становлять від 85 до 95 % усіх випадків смерті. Структура причин смертності за статтю дещо відрізняється. Першемісце як у чоловіків, так і у жінок посідають хвороби системи кровообігу. Серед чоловіків друге місце займають нещасні випадки, отруєння та травми, атретє - злоякісні новоутворення. В жінок на другому місці — злоякісніновоутворення, а третє займають нещасні випадки, отруєння та травми.

Підвищення смертності в Україні за останні роки пов'язане не тількиз постарінням. Воно відбулося також у значній мірі за рахунок населенняпрацездатного віку. Структура та рівні смертності населення в працездатному віці маютьсвої особливості. Перші два рангових місця займають хвороби системи крово-обігу та нещасні випадки, отруєння та травми.

У динаміці рівень смертності населення працездатного віку за останнєдесятиріччя підвищився в основному за рахунок нещасних випадків, отруєньі травм, хвороб системи кровообігу і найбільше за рахунок інфекційних іпаразитарних хвороб - в першу чергу, туберкульозу, дифтерії, СНІДу. Смертність чоловіків в Україні можна визначати як надсмертність. Порівняно з розвинутими країнами зарубіжжя вона призводить до скорочення їхжиття на 10-15 років.

5.Смертність немовлят - один із вікових показників смертності. Вінхарактеризує частоту смерті дітей на 1-му році життя.Смертність немовлят виділяють із проблеми смертності внаслідок їїсоціального значення.Цей показник ВООЗ поряд із іншими, такими як частка внутрішньоговалового продукту(ВВП) у розрахунку на душу населення, загальні витратина охорону здоров'я від ВВП тощо, використовується для оцінки соціально-економічного благополуччя країни.

В Україні рівень смертності немовлят визначається за методикою, рекомендованою ВООЗ. Ця методика передбачає розрахунок рівня смертності окремодля дітей, що померли у віці до 1 року з покоління поточного та попередньогороків, відносно до відповідного числа дітей, що народилися живими впопередньому та поточному роках.Формула розрахунку рівня смертності немовлят за рекомендаціями ВООЗтака:

Рівень смертності немовлят= Число померлих у віці до1 року з поколінняпоточного року • 1000 /Число дітей, щонародилися живими в поточному році * Число померлих у віці до

1 року з поколінняминулого року • 1000\ Число дітей, щонародилися живими вминулому році

З метою постійного поточного контролю за рівнем смертності немовлят іаналізу сезонних коливаньрозраховують показники смертності немовлят закалендарний місяць. Оскільки серед померлих дітей у поточному місяці можутьпомерти діти з числа народжених живими за поточний місяць і 12 попередніх

місяців, то при розрахунку щомісячного показника береться середньомісячнечисло народжених живими за 13 місяців.

Показниксмертності закалендарниймісяць= Число дітей, які померли у віці до 1 року іпппза даний місяць *1000/Середньомісячне число новонароджених дітей за 13 останніхмісяців (числоновонароджених за даний та 12 попередніхкалендарних місяців : 13)

Окремо виділяють смертність у неонатальний, ранній неонатальний тапостнеонатальний періоди життя дитини.Неонатальний період починається з народження дитини та закінчуєтьсячерез 28 повних днів після народження.Неонатальна смертність - смертність серед народжених живими протягом

перших 28 повних днів життя. Ранній неонатальний період охоплює перші сім днів або 168 годин життя. Період життя дитини після перших повних 28 днів називають постнео-

натальним (29 днів-12 місяців).

Рівні та тенденції смертності немовлят у значній мірі визначаються перинатальною смертністю - це смертність дітей в перинатальному періоді.

Розрізняють три типи смертності немовлят:

тип А - на першому місяці життя помирає 50 % і більше від загальногочисла дітей, померлих на 1-му році;

тип В — на 1 місяці помирає від 30 до 49 % загального числа померлихна 1-му році;

тип С - менше 30 % дітей помирає на першому місяці життя, решта - впостнеонатальному періоді.

Показники смертності немовлят у значній мірі обумовлені рівнем соціально-економічного розвитку. В економічно розвинутих країнах вони становлять 8-10 %о.Зростання смертності дітей першого року життя в Україні відбувається в першу чергу від вроджених вад, хвороб ендокринної та нервової систем.Таким чином, смертність дітей віком до одного року є одним із най-чутливіших індикаторів рівня соціально-економічного розвитку суспільства,що акумулює в собі рівень освіти та культури, стан навколишнього середовища,ефективність профілактичних заходів, рівень доступності та якості медичної допомоги, розподіл соціальних і матеріальних благ у суспільстві.