Урок № 16
Тема: Скандинавія у VIII -ХІ ст
План:
Нормани.
Походи вікінгів.
Виникнення та розвиток Скандинавських держав.
Духовне життя.
Християнізація скандинавських народів.
Мета:
ознайомити учнів з подіями, які увійшли в історію Європи як «епоха норманів»;
зясувати, як виникли і розвивалися країни Північної Європи у середні віки,
охарактеризувати духовний світ народів Північної Європи;
розвивати вміння учнів здобувати нові знання, використовуючи декілька джерел інформації,
виховувати повагу до думок і позицій інших учнів.
Тип уроку: практичне заняття.
Обладнання: підручник, карти «Європа в IX—XI ст. Походи норманів», „Країни Північної Європи”, схеми і таблиці «Епоха норманів в історії Європи», «Країни Північної Європи».
Основні поняття і терміни: нормани, вікінги, варяги, дракар, унія.
Основні дати:
793 р.- перша згадка про напад норманів на північно-східне узбережжя Англії; 871-900 рр.- правління короля Альфреда Великого;
1066 р.- нормандське завоювання Англії.
1397 р. – Кальмарська унія
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Перевірка дз
Історичний диктант
Де знаходиться батьківщина арабів? Аравійський півострів
Хто вважається засновником ісламу? Пророк Мухаммед
Де знаходить головна святиня арабів? Як вона називається? Кааба, Мекка
Як називається священна книга мусульман? Коран
Як називаються непорушні закони для всіх правовірних мусульман? Шаріат
Які території вдалося завоювати арабам? Мала Азія, Пн Африка, Балканський п-ів, Іспанія, Середня Азія.
За якого халіфа були здійснені найбільші завоювання арабів? Омар
Які битви поклали край просуванню арабів в Європу? Путьє, 732 р.
Константинополь, Лев Ісавр 717 р.
Яку назву мала держава арабів? Арабський халіфат
Назвіть династії правителів арабської держави? Омеяди, Аббасиди
Коли припинив своє існування Арабський халіфат? ХІ ст
Якими культурними досягненнями збагатили світ араби?
ІІІ. Проведення практичного заняття
Нормани
Початок IX-XI ст. в історії Європи вважають «добою норманів».
У той час германські племена, які жили на півночі Європи на Ютландському, Скандинавському півостровах і деяких островах Балтики, рушили на завоювання нових земель.
У країнах Західної Європи їх називали норманами — «північними людьми».
Нормани — це стародавні скандинави, предки сучасних норвежців, шведів, датчан та ісландців.
У самій Скандинавії тих, хто не хотів працювати вдома, а надавав переваги життю, сповненому небезпек і пригод, називали вікінгами.
Балтійським морем і далі Західною Двиною вони діставалися до земель, заселених східними слов’янами, де прибульців з Півночі називали варягами.
Як виглядали войовничі нормани? Знахідки археологів та ісландські саги — легенди про подвиги вікінгів — дозволяють відтворити зовнішній вигляд цих хоробрих воїнів. На знайдених каменях учені побачили зображення бородатих воїнів у гостроверхих шоломах і кольчугах, озброєних великими бойовими сокирами і мечами.
Ісландські саги називають найхоробріших норманських вояків берсерками. Ці люди присвячували своє життя служінню богу війни Одінові, вірили, що після загибелі в бою потраплять до його палацу на небі — Валгалли. Перед битвою вони вживали особливо приготовлений сік грибів мухоморів, що справляв на людину наркотичну дію. Від його дії під час бою берсерки впадали у шаленство, зривали з себе кольчуги та билися з ворогом оголеними до пояса, не помічаючи поранень і болю. Вони гарчали, кусали свій щит, могли битися з ворогом обома руками, тримаючи у кожній меч. На берсерків дивилися з острахом і жахом не лише вороги, а й самі нормани. Проте їх і дуже цінували, прирівнюючи одного берсерка до 20 звичайних воїнів.
Що ж до звичайних вікінгів, то, як свідчать їхні поховання, вони не мали якоїсь надприродної фізичної сили: були низькими на зріст, нерідко страждали від ревматизму і хвороб зубів. Під час гучних бенкетів, про які розповідають ісландські саги, випивалося багато пива, але їжа була одноманітною, бідною на вітаміни. Тому вікінги, як і інші мешканці країн тогочасної Європи, рідко досягали похилого віку.
Вікінги були досвідченими суднобудівельниками, що створювали найдосконаліші для свого часу кораблі. Чимало європейців у ті часи жахалося, побачивши біля берегів довгі безпалубні кораблі норманів — дракари — під чотирикутними червоними або смугастими вітрилами із страхітливими різьбленими головами драконів на носах. Це були довгі, швидкохідні, надійні кораблі, досить легкі як для греблі, так і для перенесення на руках у разі необхідності. Вони були розраховані на те, щоб заходити в мілководні річки й швартуватися до низьких берегів.
Виготовлялися дракари, як правило, із дубу, мали 18 метрів у довжину та 2,6 метра в ширину. Найбільший з відомих нам кораблів вікінгів сягав 28 метрів у довжину та 4,5 метра у ширину. На кожному дракарі було 26-70 гребців, розташованих рядами з обох боків корабля. Для їх захисту вздовж бортів вивішувалися щити.
До наших днів кораблі норманів збереглися завдяки їхньому звичаю ховати у дракарах своїх вождів. Тепер ми можемо їх побачити в музеях Норвегії, Данії та Ісландії.
Походи вікінгів стали останньою хвилею Великого переселення народів.
Його перша хвиля (V-VI ст.) зруйнувала Римську імперію і привела до появи на її місці нових держав — варварських королівств.
Друга хвиля (IX-XI ст.) прийшла вже до нової Європи. Вікінги не змогли зруйнувати її, а пристосувалися до неї, запозичуючи традиції та порядки феодальної Європи.