
- •2. Форми інвестицій. Класифікація інвестицій, їх взаємозв’язок
- •5. Інвестори та учасники інвестування в інвестиційній діяльності
- •7. Ринок цінних паперів та його учасники
- •8. Оцінка цінних паперів. Рейтингова оцінка цінних паперів
- •9. Фондова біржа. Принципи діяльності фондової біржі. Біржові індекси.
- •Стратегії інвесторів на ринку цінних паперів.
- •Фондовий ринок України та напрями його розвитку.
- •Сутність реальних інвестицій та їх структура
- •Капітальні вкладення та джерела їх фінансування.
- •Інноваційна форма інвестицій. Інноваційна діяльність. Напрями процесу управління інноваційними інвестиціями.
- •Венчурне підприємництво та його сутність. Венчурний бізнес в Україні.
- •17. Інститути міжнародної інвестиційної діяльності та їх вплив на економіку України.
- •18.Сутність інвестиційного проекту. Види інвестиційних проектів. Життєвий цикл інвестиційного проекту.
- •24.Інвестиційна стратегія компанії. Передінвестиційні дослідження.
- •35. Зміст і структура страхування від нещасних випадків
- •36. Значення, стан та перспективи розвитку ринку страхування життя.
- •37. Зміст і структура страхування від нещасних випадків
- •38.Обов’язкове державне страхування від нещасних випадків.
- •39.Добровільне страхування від нещасних випадків.
- •40. Страхування від нещасних випадків пасажирів
- •41.Необхідність, зміст та структура медичного страхування.
- •42. Обов’язкове медичне страхування
- •43. Добровільне медичне страхування.
- •44. Сутність страхування додаткової пенсії.
- •45. Зміст та структура майнового страхування.
- •46. Особливості автотранспортного страхування.
- •47. Сутність та особливості авіаційного страхування.
- •48. Страхування вантажів та різних видів транспортних засобів.
- •49. Різновиди страхування підприємницьких ризиків.
- •50. Сутність та форми страхування кредитних ризиків.
- •59. Ліцензування страхової діяльності.
- •60. Зміст і характерні риси страхового ринку.
- •61. Сутність та роль фактурних розрахунків.
- •62. Сутність та структура страхового тарифу.
- •63. Особливості побудови страхового тарифу в особовому страхуванні.
- •64. Страхові та нестрахові посередники на страховому ринку.
- •65. Роль страхових брокерів на страховому ринку.
- •66. Сутність фінансового ринку, функції та роль в економіці.
- •Суб’єкти фінансовому ринку та їх класифікація.
- •68. Характеристика основних суб`єктів фінансового ринку
- •69.Домогосподарство як суб’єкт фінансового ринку.
- •70.Держава як суб’єкт фінансового ринку
- •71.Структура фінансового ринку за основними групами фінансових активів
- •72. Структуризація та сегментація фінансового ринку за основними ознаками
- •73.Поняття фінансових активів та їх класифікація.
- •74. Фінансові інструменти: сутність, властивості та класифікація
- •83. Концепція зміни вартості грошей у часі.
- •84. Фінансовий ризик та його види.
- •85. Грошовий ринок: сутність, інструменти, суб’єкти.
- •86. Основи функціонування ринку капіталів.
- •87. Валютний ринок та його суб’єкти.
- •88. Сутність ринку цінних паперів, функції та роль в економіці.
- •89. Професійна діяльність на ринку цінних паперів.
- •90. Характеристика акцій та механізм їх функціонування.
- •Облігації, їх види та роль в економіці.
- •92.Вексель. Вексельний обіг в Україні.
- •93.Похідні фінансові інструменти: сутність та види.
- •94.Ф’ючерси та форварди: сутність та відмінності.
- •95. Сутність фондової біржі та її місце на ринку цінних паперів.
- •Осн. Поняття, терміни та визначення в галузі охорони праці.
- •97. Характеристика основних законодавчих, нормативно-правових актів з питань охорони праці в Україні.
- •98.Обов’язки роботодавців щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
- •107. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •108. Державний нагляд і громадський контроль в системі охорони праці.
- •109. Охорона праці жінок, інвалідів та неповнолітніх.
- •110. Забезпечення працівників спецхарчуванням та засобами індивідуального захисту.
- •111. Поняття важкості та напруженості трудового процесу. Класифікація трудових процесів за ступенем важкості.
- •113. Чинники виробничого середовища та їх класифікація.
- •114. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини. Заходи щодо нормалізації мікроклімату службових приміщень.
- •Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до виробничої вентиляції. Кондиціювання повітря.
- •Фактори, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом.
- •126. Надання першої долікарняної допомоги при ураженні електрострумом
- •127. Основні правила пожежної безпеки на підприємствах та в установах.
- •128. Поняття про горіння, пожежі та вибухи
- •129. Способи та засоби гасіння пожеж.
17. Інститути міжнародної інвестиційної діяльності та їх вплив на економіку України.
Міжнародна інвестиційна діяльність - це сукупність практичних дій суб'єктів із вкладання інвестицій за кордон та іноземних інвестицій. Вона перерозподіляє у просторі та часі ресурси між окремими суб'єктами й об'єктами різних країн. Головним суб'єктом інвестиційної діяльності, який приймає рішення про вкладання коштів, - є інвестор. Його іноземна діяльність зумовлена розвитком господарських зв'язків між країнами світу, і залежить як від об'єктивних економічних законів, так і від політико-економічної мети діяльності національних держав у світовому політичному та господарському просторі.
На стан міжнародної інвестиційної діяльності виливають як глобально-економічні фактори (стан розвитку світової економіки; міжнародних ринків, насамперед, фінансового; стабільність світової валютної системи; рівень транснаціоналізації та регіональної інтеграції; розвиток міжнародної інвестиційної інфраструктури), так і інші фактори, що знаходяться у площині країн, звідки направляються та куди залучаються інвестиції, у тому числі:
- політико-економічні - політична стабільність, міра втручання уряду в економіку, ставлення до зарубіжних та іноземних інвестицій, дотримання дво- і багатосторонніх угод та ін.;
-ресурсно-економічні - наявність природних ресурсів, демографічна ситуація, географічне розташування;
-загальноекономічні - темпи економічного зростання, співвідношення споживання та заощаджень, ставка відсотку за кредитами, норма прибутку, рівень і динаміка інфляції, конвертованість валюти, стан платіжного балансу тощо.
Здійснюється міжнародна інвестиційна діяльність у двох напрямах: вивезення капіталу та залучення іноземних інвестицій.
Вивезення капіталу зумовлюється такими чинниками, як: надлишок капіталів у країні (низькі норми прибутку чи брак відповідної економічної структури для застосування капіталів); потреба у нових ринках збуту, сировини; формування певного рівня конкурентоспроможної економіки; міжнародний поділ праці, пошук стабільних умов застосування капіталів.
18.Сутність інвестиційного проекту. Види інвестиційних проектів. Життєвий цикл інвестиційного проекту.
Під інвестиційним проектом слід розуміти сферу діяльності з
утворення або зміни технічної, економічної або соціальної систем, а також розробку нової структури управління або програми науково-дослідних робіт.
Найчастіше на практиці інвестиційний проект – це об’єкт реального інвестування, який може бути представленим у вигляді:
1. Інвестицій у підвищення ефективності виробництва.
2. Інвестицій у розширення виробництва.
3. Інвестицій у створення нових підприємств.
4. Інвестицій заради задоволення вимог державних органів управління.
Зважаючи на таку класифікацію, інвестиційний проект може існувати у формі: а) нульового проекту б) реконструкції в) розширення або реабілітація (перепрофілювання) діючого підприємства.
Інвестиційні проекти поділяються на:
-виробничі;-науково-технічні;-комерційні;-фінансові;-економічні;
-соціально-економічні.
Життєвий цикл інвестиційного проекту складається з:
1. Формулювання проекту (ідентифікація). На цьому етапі керівництво аналізує поточний стан підприємства та визначає найбільш приоритетні напрямки його подальшого розвитку.
2. Розробка (підготовка) проекту. На цьому етапі проводиться
поступове уточнення та вдосконалення плану проекту по всіх його напрямках – комерційному, технічному, фінансовому, економічному, інституціональному тощо.
3. Експертиза проекту. Це найважливіший етап проектного циклу, на якому інвестор, або сам проводить експертизу інвестиційного проекту по всім напрямкам, або залучає для цього авторитетну консалтингову компанію.
4. Здійснення проекту. Стадія охоплює реальний розвиток бізнес-ідеї до того моменту, коли проект вводиться в експлуатацію.
5. Оцінка результатів. Проводиться як по закінченню проекту в цілому, так і в процесі його реалізації.
19.Портфельне інвестування. Класифікація інвестиційних портфелів. Стратегії управління портфелем інвестицій. Портфельні інвестиції — господарські операції, які передбачають придбання цінних пaпepiв, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку.
Інвестиційний портфель — це цілеспрямовано сформована сукупність об’єктів фінансового та/або реального інвестування, призначена для реалізації попередньо розробленої стратегії, що визначає інвестиційну мету. Класифікація інвестиційних портфелів:1. За метою інвестування розрізняють портфелі:— одержання прибутку;— збереження капіталу;— забезпечення резервів;— забезпечення ліквідності;— розширення сфери впливу;— спекулятивні. 2. За ступенем досягнення інвестиційних цілей розрізняють:— інвестиційний портфель прибутковості;— інвестиційний портфель зростання;— венчурний інвестиційний портфель;— збалансований інвестиційний портфель;— гарантійний інвестиційний портфель
3. За видом інструментів інвестування розрізняють:— портфель цінних паперів;— портфель реальних інвестицій;— депозитарний портфель;— іпотечний портфель;— позичковий портфель;— валютний портфель
4. За рівнем ризику фінансових інструментів інвестиційні портфелі поділяють на:— неризиковий;— з мінімальним ризиком;— з середнім ризиком;— високоризиковий;— спекулятивний.
5. За стратегією формування інвестиційний портфель може бути:— короткостроковий;— середньостроковий;— довгостроковий.
Головною метою інвестиційного портфеля є забезпечення реалізації інвестиційної стратегії компанії шляхом підбору найбільш ефективних та безпечних об'єктів інвестування. Інвестиційний портфель формується відповідно до інвестиційної стратегії (політики) з урахуванням таких чинників:◊ фінансової можливості інвестора (наявності внутрішніх джерел фінансування);◊ можливості залучення зовнішніх джерел фінансування, вітчизняних та іноземних;◊ інвестиційного клімату;◊ кон'юнктури інвестиційного ринку;◊ особливостей інвестиційної стратегії (рівень агресивності інвестиційної стратегії, схильність інвестора до ризику, спроможність ефективно управляти портфелем).
20.Інвестиційний ринок та його структура. Ціноутворення на інвестиційному ринку. Інвестиційний ринок (ІР)– це сукупність економічних відносин між продавцями та споживачами інвестиційних товарів та послуг, що являє собою збалансованість попиту та пропозиції на інвестиції. Він складається з великої кількості виробничих, комерційних, фінансових, інституціональних та інформаційних структур, що взаємодіють на основі норм інвестиційного бізнесу. Інвестиційний ринок формує суб’єкт — інвестор, тобто господарюючий суб’єкт, в якого виникає попит на інвестиції та інвестиційні товари.У країнах з розвинутими ринковими відносинами інвестиційний попит і пропозиція збалансовані через механізм ціноутворення на базі зрівноважених цін на інвестиції та інвестиційні товари. Система зрівноважених цін формується мікроекономічними пропорціями у процесі виробництва та збуту, головною з яких є співвідношення “інвестиції — приріст інвестиційних товарів (капітального майна)”. При цьому ринок характеризується випереджаючим розвитком інвестиційної пропозиції та відносно стабільним попитом.
Структура інвестиційного ринку — це сукупність ринку споживчих товарів, ринку споживчого кредиту, ринку інвестиційних товарів і ринку фінансових ресурсів. Ринок реальних активів пропонує такі інвестиційні товари та послуги: нерухомість, ділянки під будівництво (іпотечний ринок); обладнання, будівельні матеріали, дослідницькі та інші роботи і послуги (підрядний ринок); нові технології, ліцензії, патенти на винаходи і відкриття, досвід, знання, ноу-хау, інжинірингові послуги (ринок інтелектуальних цінностей). Ринок фінансових ресурсів поділяється на: грошовий ринок; ринок капіталів; кредитний ринок. Ринок капіталів, у свою чергу, класифікується як первинний (розміщення нових цінних паперів) та вторинний (торгівля цінними паперами, які були випущені раніше і перебувають в обігу). Фондові біржі є вторинними ринками капіталів, оскільки на них котируються цінні папери, які вже перебувають в обігу. Найважливішою складовою ринку інвестицій є ринок інвестиційних товарів. Виробництво і рух цих товарів на ринку забезпечується елементами інвестиційної інфраструктури,головне завдання якої є обслуговування інвестиційної сфери, задоволення інвестиційного попиту.
21.Послідовність етапів вивчення інвестиційного ринку з метою розробки інвестиційної стратегії .Інвестиційний ринок розвивається циклічно. Процес вивчення інвестиційного ринку складається з ряду послідовних етапів, на яких здійснюється оцінка і прогнозування: ^ На 1-му етапі здійснюється оцінка і прогнозування макроекономічних показників розвитку інвестиційного ринку. Результат цієї оцінки дозволяє визначити інвестиційний клімат в країні і ефективність умов інвестиційної діяльності на окремих етапах її економічного розвитку.
^ На 2-му етапі здійснюється оцінка і прогнозування інвестиційної привабливості галузей (підгалузей) економіки. Результати цієї оцінки використовуються для галузевої диверсифікації інвестиційної діяльності. ^ На 3-му етапі здійснюється оцінка і прогнозування інвестиційної привабливості регіонів. Результати цієї оцінки використовуються для регіональної диверсифікації інвестиційної діяльності, особливо у сфері реального інвестування.
^ На 4-му етапі здійснюється оцінка інвестиційної привабливості окремих компаній і фірм. Результати цієї оцінки використовуються для прийняття тактичних інвестиційних рішень.
Така послідовність вивчення інвестиційного ринку та окремих його сегментів дозволяє отримати надійну інформацію для розробки стратегії інвестиційної діяльності та формування ефективного інвестиційного портфеля.
Вивчення кон'юнктури інвестиційного ринку охоплює наступні три етапи: 1. Поточні спостереження за інвестиційною активністю, у першу чергу, в тих сегментах ринку, в яких намічається здійснювати або вже здійснюється інвестиційна діяльність. 2. Аналіз поточної кон'юнктури інвестиційного ринку та виявлення сучасних тенденцій її розвитку. Цей аналіз полягає у виявленні особливостей конкретних сегментів інвестиційного ринку і тих змін, які відбуваються на ринку в момент спостереження порівняно з попереднім періодом. 3. Прогнозування кон'юнктури інвестиційного ринку для вибору основних напрямків стратегії інвестиційної діяльності та формування інвестиційного портфеля. Основне завдання розробки прогнозу - визначити тенденції факторів, що формують інвестиційний клімат і які впливають на стан інвестиційного ринку в перспективі.
22.Інвестиційні ризики та заходи для запобігання ризикам або зменшення їх дії. Iнвестиційний ризик являє собою можливість нездійснення запланованих цілей інвестування і отримання грошових збитків. Залежно від чинників виділяють такі види інвестиційного ризику:політичний ризик;загальноекономічний ризик;правовий ризик;технічний ризик;ризик учасників проекту;фінансовий ризик;маркетинговий ризик;екологічний ризик. Існують такі методи зниження інвестиційних ризиків:1) запобігання ризику;2) нормування ризику;3) розподіл ризику між учасниками проекту;4) зниження ступеня ризику;5) страхування ризику;6)лімітація тощо.
Метод запобігання ризику полягає в розробці заходів внутрішнього характеру, які повністю виключають конкретний вид проектного ризику, а саме: відмова від використання у високих обсягах позикового капіталу;від надмірного використання інвестиційних активів у низьколіквідних формах.
Нормування ризику — використовується за тими ризиками, які виходять за межі припустимого їхнього рівня, тобто за інвестиційними операціями у зоні критичного й катастрофічного ризику.
Розподіл ризику між учасниками проекту передбачає часткову передачу ризиків партнерам по окремих інвестиційних операціях.
Зниження ступеня ризику — це скорочення ймовірності та обсягу втрат шляхом резервування коштів на покриття непередбачених витрат. Нейтралізація інвестиційних ризиків - установлення гранично припустимого рівня ризиків за окремими операціями, пов’язаними з реалізацією інвестиційного проекту. Усі перераховані вище методи зниження інвестиційного ризику належать до внутрішніх методів.
Страхування інвестиційних ризиків — це захист майнових інтересів підприємства при настанні страхової події спеціальними страховими компаніями за рахунок грошових фондів, сформованих ними шляхом одержання страхових внесків від страхувальників. З погляду інвестора, важливим моментом є необхідність проаналізувати стратегію реалізації проекту з погляду обліку ризикових ситуацій і розробки методів зниження інвестиційних ризиків.
23.Джерела інвестиційних ресурсів. Способи залучення капіталу. Позитивні і негативні сторони використання різних джерел інвестиційних ресурсів. В ЗУ «Про інв.діяльність» джерела інвес. ресурсів поділяються на: власні фінансові ресурси (прибуток, амортизаційні відрахування, повернення збитків щодо аварій, стихійного лиха, грошових накопичень та заощаджень фіз. та юр. осіб); позикові фінансові кошти інвестора (облігаційні займи, банківські та бюджетні кредити); залучені фінансові кошти інвестора (кошти від продажу акцій, пайові та інші вклади фізичних та юридичних осіб); бюджетні інвестиційні асигнування (безкоштовно надане бюджетними органами цільове фін.); безоплатні та благодійні вклади, пожертвування організацій, підп.-в, громадян.
Способи залучення капіталу: 1)Акціонування: Корпоратизація, Самофін., Транстинг, Венчурні фірми, Придбання рядового пакету акцій; 2) боргове фін.: Кредитування, Кредит з факторингом, Форфейтинг, Іпотечний кредит, Кредит держ. установ, Іноз. кредит, Розміщення боргових зобов’язань 3)фін. на консорційних засадах: Спільні підприємства, Франчайзинг, Ліцензування, Інжиніринг, Еккаутинг, Альянси. 4)оренда: Оперативна оренда, Фін. лізинг, Лізбек, Селенг. 5) пільгове фін.: Урядовий пільговий кредит, Гарантування, Інвестиційний податковий кредит, Безпроцентний кредит 6)Субсидування:Дотування, Гранти, Субвенції, Спонсорство, донорство. Власні фін.ресурси: Позитивні сторони: Простота і швидкість залучення, Висока віддача за критерієм норми прибутковості інвестиційного капіталу, Суттєве зниження ризику неплатоспро-можності та банкрутства підприємства при їх використанні, Повне збереження управління в руках засновника підприємства, Незначний фінансовий ризик. Недоліки: Обмежений обсяг, Відсутній зовнішній контроль за їх ефективним використанням, Обмежені стратегічні можливості підприємства. Позичені та залучені фін.ресурси: Позитивні сторони: Диверсифікованість вибору, Кваліфікований зовнішній контроль за ефективністю використання ресурсів, Зростання вартості власного капіталу. Недоліки: Складність із залученням і оформленням, Значний строк залучення, Необхідність надання гарантій, Підвищений ризик банкрутства у зв’язку із несвоєчасним погашенням боргу, Втрата частини прибутку від інвестиційної діяльності у зв’язку з необхідністю платити відсотки та дивіденди, Часткова втрата управління діяльністю підприємства.