Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори ДЕК.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
548.35 Кб
Скачать
  1. Венчурне підприємництво та його сутність. Венчурний бізнес в Україні.

Венчурне підприємництво — це невеликі самостійні підприємства, які спеціалізуються на дослідженні, розробці та впровадженні інновацій­них продуктів.

Венчурні фірми працюють на етапах зростання та насичення ринку результатами наукових розробок. В цей час ще зберігається, але вже на стадії спадання активність наукових досліджень.

Створення венчурних фірм передбачає наявність таких компонентів:

• ідеї інновації;

• готовності ринку до споживання інноваційного продукту та наявності підприємця, який на основі запропонованої ідеї може організувати фірму;

• ризикового капіталу для фінансування.

Венчурний капітал може мати різноманітне походження: кошти великих компаній, банків, держави, страхових, пенсійних та інших фондів.

Венчурний бізнес — сфера підприємницької діяльності, пов’язана з реалізацією ризикових проектів, ризикових інвестицій головним чином у сфері науково-технічних новинок. Фінансування беруть на себе банки, інвестиційні компанії, спеціалізовані венчурні фірми або юридично самостійні організації, зазвичай у формі товариств з обмеженою відповідальністю.

Венчурні фонди сьогодні змушені працювати на відносно невеликих за розмірами ринках, які на даному етапі характеризує низька конкуренція серед виробників товарів і послуг, а також достатньо невисока платоспроможність населення. Насамперед це стосується споживчих ринків, наприклад, виробництва продуктів харчування і будівельних матеріалів, а також сфери роздрібної торгівлі.

Венчурний бізнес в Україні перебуває в початковій стадії. Провівши ряд економічних реформ та перейнявши світовий досвід, Україна зможе привернути до себе увагу світових країн-інвесторів та залучити в свою економіку значний венчурний інвестиційний капітал, налагодити ділові стосунки та взаємини із потенційними світовими партнерами.

  1. Сутність іноземних інвестицій. Форми та види прямих іноземних інвестицій. Критерії привабливості країни для іноземного інвестора. Залучення коштів іноземних інвесторів сприяє активізації інвестиційного процесу, впровадженню нових технологій, використанню передового зарубіжного досвіду, розвитку малого і середнього бізнесу та ін. 

Прямі інвестиції – це вкладення у зарубіжні підприємства, що забезпечують контроль інвестора або його участь в управлінні підприємством. Прямими інвестиціями є як первинні вкладення так і реінвестиції крім того до них відносять всі внутрішньокорпорацїйні перекази капіталу у формі кредитів і позичок між прямим інвестором і філіями, дочірніми та асоційованими компаніями.

Види іноземних інвестицій в Україні — іноземні інвестиції можуть здійснюватись у вигляді:іноземної валюти, валюти України, будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав, акцій,облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав ,грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов’язань , будь-яких прав інтелектуальної власності.

Прямі інвестиції можуть здійснюватися в таких формах:

1. Придбання, неконтрольних пакетів акцій у фірмах країн-реципієнтів

2. Ліцензійні угоди з фірмами країн-реципієнтів дають інвестору можливість виходу на ринок з мінімальним ризиком.

3. Стратегічні альянси і спільні підприємства дають інвесторам більшу присутність на місцевому ринку з меншим ризиком, ніж пряма купівля місцевої фірми або створення власного дочірнього підприємства.

4. Придбання великих пакетів акцій у фірмах країн-реципієнтів

5. Створення власних дочірніх підприємств у фірмах країн-реципієнтів застосовується на ринках. Інвестиційна привабливість країни залежить усього від двох головних чинників:• Прогнозованості грошових потоків• Рівня ризику.

Головні критерії інвестиційної привабливості країн:1. Характеристики місцевого ринку. 2. Доступність ринку. 3. Якість робочої сили. 4. Валютний ризик.5. Можливість репатріації капіталу. 6. Захист інтелектуальної власності. 7. Торгова політика. 8. Державне регулювання. 9. Ставки податків та пільги. 10. Політична стабільність. 11. Макроекономічна політика. 12. Розвиненість інфраструктури та служб підтримки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]